Рішення № 41427569, 17.11.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2014 р.

Справа № 924/1597/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК „Омега-Автопоставка”, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область

до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „А-Техніка”, м. Хмельницький

про стягнення 13729,49 грн. - основного боргу, 3556,88 грн. - 24% річних

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 13729,49 грн. - основного боргу та 3556,88 грн. - 24% річних. В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №048056 від 02.01.2011р. щодо проведення повної оплати за поставлений товар. Нарахування 24% річних обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування.

Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами, зазначивши при цьому, що наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав. Повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, яка згідно витягу з ЄДР є його реєстраційною адресою. Повідомлення ж за вищевказаною адресою, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” є належним повідомленням про розгляд справи в суді.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

02.01.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ТПК „Омега-Автопоставка” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „А-Техніка” (покупець) укладено договір поставки товару №048056, згідно умов якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю товари (автошини до вантажної, сільськогосподарської та/або спецтехніки) в асортименті, кількості та по ціні в українській гривні згідно заявки покупця, погодженої сторонами шляхом факсового чи електронного зв’язку, або в усній формі, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити його вартість (п. 1.1).

Згідно п. 4.3 договору оплата товару здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з моменту поставки.

У випадку порушення термінів оплати покупець зобов’язаний сплатити постачальнику, крім іншого, 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення.

На виконання своїх зобов’язань за договором позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 148527,86 грн., про що свідчать видаткові накладні №ХВ-0596363 від 16.07.2013р. на суму 27493,74 грн., №ХВ-0692173 від 13.08.2013р. на суму 43112,70 грн., №ХВ-0307663 від 16.04.2013р. на суму 24711,96 грн., №ХВ-0276094 від 17.10.2011р. на суму 872,40 грн., №ХВ-0301894 від 04.11.2011р. на суму 14139,60 грн., №ХВ-0344778 від 06.12.2011р. на суму 811,44 грн., акт №ХВ-0000083 від 15.01.2013р. на суму 20,00 грн., №ХВ-0153883 від 28.02.2013р. на суму 24069,96 грн., №ХВ-0165088 від 05.03.2013р. на суму 24284,28 грн., №ХВ-0173034 від 07.03.2013р. на суму 823,56 грн., №ХВ-0669898 від 06.08.2013р. на суму 4011,66 грн., №ХВ-0227754 від 15.06.2012р. на суму 4854,72 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату товару загалом на суму 116924,71 грн., про що свідчать банківські виписки за 17.01.2013р. на суму 20,00 грн., за 08.04.2013р. на суму 20000,00 грн., за 15.04.2013р. на суму 26904,71 грн., за 08.08.2013р. на суму 20000,00 грн., за 02.09.2014р. на суму 50000,00 грн.

Крім того, між сторонами 20.12.2013р. укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 17873,66 грн., згідно п. 3 якої сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за грошовими зобов’язаннями в частині взаємного грошового боргу в сумі 17873,66 грн.

Згідно п. 4 даної угоди, з моменту підписання цієї угоди сторони визначили вважати зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „А-Техніка” за договором поставки №048056 від 02.01.2011р. припиненим у сумі 17873,66 грн., тобто залишкова заборгованість ТОВ „Компанія „А-Техніка” перед ТОВ „ТПК „Омега-Автопоставка” з 20.12.2013р. становить 13729,49 грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків, проведеного за період з 01.01.2013р. по 22.08.2014р., борг відповідача перед позивачем за договором поставки №048056 від 02.01.2011р. склав 13729,49 грн.

За неналежне виконання грошових зобов’язань по договору відповідачу нараховано 3556,88 грн. - 24% річних (за 394 календарних дня).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов’язання щодо його виконання, зокрема, позивач зобов’язався поставляти товар, а відповідач - приймати і оплачувати його.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що позивач поставив відповідачу товар. В свою чергу, відповідач товар прийняв, однак, не повністю оплатив його вартість.

Також відзначається, що з волі сторін, на підставі ст. 601 ЦК України, відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог, і зобов’язання з оплати частини боргу відповідача перед позивачем припинилося. Крім того, в угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог сторони визначили залишкову заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 13729,49 грн., тобто в розмірі, який заявлено позивачем.

Оскільки, відповідач зобов’язання щодо повної оплати поставленого товару, у строк встановлений договором, не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов’язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У договорі сторони передбачили інший, ніж встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України, розмір процентів річних від простроченої суми. Суд, погодившись з розрахунком позивача, вважає обґрунтованими, правомірними й такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення 24% річних.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК „Омега-Автопоставка”, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „А-Техніка”, м. Хмельницький про стягнення 13729,49 грн. - основного боргу, 3556,88 грн. - 24% річних задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „А-Техніка” (м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 26; код 37673960) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК „Омега-Автопоставка” (Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1; код 33010822) 13729,49 грн. (тринадцять тисяч сімсот двадцять дев’ять гривень 49 коп.) - основного боргу, 3556,88 грн. (три тисячі п’ятсот п’ятдесят шість гривень 88 коп.) - 24% річних, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу (Харківська область, Харьківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1),

3 - відповідачу (м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 26).