Ухвала суду № 41427862, 17.11.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті апеляційної скарги

"17" листопада 2014 р. Справа №15/5007/103/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Коломис В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі на ухвалу господарського суду Житомирської області від 23.04.14 р. у справі № 15/5007/103/11

за позовом Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир"

до Закрите акціонерне товариство "ЕЛПРОФІ" Відкрите акціонерне товариство "Електровимірювач"

до Відкрите акціонерне товариство "Електровимірювач"

про стягнення 279446,58 Євро та 1088881,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.04.2014 року у справі № 15/5007/103/11 задоволено скаргу ПАТ "Електровимірювач" на дії органу державної виконавчої служби. Визнано протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Пилипенко О.С. при примусовому виконанні наказу господарського суду Житомирської області № 15/5007/103/11 від 16.02.2012 р. в частині накладення арешту на кошти, що містяться на окремому поточному рахунку ПАТ "Електровимірювач" № 26040010032546, який відкритий в АТ "Сбербанк Росії" (МФО 320627, код ЄДРПОУ 25959784). Знято арешт з окремого поточного рахунку ПАТ "Електровимірювач" (для зарахування страхових коштів) № 26040010032546, який відкритий в АТ "Сбербанк Росії" (МФО 320627, код ЄДРПОУ 25959784).

Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі (надалі - апелянт) не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 18226/07 від 28.10.2014 р., в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 23.04.2014 р. по справі № 15/5007/103/11 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні скарги ПАТ "Електровимірювач".

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 91 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги до провадження з наступних підстав.

Особа, якою подано апеляційну скаргу - Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі, не брала участі у даній справі під час вирішення останньої судом першої інстанції.

Норми статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачають право на звернення до господарського суду за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Зі змісту даних норм вбачається, що судове рішення (ухвала), оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи. Тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.

У такому випадку рішення (ухвала) порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 07 липня 2009 року у справі №01/65-88, та Вищий господарський суд України в постанові від 15 травня 2013 року у справі №5027/450/2012).

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт не є ані позивачем, ані відповідачем у справі, тому оскаржуване рішення господарського суду Хмельницької області не містить жодних приписів щодо прав та обов'язків апелянта.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що судом розглядалась скарга відповідача-2 на дії органу державної виконавчої служби при примусовому виконанні наказу господарського суду Житомирської області від 16.02.2012 р. у справі № 15/5007/103/11.

Апелянтом в апеляційній скарзі зазначено, що управління є стягувачем по зведеному виконавчому провадженню, а тому будь-які процесуальні рішення які винесені судами в межах даного виконавчого провадження, порушують майнові права управління.

Колегією суддів відзначається, що апелянт не являється стороною виконавчого провадження при примусовому виконанні наказу господарського суду Житомирської області від 16.02.2012 р. у справі № 15/5007/103/11, а тому розгляд скарги на дії органу ДВС в порядку ст. 121-2 ГПК України не може впливати на права та обов'язки управління ПФУ. Посилання апелянта на порушення його прав у зведеному виконавчому провадженні судом до уваги не приймається, оскільки розгляд скарг за правилами ст. 121-2 ГПК України здійснюється щодо виконання рішення, ухвали в конкретній справі, а не відносно зведеного виконавчого провадження.

Отже, з матеріалів справи не вбачається, що апелянт мав певні права і обов'язки у спірних правовідносинах.

На підставі наведеного вище, колегія суду робить висновок про те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали не вирішував питань про права та обов'язки апелянта.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2013 року № 7 «Про практику застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» передбачено, зокрема, якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має право її подавати, то ця обставина виключає перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У такому випадку останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу.

Враховуючи вищевказані обставини та аналіз положень статті 91 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апелянт не має статусу сторони у справі № 15/5007/103/11, а оскаржувана ухвала від 23.04.2014 року будь-яким чином не зачіпає його права. У зв'язку з цим, Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі не має права звертатись з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Житомирської області у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів відмовляє у прийнятті апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі на ухвалу господарського суду Житомирської області від 23.04.2014 року у справі № 15/5007/103/11.

Керуючись статтями 86, 91, 98 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в м. Житомирі у прийнятті до провадження апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Житомирської області від 23.04.2014 року у справі № 15/5007/103/11.

2. Матеріали справи направити в господарський суд Житомирської області.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.