Постанова № 41427614, 04.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2014 р. Справа№ 910/20335/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

за участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Іващенко О.В., дов. № 91/2013/11/27-1 від 27.11.2013 р.;

від відповідача - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 26.09.2014 року

у справі № 910/20335/14 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Центр обслуговування

споживачів Шевченківського району»

про стягнення суми боргу в розмірі 256 056,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 року по справі № 910/20335/14 позовні матеріали Публічного акціонерного товариства «Київенерго» повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 року по справі № 910/20335/14 скасувати, справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2014 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.11.2014 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Публічного акціонерного товариства «Київенерго» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в їх апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 року по справі № 910/20335/14 скасувати, справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Представник Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» у судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надав.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2014 року про прийняття апеляційної скарги до провадження отримана представником відповідача 29.10.2014 року.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 року по справі № 910/20335/14 позовну заяву повернуто на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в якості доказів про відправлення копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів відповідачу, позивач приклав до позовної заяви завірену копію фіскального чеку № 0075 від 23.09.2014 року та оригінал опису-вкладення у цінний лист. Крім того, з наданої позивачем копії фіскального чеку не можна дійти висновку про відправлення позовної заяви з доданими до неї матеріалами саме відповідачу, оскільки вказаний фіскальний чек не містить відомостей щодо адресата поштового відправлення з зазначенням поштової адреси відповідача, а з опису-вкладення у цінний лист не вбачається, які саме додатки до Договору № 320966 від 01.11.2003 року було направлено на адресу відповідача.

Враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач подав позовну заяву з порушенням вимог ст.ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів направлення відповідачу позовної заяви з саме тими додатками, які у ній зазначені. Що в свою чергу призводить до порушення прав відповідача на подання обґрунтованого заперечення на позовну заяву.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як вже зазначалося, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви № 93/21/4640 від 18.09.2014 року, зареєстрованої господарським судом міста Києва 24.09.2014 року, позивач в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками надав опис вкладення форми № 107, зі змісту якого вбачається, що на адресу відповідача була направлена позовна заява про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію № 93/21/4640 від 18.09.2014 року кількістю - 1 предмет. При цьому зазначено, що позовна заява надсилається із додатками.

Слід звернути увагу, що вказана в описі кількість додатків та аркушів співпадає з вказаними в позовній заяві. Також необхідно зазначити, що додаток «Копія Договору від 01.11.2003 № 320966 з додатками» є ідентичними як в описі вкладення, так і в позовній заяві. На вказаному описі міститься відтиск штемпеля поштового відділення від 23.09.2014 року та підпис працівника відділення зв`язку, який перевірив відповідність вкладення тим документам, що надсилались відповідачу. Крім того, позивач надав належним чином засвідчену копію квитанції (фіскального чеку) № 0075 від 23.09.2014 року та списку згрупованих цінних листів.

Згідно із п. 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Пунктом 61 вищезазначених Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За змістом ст. 32 ГПК України опис вкладення в цінний лист із відтиском штампу поштового відділення від 29.01.2014 року є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками. У випадку сумніву його вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд міг витребувати додаткові докази, але не мав підстав для повернення позовної заяви без розгляду.

Аналогічної правової позиції притримується Вищий господарський суд України у своїх постановах від 22.05.2013 року у справі № 05-5-72/3468 та від 24.04.2013 року у справі № 904/1217/13-г.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Київенерго» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 року по справі № 910/20335/14 прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права та має бути скасована.

Зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Київенерго» є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 року по справі № 910/20335/14 - підлягає скасуванню, з направленням справи № 910/20335/14 до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду, оскільки прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 33-34, 43, 63, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 року по справі № 910/20335/14 скасувати.

3. Справу № 910/20335/14 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 10.11.2014 року.