Рішення № 41427033, 06.11.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2014 р. Справа № 911/4281/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій",

09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого Прориву, буд. 39

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський міськбуд",

09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, буд. 45-А

про стягнення 250 262,90 грн.

за участю представників:

позивача - Нікітіна О.В. (довіреність від 20.08.2012 № 08-733);

відповідача - не з'явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський міськбуд" (далі - відповідач) про стягнення 250 262,90 грн., з яких: 214 840,06 грн. основного боргу, 6 957,29 грн. 3 % річних та 28 465,55 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати вартості товару, що поставлений позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.10.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22869/14 від 21.10.2014) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 07.10.2014.

У судове засідання 21.10.2014 представник відповідача не з'явився, розгляд справи відкладено на 06.11.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 24322/14 від 03.11.2014) позивачем подано письмові пояснення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.11.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвали суду від 07.10.2014 не виконав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час, дату і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.11.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивачем відповідачеві поставлено товар, що підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками обох сторін: від 30.03.2012 № РН-0000296 на суму 4 904,52 грн., від 03.04.2012 № РН-0000309 на суму 6 747,92 грн., від 03.04.2012 № РН-0000310 на суму 9 598,07 грн., від 03.04.2012 № РН-0000312 на суму 11 349,88 грн., від 03.04.2012 № РН-0000318 на суму 8 150,52 грн., від 03.04.2012 № РН-0000320 на суму 9 598,07 грн., від 03.04.2012 № РН-0000322 на суму 11 349,88 грн., від 03.04.2012 № РН-0000323 на суму 8 759,04 грн., від 03.04.2012 № РН-0000324 на суму 10 510,85 грн., від 03.04.2012 № РН-0000327 на суму 10 510,85 грн., від 03.04.2012 № РН-0000328 на суму 4 951,16 грн., від 05.04.2012 № РН-0000351 на суму 5 889,31 грн., від 10.04.2012 № РН-0000379 на суму 8 685,29 грн., від 10.04.2012 № РН-0000380 на суму 7 726,80 грн., від 10.04.2012 № РН-0000381 на суму 7 726,80 грн., від 10.04.2012 № РН-0000382 на суму 8 685,20 грн., від 11.04.2012 № РН-0000391 на суму 8 685,29 грн., від 11.04.2012 №РН-0000393 на суму 9 272,16 грн., від 17.04.2012 № РН-0000417 на суму 9 963,96 грн., від 10.04.2012 № РН-0000430 на суму 5 761,30 грн., від 19.04.2012 № РН-0000436 на суму 9 899,04 грн., від 19.04.2012 № РН-0000441 на суму 9 994,04 грн., від 24.04.2012 № РН-0000475 на суму 9 899,04 грн., від 24.04.2012 № РН-0000479 на суму 10 032,05 грн., від 25.04.2012 № РН-0000509 на суму 11 426,76 грн.

Відповідачем, на підставі довіреностей від 29.03.2012 № 114, від 02.04.2012 № 121, від 05.04.2012 № 132, від 10.04.2012 № 141, від 17.04.2012 № 145, від 18.04.2012 № 148, від 19.04.2012 № 151, від 23.04.2012 № 152, від 24.04.2012 № 155, від 25.04.2012 № 157, вказаний товар отримано

Відповідно до тверджень позивача, які не заперечені відповідачем, до передачі спірного товару за вищевказаними видатковими накладними, договір у формі єдиного письмового документу між сторонами не укладався.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зважаючи на те, що у погоджених сторонами видаткових накладних визначено найменування, кількість, ціну товару, суд дійшов висновку про погодження сторонами істотних умов договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах та укладення між сторонами договорів купівлі-продажу в простій письмовій формі.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач не оплатив отриманий товар на суму 214 840,06 грн., на підтвердження чого позивачем надано довідки від 20.10.2014 № 176/5/50-35, № 177/5/50-35, № 178/5/50-35, № 179/5/50-35, №180/5/50-35 та від 20.10.2014 № 08.7.0.0.0/141020114522 з банківських установ, в яких відкрито поточні рахунки позивача, що засвідчені підписами уповноважених осіб банківських установ та скріплені відбитками їх печаток.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 14.08.2013 з вимогою сплатити заборгованість, у тому числі, 214 840,06 грн. за товар, що поставлений за спірними видатковими накладними.

Листом від 11.09.2014 № 309 відповідач визнав факт існування заборгованості перед позивачем та зазначив про неможливість її оплати у зв'язку з відсутністю грошових коштів.

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 364 950,87 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні, довіреності - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківські довідки - у якості письмового доказу для встановлення відсутності перерахувань у повному обсязі відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості.

Докази повної оплати товару за вищезазначеними видатковими накладними у матеріалах справи відсутні.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за видатковими накладними складає 214 840,06 грн.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За результатами розгляду матеріалів справи, з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності та з урахуванням вимог чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків про застосування норм цивільного законодавства до даних правовідносин у частині співвідношення з частиною 2 статті 530 статті 692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Як встановлено судом, факт передачі позивачем товару відповідачу підтверджується видатковими накладними, перелік яких зазначено вище, що містять підписи уповноважених осіб та відбитки печаток сторін.

Зважаючи на вказане, судом враховано, що спірні видаткові накладні, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин сторін та є підставами виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних не встановлений, строк виконання відповідних грошових зобов'язань має визначатися за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, тобто, відповідач мав розрахуватись з позивачем у повному обсязі після отримання товару.

Аналогічну правову позицію викладено у пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк. Оскільки відповідач, в порушення

статей 525, 526, 615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання з оплати товару своєчасно не виконав, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сума боргу, позовна вимога в розмірі 214 840,06 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 6 957,29 грн. 3 % річних та 28 465,55 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат та з'ясував, що надані позивачем розрахунки є арифметично вірними і відповідають обставинам справи, а тому, позовні вимоги про стягнення 6 957,29 грн. 3 % річних та 28 465,55 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 214 840,06 грн., 3 % річних у розмірі 6 957,29 грн., інфляційних втрат у розмірі 28 465,55 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у

розмірі 4 968,12 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський міськбуд" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, буд. 45-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14352286) на користь Публічного акціонерного товариства "Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій" (09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого Прориву, буд. 39, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00130659) 214 840 (двісті чотирнадцять тисяч вісімсот сорок) грн. 06 коп. основної заборгованості, 6 957 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 29 коп. 3 % річних, 28 465 (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 55 коп. інфляційних втрат та 5 005 (п'ять тисяч п'ять) грн. 24 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 11.11.2014.

Суддя С.О. Саванчук