Рішення № 41427545, 10.11.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р.Справа № 922/4128/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", м. Харків про стягнення 109655,18 грн. за участю представників:

позивача - Семеняк М.В., довіреність № 10-09/14 від 10.09.2014 року;

відповідача - Божко Т.В., довіреність № 182/54 від 22.09.2014 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", м. Харків про стягнення 109655,18 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за Договором фінансового лізингу № LС5413-06/11 від 17.06.2011 року в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів. В обґрунтування своєї правової позиції, позивач посилається на норми приписів ст.ст. 193, 292 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 626, 629 ЦК України та ст.ст. 1, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг". З урахуванням вищенаведених обставин та норм закону, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним Договором у розмірі 109655,18 грн. Також до стягнення заявлені понесені позивачем судові витрати по веденню даної справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 вересня 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4018/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 07 жовтня 2014 року о 12:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2014 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 34781/14) задоволено та розгляд справи відкладено на 23 жовтня 2014 року о 10:40, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області 23 жовтня 2014 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 37176/14) задоволено та розгляд справи відкладено на 10 листопада 2014 р. о 12:40, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

07.11.2014 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшов супровідний лист (вх. № 39263/14) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в призначене судове засідання з'явився, заявлений позов підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та наполягав на його задоволенні.

Відповідач в призначене судове засідання з'явився та надав суду усні пояснення, в яких заявлені позовні вимоги визнав, проте письмово оформленої позиції до матеріалів справи не надав.

За висновками суду, в матеріалах справи № 922/4128/14 є достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та які є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Дослідивши матеріали господарської справи № 922/4128/14, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

17.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Харківський підшипниковий завод" (лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № LC 5413-06/11 (а.с. 11-14, том справи 1), згідно умов п. 1.1 якого лізингодавець зобов'язався передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (Додаток №2 до Договору, а.с. 17, том справи 1), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Так, на виконання умов вищезазначеного Договору, позивач передав у тимчасове володіння відповідачу предмет лізингу згідно специфікації, що підтверджується підписаною представниками сторін видатковою накладною № 1572 від 26.09.2011 року (а.с. 27, том справи 1).

За змістом п.5.2. Загальних умов фінансового лізингу - Додаток №4 до Договору (а.с. 19-23, том справи 1), Лізингоодержувач сплачує авансові лізингові платежі на підставі рахунку у строки, що визначені Договором. Рахунок на оплату авансових лізингових платежів надається Лізингодавцем при укладенні договору.

Лізингоодержувач щомісячно на підставі рахунку Лізингодавця до 8 числа поточного місяця сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу, нараховані за попередній місяць згідно п.4.2. цього договору.

На підставі п. 4.2 Договору Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування у період з моменту передачі Предмета лізингу до настання першого періоду лізингу за ставкою LIBOR ЗМ плюс 7% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за Курсом продажу (Розділ 1 "Визначення" Загальних умов Додатку 4 до цього Договору), крім того ПДВ.

Згідно з п.4.3 Договору Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу та комісії Лізингодавця.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього Договору, від заборгованості Лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку (Додаток 1 до Договору, а.с. 15-16, том справи1). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за Курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.

У відповідності до п. 5.1. Договору за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з п'ятого дня прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу, Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно.

В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3, п.5.4 Загальних умов).

Відповідно до п. 6.3 Загальних умов змінений за правилами п.п. 6.1 та 6.2 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Також відповідно до п. 7.1. Загальних умов, Лізингоодержувач протягом строку лізингу за свій рахунок забезпечує страхування предмету лізингу в страховій компанії.

Пунктом 7.4. Лізингодавець зобов'язаний за 10 (десять) днів до закінчення дії страхового договору продовжити його дію та сплатити страховий платіж через страхового агента, яким виступає Лізингодавець.

Якщо за 5 (п'ять) днів до закінчення дії страхового договору або граничного строку сплати страхових платежів Лізингоодержувач не здійснить сплату страхових платежів, то Лізингоодержувач має право самостійно застрахувати такий Предмет лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати Лізингодавцю такі витрати, крім того ПДВ.

Як наголошує позивач у позовній заяві, відповідач, в порушення умов п.п. 5.1-5.5, п. 7.4, п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу - Додаток №4 до Договору (а.с. 19-23, том справи1), належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого, у останнього перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 109655,18 грн., з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача відповідач не звертався, доказів оплати рахунків, виставлених позивачем (а.с. 27-33, том справи 1) до суду не надав.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг", відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач не надав доказів, які б спростували наявність заборгованості перед позивачем, з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій контррозрахунок розміру заборгованості, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість заявлених позовних вимог ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" про стягнення з ПАТ "Харківський підшипниковий завод" заборгованості в сумі 109655,18 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати за майновий характер спору в розмірі 2193,10 грн. покладаються в даному разі на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 6, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" ст.ст. 525, 526, 530, 612, 629, 806 ЦК України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, проспект Фрунзе, Б.З, код ЄДРПОУ 05808853, поточний рахунок № 26001001304474 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 350750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657, поточний рахунок № 2600514928 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) заборгованість за договором фінансового лізингу №LC5413-06/11 від 17.06.2011р. в сумі 109655,18 грн., 2193,10 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 17.11.2014 р.

Суддя Є.М. Жиляєв