Рішення № 41427063, 12.11.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2014 р. Справа № 914/3262/14

За позовом: приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», м. Дніпропетровськ,до відповідача:державного територіального галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів, про: стягнення боргу. Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:не з'явився,відповідача:не з'явився.На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до державного територіального галузевого об'єднання «Львівська залізниця» про стягнення боргу. Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.09.2014 р. порушено провадження у справі, прийнято справу до розгляду. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору від №13051п від 10.10.2013 р. не здійснив оплати за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 51.384,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3.651,77 грн. пені, 1.207,87 грн. - 3% річних, 6.890,25 грн. інфляційних втрат.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з наступних підстав. Сторонами не складався та відсутній в матеріалах справи належно оформлений акт приймання наданих послуг (перевірки виконання робіт), що позбавляє підстав позивача стверджувати про повне та своєчасне проведення капітального ремонту колінчастих валів дизеля тепловозів. Крім того, позивачем не скеровано на адресу відповідача рахунків на оплату та фактичних калькуляцій на виконання робіт. Зазначене позбавляє позивача можливості встановити момент виникнення обов'язку оплати за виконані роботи. В силу вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України у зв'язку з перебігом шестимісячного строку, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за договором припинено. Таким чином відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

На підставі листа від 10.09.2013 року державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Локомотивне депо Здолбунів" позивачу скеровано для ремонту колінчаті вали тепловоза серії ЧМЕЗ №4347 та №2999.

12.09.2013 року зазначені вище колінчаті вали були прийняті позивачем, про що складено акт №789 від 12.09.2013 року.

Між сторонами у справі укладено договір договору про надання послуг від №13051п від 10.10.2013 р. (надалі - Договір).

За умовами цього договору предметом договору є надання послуг з проведення капітального ремонту колінчатих валів дизеля типу K6S310DR тепловозів серії ЧМЕЗ, переданих замовником виконавцю, згідно з "Правилами капітального ремонту тепловозів серії ЧМЕЗ, ЧМЕЗТ, ЧМЕЗЕ" ЦТ-0124", затверджених та введених в дію наказом Укрзалізниці №691-ЦЗ від 13.12.2005 р., в обсягах згідно з "Протоколом узгодження договірної ціни". У Додатку №1 до Договору (Протокол узгодження договірної ціни) сторони погодили, що ремонт та шліфовка колінчастого вала складає 102.768,00 грн.

10.10.2013 р. складено акт приймання з капітального ремонту вузлів та агрегатів ТРС. Згідно з цим актом вал колінчастий прийнятий з ремонту, визнаний придатним до експлуатації і направляється замовнику в локомотивне депо (Здолбунів Львівська область).

Позивачем виставлено рахунок №249 від 10.10.2013 р. про оплату 51.384,00 грн. за ремонт та шліфування колінчатого валу тепловоза ЧМЄ-3.

Позивачем представлено довіреність №156 від 10.10.2013 року, видану відповідачем на ім'я ОСОБА_1, якою надано йому право отримати два колінчаті вали.

Рахунок на оплату вартості виконаних робіт та податкову накладну скеровано на адресу відповідача 18.10.2014 року, про що представлено реєстр вихідної кореспонденції та поштову квитанцію від 18.10.2013 р. Відповідач жодним чином не відреагував на надісланий рахунок.

Позивачем надіслано на адресу відповідача претензію від 30.05.2014 р. №15-19/31-19/5 про сплату боргу, яку відповідач отримав 11.06.2014 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи.

Позивачем повторно скеровано на адресу відповідача претензію від 25.07.2014 р. №15-19/60 про сплату боргу, яку відповідач отримав 31.07.2014 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4.3 Договору визначено, що розрахунки за ремонт колінчатих валів проводиться після пред'явлення рахунку на підставі акта приймання наданих послуг (перевірки виконаних робіт) у локомотивному депо замовника, що оформляється на протязі 3 банківських днів від дати надходження колінчатих валів до замовника з наступною його оплатою протягом 30 банківських днів. Разом з рахунком виконавець направляє замовнику фактичні калькуляції на виконані роботи з розшифровкою матеріальних та трудових витрат.

При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності обов'язку оплати вартості виконаних робіт у зв'язку з відсутністю належно оформленого акта приймання наданих послуг (перевірки виконання робіт) з урахуванням такого.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Отже, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Як убачається з матеріалів справи, сторонами не було складено акта приймання-передачі виконаних робіт, проте підтверджено, що фактично роботи були виконані позивачем та прийняті відповідачем без застережень. Більше того, в подальшому відповідач не заявив про можливі недоліки товару, не реагував на претензії позивача та на надіслані ним рахунки на оплату товару.

Відтак замовник, не спростувавши факту виконання робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких) у порядку, визначеному Положенням про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу (затверджене наказом Міністерства транспорту України від 22.04.2002 №261), не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 11.05.2012 № 21/5005/14068/2011 та оглядовому листі від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду". Допущені обома сторонами порушення Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 22.04.2002 №261, не впливають на правову кваліфікацію відносин, які виникли між сторонами.

За таких обставин суд погоджується з твердженням позивача, що у відповідача виник обов'язок з оплати вартості поставленого йому товару після його отримання 10.10.2013 року, а також спливу 3 банківських днів, наданих на оформлення акта, та 30 банківських днів, наданих на оплату вартості виконаних робіт. Отже, вимоги позивача про стягнення 51.384,00 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В частині вимог позивача про стягнення пені суд виходив із такого. Відповідно до пункту 5.3 Договору за несвоєчасний та не в повному обсязі розрахунок замовника з виконавцем за виконаний обсяг робіт, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожну добу затримки, що діяла у період, за який сплачується пеня. В частині позовних вимог про стягнення пені судом здійснено перерахунок позовних вимог таким чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення5138427.11.2013 - 14.04.20141396.5000 %0.036 %*2543.865138415.04.2014 - 22.05.2014389.5000 %0.052 %*1016.42 Разом: 3.560,28 грн.За таких обставин вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими частково, у сумі 3.560,28 грн. В іншій частині суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 6.890,25 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних судом здійснено перерахунок позовних вимог таким чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів5138427.11.2013 - 03.09.20142813 %1186.76За таких обставин вимоги позивача про стягнення 3% річних є обґрунтованими частково, у сумі 1.186,76 грн. В іншій частині суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного територіального галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (адреса: вулиця Гоголя, будинок 1, місто Львів, Львівська область, 79000; ідентифікаційний код 23962049) на користь приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (адреса: вулиця Краснозаводська, будинок 7, місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49038; ідентифікаційний код 00659101) 51.384,00 грн. основного боргу, 3.560,28 грн. пені, 6.890,25 грн. інфляційних втрат, 1.186,76 грн. - 3% річних, 1.823.71 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Рим Т.Я.