Рішення № 41427414, 12.11.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р.Справа № 922/4166/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Пустовалова І.С.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Сучасна нерухомість", м. Луцьк до 1. Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-1", м. Київ про треті особи зобов'язання вчинити певні дії третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ4". за участю представників:

від позивача - Ковальчука М.В. (дов. б/н від 11.11.2014 року);

від відповідача 1 - Губарєвої Н.О. (дов.№ 01-42юр/8924 від 10.10.2014 року);

від відповідача 2 - Ющенко В.М. (дов. б/н від 13.10.2014 року);

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року ПП "Сучасна нерухомість" (надалі - відповідач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до АК "Харківобленерго" та ТОВ "Інвестор-1", в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило суд:

- зобов'язати АК "Харківобленерго" укласти договір на постачання електричної енергії з ПП "Сучасна нерухомість", як суборендарем;

- зобов'язати ТОВ "Інвестор-1" не чинити перешкод у здійсненні ПП "Сучасна нерухомість" права користування електричною енергією та не вчиняти дій щодо безпідставного припинення енергопостачання у нежитлових приміщеннях підвалу № 20-29, першого поверху № 57-62, другого поверху № 26-29, загальною площею 811,4 кв.м., які знаходяться в нежитловій будівлі літ. "А-8", розташованій за адресою: м. Харків, Люксембург Рози майдан, будинок 2.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2014 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.10.2014 року о 12:00 год.

Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача судом залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ4".

Ухвалою суду від 14.10.2014 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників другого відповідача та третьої особи, розгляд справи було відкладено на 04.11.2014 року.

Ухвалою суду від 04.11.2014 року, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, судове засідання було відкладено на 12.11.2014 року о10:30 год.

Представник позивача у судовому засіданні 12.11.2014 року підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник ТОВ "Інвестор-1" проти задоволення позову заперечив, обґрунтовуючи свою правову позицію тим, що Договір оренди нежитлових приміщень № 01/10012014 від 10.01.2014 року, укладений між ТОВ "Інвестор-1" та ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ-4" було розірвано згідно Додаткової угоди від 17.07.2014 року.

Вищевказані обставини, за доводами відповідача-2, припиняють усі відносини за всіма Договорами суборенди, укладеними ТОВ "Інвестор-1" та виключають можливість вирішення питання про зобов'язання АК "Харківобленерго" укласти договір на постачання електричної енергії з ПП "Сучасна нерухомість", як із суборендарем.

Представник АК "Харківобленерго" проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав їх неправомірності та необґрунтованості.

Третя особа своїм правом на участь у господарських засіданнях не скористалась.

Обставини справи свідчать про наявність в ній матеріалів, достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості усім учасникам судового процесу ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

З огляду на викладене, суд розглядає справу за відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Так, 10.01.2014 року між ТОВ "Інвестор-1" (Орендар) та ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ-4" (Орендодавець) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 01/10012014.

За умовами вказаного Договору Орендодавець передав у строкове платне користування Орендарю, ТОВ "Інвестор-1", нежитлові приміщення підвалу № 20-29, першого поверху № 57-62, другого поверху № 26-29, загальною площею 811,4 кв.м., які знаходяться в нежитловій будівлі літ. "А-8", розташованій за адресою: м. Харків, Люксембург Рози майдан, будинок 2.

Пунктом 5.1. вказаного Договору сторони передбачили право Орендаря передавати нежитлові приміщення в подальшу суборенду без попередньої згоди Орендодавця.

На підставі вищевказаного Договору між ТОВ "Інвестор-1" та ПП "Сучасна нерухомість" був укладений Договір суборенди нежитлових приміщень № 1404/01.

Згідно з вищевказаним Договором суборенди, ТОВ "Інвестор-1" взяв на себе зобов'язання забезпечити у нежитлових приміщеннях належне функціонування усіх комунікаційних систем та мереж, що використовуються для отримання суборендарем комунальних послуг.

Постачання електроенергії та інших комунальних послуг у вищезазначених нежитлових приміщеннях здійснюється на підставі договору, укладеного між ТОВ "Інвестор-1" та АК "Харківобленерго" (а.с. 93).

Згідно доводів позивача АК "Харківобленерго" за заявами ТОВ "Інвестор-1" протиправно та безпідставно припиняє постачання електроенергії до нежитлових приміщень, що знаходяться у користуванні ПП "Сучасна нерухомість".

На думку позивача вказані дії з боку енергетичного підприємства є незаконними та порушують права ПП "Сучасна нерухомість" як споживача електроенергії, у зв'язку з чим останній був змушений звернутися до господарського суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства, зокрема є судовий захист цивільного права та інтересу.

За змістом ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, встановлений зазначеними статтями, а також іншими способами, що встановлені договором або законом.

Так, позивач звернувся до господарського суду з вимогою, зокрема, щодо зобов'язання АК "Харківобленерго" укласти договір на постачання електричної енергії з ПП "Сучасна нерухомість", як суборендарем.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальний порядок укладання господарських договорів викладено у ст. 181 Господарського кодексу України. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Крім того, ч.2 ст. 638 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. При цьому, згідно абз. 2 ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно ст. 649 Цивільного кодексу України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом, а розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Частиною 1 ст. 187 Господарського кодексу України, також встановлено, що спори, які виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до абз. 17 п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісією з регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (надалі - Правила) договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України;

Згідно п. 5.1. Правил, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до п. 5.2. Правил, при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3).

Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Пунктом 5.4. Правил передбачено, що для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації такі документи:

1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;

2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

3) однолінійну схему електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

4) відомості щодо розрахункових засобів обліку (тип, марка, технічні характеристики тощо) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;

6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);

7) копію свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

8) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта);

9) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;

10) копію акта допуску про підключення електроустановки та у визначених законодавством випадках - сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (із змінами) (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);

11) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

12) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані (зазначені у підпункті 4 цього пункту) розрахункових засобів обліку субспоживачів (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше).

У разі укладення за двома та більше об'єктами споживача одного договору про постачання електричної енергії споживач подає документи, передбачені підпунктами 2 - 6, 8, 10 - 12 цього пункту, за кожним із об'єктів споживача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, доказів, які б свідчили про факт додержання ПП "Сучасна нерухомість" встановленого законом порядку укладання господарських договорів позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в частині зобов'язання АК "Харківобленерго" укласти з ПП "Сучасна нерухомість" договір на постачання електричної енергії, як із суборендарем спірних приміщень.

Крім того, суд акцентує увагу також й на тому, що із наявних у справі матеріалів вбачається, що Договір оренди нежитлових приміщень № 01/10012014 від 10.01.2014 року, укладений між ТОВ "Інвестор-1" та ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ-4", було розірвано відповідно до Додаткової угоди від 17.07.2014 року (а.с. 82).

Так, відповідно до положень ч. 2. ст. 774 Цивільного кодексу України, строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

При цьому суд зазначає, що договір піднайму є похідним від договору найму та його строк не може перевищувати строку договору найму. У зв'язку з цим в разі дострокового припинення (розірвання на вимогу однієї сторони) договору найму договір піднайму також автоматично припиняється.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги ті обставини, що відносини суборенди між ТОВ "Інвестро-1" та ПП "Сучасна нерухомість" припинились, у зв'язку із розірванням основного договору оренди нежитлових приміщень № 01/10012014 від 10.01.2014 року, суд вважає за належне в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Судові витрати у даній справі відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Повне рішення складено 17.11.2014 р.

Суддя С.Ч. Жельне

справа № 922/4166/14