Рішення № 41427367, 10.11.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р.Справа № 922/3614/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «ПРОФІТ-АГРО» смт. Безлюдівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", смт.Золочів простягнення коштівза участю представників сторін:

від позивача: Воробйова О.В. (дов. б/н від 22.08.2014 року); Кузменко О.І. (директор: рішення від 23.11.2012 року);

відвідповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ПРОФІТ-АГРО» (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД» (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 80000,00грн. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем наданих позивачем послуг вантажного перевезення, внаслідок чого виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.08.2014 року порушено провадження у справі № 922/3614/14 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.09.2014 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 16.09.2014 року на 30.09.2014 року, а з 30.09.2014 року на 03.11.2014 року та продовжено строк вирішення справи до 11.11.2014 року, а 03.11.2014 року оголошено перерву на 10.11.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання після перерви не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.11.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством «ПРОФІТ-АГРО» (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД» (відповідач) було укладено двосторонні правочини надання послуг вантажного перевезення автомобільним транспортом, відповідно до яких позивачем надано відповідачу послуги вантажного перевезення на загальну суму 92222,70грн. (в тому числі ПДВ -15370,45грн.) як власним автомобільним транспортом, так і з залученням іншого підприємства - ТОВ «ХАРМЕЛІЯ ТРЕЙДИНГ», що підтверджується договором № 281113/1 від 28.11.13р. на перевезення вантажу, укладеним між позивачем та перевізником - ТОВ «ХАРМЕЛІЯ ТРЕЙДИНГ».

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач надав послуги з перевезення вантажу, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 13-27).

Крім того, надання позивачем відповідачу послуг на суму 92222,70грн. підтверджується складеним та підписаним обома сторонами Актом № 02218 надання послуг від 24.12.2013р.

Також, позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату наданих послуг перевезення № 02218 від 24.12.2013р. в розмірі 92222,70грн.(а.с. 223), який було частково оплачено відповідачем на суму 12222,70грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки (а.с. 109-110).

Оскільки терміни оплати письмовими правочинами сторони не встановили, 18.07.2014р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про виконання грошового зобов'язання № 180714/1 (а.с.29-30) з вимогою в порядку статті 530 Цивільного кодексу України в семиденний строк з моменту отримання вимоги в добровільному порядку сплатити 80000,00грн. заборгованості за надані послуги, яка залишилась не сплаченою. Проте відповідач вимогу позивача не виконав, заборгованість на суму 80000,00грн. не погасив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 181 Господарського суду України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 175 господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дії сторін (щодо надання послуг з перевезення вантажу) свідчать про виникнення між ними правовідносин з послуг з вантажного перевезення.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що надання позивачем відповідачу послуг вантажених перевезень є позадоговірним зобов'язанням, та відповідає вимогам частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України, згідно з якими правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. В даному випадку підтвердженням такого волевиявлення є наявність підписаних з боку сторін товарно-транспортних накладних та Акту надання послуг.

Згідно статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення оплати товару за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (стаття 4-3 Господарського процесуального кодексу України).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (статті 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, суд бере до уваги, що у пункті 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Враховуючи несплату відповідачем боргу, суд приходить до висновку про те що, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі - 80000,00 грн. за послуги вантажних перевезень є обґрунтованними, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки, позивачем сплачено 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, суд дійшов висновку що судові витрати підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1827,00 грн

Таким чином, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 205, 509, 525, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, статтями 1, 12, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 33817183, 62203, Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, вул. Піонерська, буд. 40; у тому числі п/р 2600030688702 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро» м. Дніпропетровськ, МФО 305749) на користь приватного підприємства «ПРОФІТ-АГРО» (ЄДРПОУ 38398226, 62489, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Безлюдівка, вул. Зміївська, буд. 1-А; в тому числі п/р 26009390407 в Банк АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) 80000,00 грн. заборгованості та 1827,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Повне рішення складено 17.11.2014 р.

Суддя О.О. Ємельянова