Рішення № 41426890, 10.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24277 10.11.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

третя особа Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 587 885,46 грн.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Ващенко Т.М.

Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Герасименко І.В. за довіреністю № 2 від 13.06.2014 р., Драчова М.С. за довіреністю № 101 від 11.07.2014 р.

від відповідача: Гришковець О.О. за довіреністю № 14 від 01.04.2014 р.

від третьої особи: не з'явився

Обставини справи:

У грудні 2012 р. Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради (відповідач) про стягнення 577361,86 грн. основного боргу, 172,24 інфляційних втрат, 1725,23 грн. 3% річних, 8626,13 грн. пені за Договором № 08205-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 01.04.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 р. № 05-5-12/6797 (суддя Прокопенко Л.В.) позовні матеріали повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03..2013 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2013 р. (суддя Прокопенко Л.В.) порушено провадження у справі № 910/24277 та призначено розгляд справи на 30.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. було залучено до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 р. у справі № 910/24277 (суддя Прокопенко Л.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Буравльова С.І., суддів Андрієнка В.В., Шапрана В.В.), в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2014 р. у справі № 910/24277 (колегія суддів у складі головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.) касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-23/257 від 27.05.2014 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/24277.

В порядку статті 2-1 ГПК України справу № 910/24277 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 08205-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 01.04.2008 р. (далі - Договір) не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. у розмірі 577361,86 грн. Крім того, у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за вказаним договором позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 8626,13 грн., 3 % річних у розмірі 1725,23 грн. та 172,24 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2014 р. справу № 910/24277 прийнято до провадження судді Гумеги О.В., розгляд спору у даній справі призначено на 23.06.2014 р. о 11:00 год.

18.06.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

20.06.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення у справі № 910/24277 на виконання вимог ухвали суду від 30.05.2014 р.

В наведених поясненнях позивач підтвердив, що станом на даний час у відповідача відсутня заборгованість за позовний період за кодами 9-1647, 9-1648; вказав, що за кодом 9-1567 обліковується лише питна (холодна) вода, а за кодом 9-51567 обліковується питна вода, що йде на підігрів (використовується відповідачем при наданні населенню послуг з постачання гарячої води); звернув увагу суду, що у відзиві на позовну заяву від 15.05.2013 р. відповідач підтвердив факт прийняття ним від позивача послуг з постачання питної води та приймання її стоків за кодами 9-1647, 9-1648, 9-1567.

На підтвердження наявності на балансі відповідача теплових пунктів або котелень позивач вказав, що у Дислокації до Договору міститься перелік теплових пунктів (бойлерів), які перебували на балансі відповідача на час укладення Договору, тоді як належних доказів їх передачі на баланс іншим суб'єктам господарювання відповідач не надав, а також відповідно до п.п. 3.3.1, 3.3.3 Договору не надав позивачу інформацію та не вносив зміни до Дислокації, крім того, в матеріалах справи наявний лист відповідача від 21.01.2009 р. № 56/59, згідно якого відповідач надав перелік теплових пунктів (в т.ч. вбудованих), які перебувають у нього на балансі.

Позивач вважає, що предметом Договору є надання відповідачу послуг з постачання питної води без її розподілу в залежності від того, для яких потреб вона в подальшому буде використовуватись, а тому необхідність додаткового договірного врегулювання придбання холодної води, що використовується для створення послуг з постачання гарячої води, відсутня.

Позивач вказав, що матеріали справи містять акти про зняття показників водолічильників, які підписані і погоджені відповідачем, тоді як доводи останнього про не підписання цих актів та їх повернення позивачу документально не підтверджуються. Разом з тим, дебетово-інформаційні повідомлення, які підтверджують виставлення рахунків до установи банку відповідача, свідчать про обізнаність останнього про суми нарахувань за спірні послуги з водопостачання та водовідведення. В той же час, як стверджує позивач, відповідач не направляв свого представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, як це передбачено п. 2.2.4 Договору, а отже відповідач безумовно прийняв дані нарахувань, отримані від позивача.

23.06.2014 р. через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого третя особа вважає, що відповідач виконав взяті на себе по Договору зобов'язання по оплаті в повному обсязі з огляду на наступне: безпосередньо відповідачем було здійснено оплату за послуги з водопостачання та водовідведення на власні потреби та потреби орендарів (власників) нежитлових приміщень; споживачі (населення) здійснюють оплату вказаних послуг самостійно на рахунок ПАТ "АК "Київводоканал" через транзитний рахунок КП "ГІОЦ"; на балансі відповідача жодний тепловий пункт не знаходиться, холодна вода для підігріву подається ПАТ "АК "Київводоканал" в теплові пункти ПАТ "Київенерго" і лічильники обліку холодної води для підігріву встановлені у виносних теплових пунктах, до яких відповідач доступу не має; Договір не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачу холодної води для виготовлення гарячої, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленому на водопровідному вводі до теплового пункту; у відповідності до п. 2.1.6 Договору відповідач рахунки за кодом обліку води, що йде на підігрів по тепловим пунктам ПАТ "Київенерго", не приймав та кожного місяця повертав позивачу. З огляду на наведене, третя особа вважає позовні вимоги позивача до відповідача безпідставними та такими, що не відповідають договірним відносинам, нормативно-правовим актам та фактичним відносинам сторін, а тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

23.06.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення у справі № 910/24277, згідно яких позивач повідомив суд про відсутність в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також відсутність рішення цих органів з такого ж спору, як і в справі № 910/24277. У якості додатків до наведених пояснень позивач надав інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача, відповідача та третьої особи.

В судове засідання, призначене на 23.06.2014 р., представники сторін та третьої особи з'явились, втім вимоги ухвали суду від 30.05.2014 р. в повному обсязі не виконали.

Враховуючи вищезазначене та положення ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд в судовому засіданні, призначеному на 23.06.2014 р., оголосив перерву до 21.07.2014 р. о 10:20 год.

18.07.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення № 795 від 17.07.2014 р., відповідно до яких: надано відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача, відповідача та третьої особи; визначено суми заборгованості відповідача на підставі Договору за кодами 9-1567, 9-1647, 9-1648 та 9-51567 за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р.; надано розгорнутий розрахунок сум заборгованості відповідача на підставі Договору (окремо за кодами 9-1567, 9-1647, 9-1648 та 9-51567); повідомлено, що копії відомостей КП "ГІОЦ" щодо часткової оплати відповідачем за надані послуги надавались для залучення до матеріалів справи супровідним листом від 15.05.2013 р. № 348, який був отриманий судом 15.05.2013 р.; зазначено, що облік наданих послуг здійснюється за об'єктами, що включені відповідачем у Дислокацію до Договору, яким присвоюються особові рахунки та які групуються в коди абонента (відповідача), виставлення рахунку за конкретним кодом здійснюється з огляду на обсяг послуг, наданих до об'єктів, що включені до певного коду абонента; наголошено, що відповідач не виконував умови п. 2.1.6 Договору, оскільки не направляв до позивача своїх представників для звіряння обсягів наданих послуг; зазначено, що в Дислокації до Договору, складеної відповідачем, відображені об'єкти, до яких останній отримує послуги з водопостачання та водовідведення, в т.ч. до бойлерів, за допомогою яких здійснюється підігрів питної води, що в подальшому використовується відповідачем для надання населенню послуг з постачання гарячої води, а також зазначено про наявність в матеріалах справи листа директора відповідача № 56/59 від 21.01.2009 р. щодо наявності на балансі відповідача теплових пунктів (котелень), які становлять собою невід'ємну частину внутрішньо будинкового обладнання.

В судове засідання, призначене на 21.07.2014 р., з'явились представники сторін.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 21.07.2014 р., не з'явився.

Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2014 р. подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, зокрема, постанови Вищого господарського суду України від 29.01.2014 р. по справі № 5011-32/11212-2012. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.07.2014 р. подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, зокрема, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача (серія АВ № 519643). Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 21.07.2014 р. за наявними в матеріалах справи даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судом встановлено, що Комунальне підприємством "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради було перейменоване на Комунальне підприємство "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, у зв'язку з чим суд визначив вірне найменування відповідача - Комунальне підприємство "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

В судовому засіданні 21.07.2014 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням пояснень у справі № 910/24277, поданих 20.06.2014 р. та 18.07.2014 р. через відділ діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.07.2014 р. надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог, просив суд повністю відмовити позивачу в позові.

В судовому засіданні 21.07.2014 р. судом встановлено, що сторони не повністю виконали вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 30.05.2014 р. Суд також прийшов до висновку про необхідність витребування нових доказів, потрібних для розгляду спору по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. розгляд справи відкладено на 28.07.2014 о 10:00 год.

22.07.2014 р. представник позивача подав через відділ діловодства суду супровідний лист № 814 від 22.07.2014 р., відповідно до якого в доповнення до раніше поданих документів надав копії довідок ПАТ "Радикал банк" від 24.10.2012 р. № 05-02/344 та від 14.05.2013 р. № 09/13 з додатками до цих довідок, в яких міститься реєстр дебетових повідомлень, що надсилались розрахунковим департаментом ПАТ "Київводоканал" на адресу КП "Чоколівське" за період з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р. та з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р.

22.07.2014 р. представник відповідача подав через відділ діловодства суду заяву про долучення до справи документів, а саме: договору № 1847 на виконання робіт по розщепленню платежів населення за житлово-комунальні послуги від 01.01.2008 р.; розрахунку заборгованості КП "Чоколівське" за Договором № 08205-А/2-09 від 01.04.2008 р.; журналу обліку споживання; довіреності.

В судове засідання, призначене на 28.07.2014 р., з'явились представники сторін.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 28.07.2014 р., не з'явився.

В судовому засіданні 28.07.2014 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням пояснень, поданих 20.06.2014 р. та 18.07.2014 р. через відділ діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.07.2014 р. надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог, просив суд повністю відмовити позивачу в позові.

Враховуючи складність справи та положення ч. 1 ст. 4-6 ГПК України, суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи № 910/24277 колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. було призначено здійснювати розгляд справи № 910/24277 колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи № 910/24277 визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Картавцева Ю.В., Літвінова М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 р. справу № 910/24277 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), Картавцева Ю.В., Літвінова М.Є. та призначено розгляд справи на 08.09.2014 р. о 12:10 год.

29.07.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

05.08.2014 р. через відділ діловодства суду від КП "ГІОЦ" надійшов супровідний лист № 02-852 від 05.08.2014 р. зі статистично-аналітичною інформацією про зарахування коштів на розрахунковий рахунок ПАТ "АК "Київводоканал" за холодну воду та водовідведення холодної води, холодну воду для підігріву, водовідведення гарячої води, від розщеплення сплат мешканців, що обслуговуються КП "Чоколівське" у період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. включно.

21.08.2014 р. через відділ діловодства суду від третьої особи надійшов супровідний лист, яким на виконання вимог ухвали суду від 29.07.2014 р. надано копію Договору на утримання житлових будинків і прибудинкових територій від 31.03.2008 р., укладеного між третьою особою та відповідачем, та копію додаткової угоди від 31.03.2014 р. до вказаного договору.

01.09.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду від 29.07.2014 р. щодо зарахування сум оплат, які були здійсненні після 31.10.2012 р. в рахунок заборгованості за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р., або за інший період за спірним договором.

У вищенаведених поясненнях позивач зазначив, що станом на час нового розгляду справи обсяг спірної заборгованості відповідача на підставі Договору за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. не змінився (обгрунтований розрахунок заборгованості доданий до пояснень позивача від 17.07.2014 р. № 795).

Позивач пояснив, що здійснена відповідачем після 31.10.2012 р. оплата за спірні послуги, надані в період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. (платіжні доручення № 2082 від 23.11.2012 р., № 2140 від 30.11.2012 р. , № 2241 від 21.12.2012 р., № 2242 від 21.12.2012 р., № 2391 від 23.01.2013 р., № 2392 від 23.01.2013 р., № 2564 від 27.02.2013 р. на загальну суму 75571,43 грн.) була врахована Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом при розгляді справи № 910/11883/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за надані з 01.11.2012 р. по 31.03.2013 р. послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі на підставі спірного Договору

Позивач зазначив, що відповідачем після 31.10.2012 р. не здійснювалось погашення заборгованості за спірні послуги, яка виникла в період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р.

Позивач звернув увагу, що ним надавались для залучення до матеріалів справи докази на підтвердження факту знаходження теплових пунктів на балансі відповідача (додатки до заперечень на відзив відповідача № 436 від 17.06.2013 р., подані через відділ діловодства суду 18.06.2013 р.)

На підтвердження викладеного в поясненнях позивач надав суду копію рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. у справі № 910/11883/13; копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 р. у справі № 910/11883/13; копію розрахунку за період з 01.11.2012 р. по 31.03.2013 р. та копію реєстру надходжень грошових коштів на поточний рахунок розрахункового департаменту від відповідача за період з 01.11.2012 р. по 31.03.2013 р.

В судове засідання, призначене на 08.09.2014 р., представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 08.09.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 08.09.2014 р., представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копій актів звіряння між позивачем та відповідачем за період з 01.07.2012 р. по 01.11.2012 р. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 08.09.2014 р. представники позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням пояснень, поданих 20.06.2014 р., 18.07.2014 р. та 01.09.2014 р. через відділ діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.09.2014 р. надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог, просив суд повністю відмовити позивачу в позові.

В судовому засіданні 08.09.2014 р. судом встановлено, що сторони не повністю виконали вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 р. було відкладено розгляд справи.

Однак в п. 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 р. була допущена описка, а саме: неправильно зазначено дату та час наступного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 р. виправлено описку, допущену в ухвалі від 08.09.2014 р., вірно визначено дату і час, на коли судом відкладено розгляд справи - на 26.09.2014 р. о 12:40 год.

25.09.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення по справі щодо актів звіряння розрахунків та щодо відображених в цих актах даних про нарахування та фактичну оплату відповідачем за послуги з водопостачання та водовідведення. На думку позивача, під час визначення розміру грошових коштів, що були сплачені відповідачем за спожиті в період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. на підставі Договору послуги з водопостачання та водовідведення, не слід враховувати грошові кошти у розмірі 478326,91 грн., що були сплачені відповідачем для погашення заборгованості перед позивачем згідно мирових угод по іншим справам.

В якості додатків до пояснень позивач надав суду таблицю щодо нарахувань та фактично сплачених грошових коштів, відповідно до актів звіряння розрахунків за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення, та копії банківських виписок.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 р., враховуючи що суддя Картавцева Ю.В. знаходиться у відрядженні, а суддя Літвінова М.Є у відпустці, для колегіального розгляду справи № 910/24277 визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Ващенко Т.М., Полякова К.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 р. справу № 910/24277 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Гумега О.В., Ващенко Т.М., Полякова К.В., розгляд справи призначено на 06.10.2014 о 10:30 год.

26.09.2014 р. через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 08.09.2014 р., згідно яких третя особа вважає позовні вимоги позивача до відповідача безпідставними та такими, що не відповідають договірним відносинам, нормативно-правовим актам та фактичним відносинам сторін, а тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В якості додатку до пояснень третя особа надала суду копію Договору № 1847 на виконання робіт по розщепленню платежів населення за житлово-комунальні послуги від 01.04.2008 р., який був укладений між третьою особою та Комунальним підприємством "Головний інформаційно-обчислювальний центр".

26.09.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист з додатками для долучення до матеріалів справи.

26.09.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що відповідно до актів звіряння між позивачем та відповідачем за спожиті послуги за період з 01.07.2012 р. по 01.11.2012 р., які були надані в судовому засіданні 08.09.2014 р., відповідач вважає, що за період з 01.07.2012 р. по 01.11.2012 р. у нього відсутня спірна заборгованість.

03.10.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист з додатками для долучення до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 06.10.2014 р., представники сторін та третьої особи з'явились.

В судовому засіданні 06.10.2014 р. представник відповідача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.08.2014 р. № 91/01-р/к у справі № 81-01/11.12, листа Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.09.2014 р. № 108-10702/01 у відповідь на лист відповідача від 27.08.2014 р. № 1476/45 щодо надання інформації про наявність теплових пунктів, котелень, бойлерів на балансі, в управлінні, користуванні, повному господарському віданні, концесії КП "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації. Клопотання судом задоволене та буде передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 06.10.2014 р. представники позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням пояснень, поданих 20.06.2014 р., 18.07.2014 р., 01.09.2014 р. та 25.09.2014 р. через відділ діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.10.2014 р. надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог, просив суд повністю відмовити позивачу в позові.

Представник третьої особи в судовому засіданні 06.10.2014 р. надав усні пояснення по суті спору.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд оголосив в судовому засіданні, призначеному на 06.10.2014 р. перерву до 10.11.2014 р. о 12:20 год.

07.10.2014 р. представник третьої особи через відділ діловодства подав відзив на позовну заяву по справі № 910/24277, відповідно до якого третя особа стверджує про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за спірний період з 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р., у зв'язку з чим просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

14.10.2014 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав доповнення до пояснень, в яких, з огляду на залучення відповідачем до матеріалів справи в судовому засіданні 06.01.2014 р. рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.08.2014 р. № 91/01-р/к у справі № 81-01/11.12, вказав, що вказане рішення є актом індивідуальної дії, спрямованої на визначене коло осіб, серед яких відсутнє КП "Чоколівське", у зв'язку з чим вказане рішення не може братися судом до уваги при вирішенні спору у даній справі.

20.10.2014 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав додаткові пояснення по суті справи, згідно яких вважає, що позовні вимоги не доведені належним чином, а тому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач вважає, що спірний договір не регулює відносини між сторонами з питання постачання питної води, що йде на підігрів, матеріали справи не містять інших договорів, які б регулювали такі відносини між сторонами, також, позивачем не доведено, що лічильники, якими фіксуються обсяги поданої до теплових пунктів (котелень) води, перебувають на межі балансової належності. Таким чином, у відповідача відповідно до Договору відсутнє зобов'язання щодо сплати об'ємів води, що підігрівається в теплових пунктах, а тому вимога позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 338202,62 грн. (по коду 9-51567), на думку відповідача, задоволенню не підлягає. Відповідач також вважає, що станом на час порушення провадження у справі у нього була відсутня заборгованість за кодом 9-1647 в сумі 2281,61 грн. та заборгованість за кодом 9-1648 в сумі 15411,53 грн., так як вона була погашена згідно платіжних доручень № 2082 від 23.11.2012 р., № 2140 від 30.11.2012 р., № 2241 від 21.12.2012 р., № 2242 від 21.12.2012 р., № 2391 від 23.01.2013 р., № 2392 від 23.01.2013 р., № 2564 від 27.02.2013 р. на загальну суму 75571,43 грн., тож провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Відповідач також не погодився з наявністю у нього заборгованості в сумі 221466,10 грн. за кодом 9-1567, оскільки вважає її погашеною за рахунок поточних платежів за кодом 9-1567 в загальній сумі 770053,33 грн., які за інформацією КП "ГІОЦ" надійшли на рахунок позивача протягом листопада та грудня 2012 р., тож провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В судове засідання, призначене на 10.11.2014 р., представники сторін з'явились.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 10.11.2014 р. не з'явився, про час і місце розгляду судом справи був повідомлений належним чином з огляду на його присутність в судовому засідання 06.10.2014 р., в якому було оголошено перерву до 10.11.2014 р. До того ж, в матеріалах справи наявна розписка сторін та третьої особи про те, що вони повідомлені про оголошення перерви в судовому засіданні 06.10.2014 р. до 10.11.2014 р. о 12:20 год.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, інших учасників судового процесу, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставини, які б перешкоджали вирішенню спору в даному судовому засіданні, судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.11.2014 р. без участі представника третьої особи за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.11.2014 р. представники позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням пояснень, поданих 20.06.2014 р., 18.07.2014 р., 01.09.2014 р., 25.09.2014 р. та 14.10.2014 р. через відділ діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.11.2014 р. надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог з підстав, викладених у поясненнях та додаткових поясненнях по суті справи, поданих через відділ діловодства суду 26.09.2014 р. та 20.10.2014 р., просив суд повністю відмовити позивачу в задоволенні позову.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.11.2014 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Предметом судового спору у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації 577361,86 грн. основного боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р., а також 172,24 інфляційних втрат, 1725,23 грн. 3% річних, 8626,13 грн. пені на підставі Договору № 08205-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 01.04.2008 р.

Вищезазначений Договір № 08205-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі укладений 01.04.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (Постачальник, позивач, ПАТ "АК "Київводоканал") та Комунальним підприємством "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради, яке перейменоване на Комунальне підприємство "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (Абонент, відповідач, КП "Чоколівське") (надалі - Договір.).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого Абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (були чинними на момент укладення Договору, проте на даний час втратили чинність згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (в подальшому - Правила користування)), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за № 403/6691 (в подальшому - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Зазначені вище Правила користування та Правила приймання відповідно до ст. 3 Закону України від 10.01.2002 р. № 2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання" є частиною законодавства у сфері постачання питної води та питного водопостачання. Відповідно до ст. 22 наведеного Закону одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Правилами користування передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку; розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (пункти 3.1, 3.7 Правил користування).

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 Договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у Абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за Абонентом.

Підпунктом 2.1.2 п. 2.1 Договору встановлено, що зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента у строки згідно з графіком обслуговування Постачальника. Для Абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися Постачальником поквартально, при цьому останній направляє Абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків Постачальником від Абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті Постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату послуг.

Відповідно до п.п. 2.1.4 п. 2.1 Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Як передбачено п.п. 2.1.5 п. 2 Договору, Абонент веде первинний облік водопостачання та водовідведення у Журналі обліку споживання води, який заповнюється Абонентом та представником Постачальника.

Відповідно до п.п. 2.1.6 п. 2 Договору облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у Постачальника. Абонент щоквартально не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою Постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами акта звіряння розрахунків. В разі невиконання Абонентом цього пункту договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

У підпунктах 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 пункту 2.2 Договору сторони погодили наступний порядок розрахунків:

Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору Постачальник доводить Абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів (п.п. 2.2.1).

У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента. За згодою Постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від Абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу (п.п. 2.2.2).

В разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п.п. 2.2.3).

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента письмово повідомити про це Постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною (п.п. 2.2.4).

Згідно п.п. 3.3.1 п. 3.3 Договору Абонент зобов'язується надавати повну і достовірну інформацію (дислокацію об'єктів), яка є невід'ємною частиною договору щодо кількості та місцезнаходження всіх об'єктів водоспоживання, приєднаних до комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або які знаходяться у його повному господарському віданні, тощо.

Як зазначив позивач у позовній заяві, ним в період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. відповідно до умов Договору були надані відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод (в т.ч. і з постачання води, що йшла на підігрів та її відведення) на загальну суму 2753056,45 грн. (з яких: по коду 9-1567 - на суму 1925633,10 грн., по коду 9-1647 - на суму 2281,61 грн., по коду 9-1648 - на суму 31997,78 грн., по коду 9-51567 - на суму 793143,96 грн.), що підтверджується актами про зняття показань з приладу обліку (а.с. 13-204 т. 2), які підтверджують факт надання та об'єми наданих послуг; розшифровками рахунків абонента (а.с. 4-7 т. 3), в яких вказані об'єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводились нарахування, та вартість наданих послуг; реєстрами дебетово-інформаційних повідомлень (а.с. 83-87, 89-91 т. 5), які підтверджують виставлення рахунків на оплату спірних послуг до банківської установи відповідача).

Позивач вважає, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих йому в період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. послуг з постачання питної води та приймання стічних вод, оскільки здійснив лише часткові розрахунки за спірні послуги на суму 2191206,63 грн. (з яких: по коду 9-1567 - на суму 1704167,00 грн., по коду 9-1648 - на суму 16586,25 грн., по коду 9-51567 - на суму 470453,38 грн.), у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 577361,86 грн. (з яких: по коду 9-1567 - на суму 221466,10 грн., по коду 9-1647 - на суму 2281,61 грн., по коду 9-1648 - на суму 15411,53 грн., по коду 9-51567 - на суму 338202,62 грн.) (з урахуванням при цьому перерахунків на суму 15512,04 грн.).

Крім суми основного боргу в розмірі 577361,86 грн., позивач також просить стягнути з відповідача 172,24 грн. інфляційних втрат, 1725,23 грн. 3% річних, 8626,13 грн. пені.

Станом на час нового розгляду справи позивач, зокрема, у поясненнях від 29.08.2014 р. № 1033 (а.с. 235-237 т. 5) підтвердив, що обсяг спірної заборгованості відповідача на підставі Договору за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. не змінився (обгрунтований розрахунок заборгованості доданий до пояснень позивача від 17.07.2014 р. № 795 - а.с. 52-53 т. 5). Позивач пояснив, що здійснена відповідачем після 31.10.2012 р. оплата за спірні послуги, надані в період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. (платіжні доручення № 2082 від 23.11.2012 р., № 2140 від 30.11.2012 р. , № 2241 від 21.12.2012 р., № 2242 від 21.12.2012 р., № 2391 від 23.01.2013 р., № 2392 від 23.01.2013 р., № 2564 від 27.02.2013 р. на загальну суму 75571,43 грн.) була врахована Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом при розгляді справи № 910/11883/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за надані з 01.11.2012 р. по 31.03.2013 р. послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі на підставі спірного Договору.

Станом на час нового розгляду справи відповідач, зокрема, у поясненнях від 26.09.2014 р. та у додаткових поясненнях по суті справи від 20.10.2014 р. проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність нарахування позивачем заборгованості за холодну воду, яка подається для виробництва гарячої води, оскільки Договором № 08205-А/2-09 від 01.04.2008 р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі не регулюються такі відносини сторін і у відповідача відсутні на балансі, в управлінні, повному господарському віданні, користуванні, концесії теплові пункти (бойлери), до яких позивачем постачається питна вода, а отже, вимога позивача про стягнення за спірний період заборгованості в сумі 338202,62 грн. (за кодом 9-51567) за постачання питної води, що використовується для виробництва гарячої води, є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідач також заперечував наявність у нього заборгованості за спірний період в сумі 2281,61 грн. по коду 9-1647 та в сумі 31997,78 грн. за кодом 9-1648, оскільки вона погашена відповідачем в період з 01.11.2012 р. по 27.03.2013 р. згідно платіжних доручень на загальну суму 75571,43 грн., копії яких він додав до матеріалів справи (а.с. 65-71 т. 3).

Відповідач не погодився також із наявністю у нього заборгованості за спірний період в сумі 221466,10 грн. за кодом 9-1567, з огляду на те, що згідно інформації КП "ГІОЦ" (а.с. 14 т. 3) на протязі листопада та грудня 2012 р. на рахунок позивача надійшло 770053,30 грн. (406608,80 грн. в листопаді 2012 р., 363444,50 грн. в грудні 2012 р.) за послуги з водопостачання та водовідведення за кодом 9-1567, які відповідно до п.п. 2.2.2 п. Договору мають першочергово зараховуватись в рахунок погашення боргу незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначенні платежу.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, відповідач також вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Новий розгляд справи № 910/24277 здійснювався відповідно вимог ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, згідно якої вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції.

Зокрема, постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2014 р. у справі № 910/24277, якою скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 р., а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, встановлено, що судами попередніх інстанцій:

- не було надано належної оцінки тій обставині, що спір у даній справі виник з приводу оплати послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі відведення, а не у зв'язку із оплатою обсягів питної води, що використовується для підігріву;

- відмовляючи у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в частині стягнення з Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради заборгованості, що обліковується за кодом 9-51567 у розмірі 338202,62 грн., та заборгованості, що обліковується за кодом 9-1567 у розмірі 221466,10 грн. за Договором, не було приділено належної уваги та не надано належної правової оцінки розрахункам та доказам на їх обґрунтування і підтвердження;

- не взято до уваги надані позивачем акти про зняття показань водолічильників, що погоджені та підписані КП "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради та є первинними документами і підтверджують факт надання позивачем послуг відповідачу за Договором, розшифровки рахунків абонента (відповідача), в яких вказані об'єми спожитих послуг і тарифи, за якими проводилися нарахування, а також дебетово-інформаційні повідомлення, що підтверджують виставлення рахунків до установи банку відповідача;

- не взято до уваги твердження ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", що у встановлений договором термін КП "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради повноважного представника не направило, жодних документів щодо відмови від оплати отриманих послуг, передбачених пунктом 2.2.4 договору, не надало;

- не було з'ясовано питання стосовно дотримання сторонами визначеного Договором порядку зняття показників лічильників, а також надання відповідачем заперечень щодо кількості або вартості наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення;

- не було взято до уваги підтверджену листом директора КП "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради від 21.01.2009 р. № 56/59 наявність на балансі підприємства теплових пунктів (котелень), які становлять собою невід'ємну частину внутрішньо-будинкового обладнання, заборгованість за якими була нарахована ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" за кодом 9-51567.

- ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернуло увагу на наявну в матеріалах справи дислокацію до Договору, складену КП "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради, в якій відповідач відобразив об'єкти, до яких він на дату укладення договору мав намір отримувати послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі до бойлерів, за допомогою яких здійснюється підігрів питної води, що в подальшому використовується відповідачем для надання населенню послуги з постачання гарячої води;

- не надано належної юридичної оцінки наданому позивачем розрахунку суми боргу, що обліковується за кодом 9-1567 у розмірі 221466, 10 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір № 08205-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 01.04.2008 р. за своєю юридичною природою є договором про надання послуг, зокрема, послуг з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Положеннями статей 19, 21 Закону Україну "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору. Договір про надання послуг з питного постачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.

Відповідно до статті 23 Закону Україну "Про питну воду та питне водопостачання" підприємством питного водопостачання є суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного постачання, а споживачами питної води - юридичні або фізичні особи, які використовують питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Згідно з п. 3.17 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення. Відповідач є споживачем послуг з постачання питної води та водовідведення.

Так, згідно з Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом. Споживач - це юридична та фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Також, згідно зі ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", вода питна - це вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству. На сьогоднішній день в Україні вимоги до якості питної води встановлені Державними санітарними нормами та правилами "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я від 12.05.2010 р. № 400.

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 ДСаПіН 2.2.4-171-10 вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода) - вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства (з водопроводу - водопровідна, фасована, з кюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

Пунктом 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України передбачено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлений на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним з договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

За умовами укладеного між сторонами Договору, кількість води, що подається Постачальником (позивач) та використовується Абонентом (відповідач), визначається за показаннями лічильників, зареєстрованими у Постачальника (п.п. 2.1.1 Договору), а кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показаннями лічильників води та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію (п.п. 2.1.4 Договору).

Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.2.3 п. 2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється Абонентом (відповідачем) щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником (позивачем) розрахункового документу до банківської установи Абонента; а в разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Крім того, п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору узгоджено, що в разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента письмово повідомити про це Постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною.

З матеріалів справи вбачається, що для обліку заборгованості за надані послуги з постачання питної води та водовідведення за Договором, позивачем було присвоєно відповідачу абонентські коди: 9-1567 для обліку питної холодної води та приймання її стоків для населення, 9-1647 для обліку питної холодної води та приймання її стоків для власних потреб КП "Чоколівське", 9-1648 для обліку питної холодної води та приймання її стоків для орендарів та власників нежитлових приміщень, в т.ч. бюджетних організацій, 9-51567 для обліку питної води, яка йде на підігрів та відведення відповідного об'єму стоків.

Як зазначив позивач, відкриття кодів абонента (відповідача) є особливістю ведення ПАТ "АК "Київводоканал" бухгалтерського (фінансового) обліку.

Так, згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, та зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України Закону Україну "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.1. Правил користування, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Позивач стверджує, що за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. відповідачу було надано послуг з водопостачання та водовідведення за кодом 9-1567 в сумі 1925633,10 грн., з яких сплачено 1704167,00 грн., у зв'язку з чим за розрахунком позивача (а.с. 32-33 т. 1, а.с. 52-53 т. 5) заборгованість відповідача за надані послуги з водопостачання та водовідведення за кодом 9-1567 становить 221466,10 грн.

Позивачем надані підписані представниками сторін акти зняття показників з приладу обліку за спірний період, в т.ч. за кодом 9-1567, якими підтверджується обсяг спожитої відповідачем питної води та прийнятих від нього стоків.

Сторонами не заперечується факт надання позивачем у спірний період послуг з постачання питної води та водовідведення у заявленому позивачем та документально підтвердженому обсязі за кодом 9-1567 на загальну суму 1925633,10 грн.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що споживачами питної води та водовідведення по коду 9-1567 є населення (мешканці будинків). Кошти, сплачені мешканцями за питну воду на рахунки КП "Чоколівське" (відповідача) не надходять, а спрямовуються на транзитний рахунок КП "ГІОЦ", який розщеплює ці кошти безпосередньо ПАТ "АК "Київводоканал" за холодну воду та водовідведення холодної води, за холодну воду для підігріву та водовідведення гарячої води, що підтверджується, зокрема, наявною в матеріалах справи інформацією, наданою КП "ГІОЦ" у листі № 02-637 від 23.05.2013 р. (а.с. 13 т. 3). Враховуючи наведене, відповідач не сплачує кошти за воду, споживачем якої він не є.

Разом з тим, за вказаною інформацією КП "ГІОЦ" (а.с. 14 т. 3), підтверджується, що за період липень - грудень 2012 р. мешканцями КП "Чоколівське" було сплачено за холодну воду та водовідведення холодної води (що обліковується позивачем за кодом 9-1567) та зараховано КП "ГІОЦ" на рахунок ПАТ "АК "Київводоканал" (позивача) кошти в сумі 2245377,48 грн., з яких: 1475324,15 грн. у липні - жовтні 2012 р. та 770053,33 грн. у листопаді - грудні 2012 р. (406608,80 грн. в листопаді 2012 р., 363444,50 грн. в грудні 2012 р.). Отримання коштів у вищенаведених сумах у листопаді 2012 р. та у грудні 2012 р. позивачем не спростовано, докази протилежного до матеріалів справи не залучені.

Відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2 Договору, у разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від Абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Отже, враховуючи п.п. 2.2.2 п. 2 Договору та вищенаведену інформацію КП "ГІОЦ", суд прийшов до висновку, що станом на час вирішення спору по суті у відповідача відсутня заборгованість за кодом 9-1567 (холодна вода та водовідведення холодної води) за період липень - жовтень 2012 р., оскільки визначена позивачем у позовній заяві заборгованість за цим кодом у розмірі 221466,10 грн. була погашена за рахунок платежів, здійснених населенням в листопаді 2012 р. (406608,80 грн.) та в грудні 2012 р. (363444,50 грн.). Як свідчать матеріали справи, позивач не спростував надходження на його рахунок вказаних платежів, а рівно не довів суду, що вказані платежі були зараховані ним за іншим кодом або за інший період.

За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 221466,10 грн. заборгованості за кодом 9-1567 за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. позивачу належить відмовити повністю, у зв'язку з чим відсутні також підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача відповідних сум інфляційних втрат, 3% річних та пені, як похідних від суми в розмірі 221466,10 грн.

Позивач стверджує, що за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. відповідачу було надано послуг з водопостачання та водовідведення за кодом 9-1647 в сумі 2281,61 грн., оплата за які здійснена не була, у зв'язку з чим за розрахунком позивача (а.с. 32-33 т. 1, а.с. 52-53 т. 5) заборгованість відповідача за надані послуги з водопостачання та водовідведення за кодом 9-1647 становить 2281,61 грн.

На підтвердження відсутності у нього заборгованості за кодом 9-1647 в сумі 2281,61 грн., відповідач посилається на платіжні доручення № 2082 від 23.11.2012 р., № 2140 від 30.11.2012 р., № 2241 від 21.12.2012 р., № 2391 від 23.01.2013 р. на загальну суму 10571,43 грн., які були сплачені ним за холодне водопостачання на власні потреби за кодом 9-1647 згідно Договору № 08205/А/2-09 від 01.04.2008 р.

Позивач стверджує, що за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. відповідачу було надано послуг з водопостачання та водовідведення за кодом 9-1648 в сумі 31997 грн., з яких сплачено 16586,25 грн., у зв'язку з чим за розрахунком позивача (а.с. 32-33 т. 1, а.с. 52-53 т. 5) заборгованість відповідача за надані послуги з водопостачання та водовідведення за кодом 9-1648 становить 15411,53 грн.

На підтвердження відсутності у нього заборгованості за кодом 9-1648 в сумі 15411,53 грн., відповідач посилається на платіжні доручення № 2242 від 21.12.2012 р., № 2391 від 23.01.2013 р., № 2392 від 23.01.2013 р., № 2564 від 27.02.2013 р. на загальну суму 65000,00 грн., які були сплачені ним за холодне водопостачання на потреби орендарів та власників нежитлових приміщень за кодом 9-1648 згідно Договору № 08205/А/2-09 від 01.04.2008 р.

Натомість, у суду наявні підстави вважати, що здійснена відповідачем після 31.10.2012 р. платіжними дорученнями № 2082 від 23.11.2012 р., № 2140 від 30.11.2012 р. , № 2241 від 21.12.2012 р., № 2242 від 21.12.2012 р., № 2391 від 23.01.2013 р., № 2392 від 23.01.2013 р., № 2564 від 27.02.2013 р. на загальну суму 75571,43 грн. оплата за послуги за кодами 9-1647, 9-1648 була врахована Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом при розгляді справи № 910/11883/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за надані з 01.11.2012 р. по 31.03.2013 р. послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі на підставі спірного Договору. Належним чином засвідчені копії рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 р. по справі 910/11883/13 додані до матеріалів даної справи (а.с. 238-247 т. 5).

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 р. по справі 910/11883/13 набрала законної сили 26.05.2014 р. та є чинною станом на час розгляду спору в даній справі № 910/24277, в якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено вищенаведені обставини, які в силу приписів ч. 3 ст. ст. 35 ГПК України не потребують доказування при розгляді даної справи № 910/24277. При цьому відповідачем не спростовано обставини врахування оплачених ним сум згідно платіжних доручень № 2082 від 23.11.2012 р., № 2140 від 30.11.2012 р. , № 2241 від 21.12.2012 р., № 2242 від 21.12.2012 р., № 2391 від 23.01.2013 р., № 2392 від 23.01.2013 р., № 2564 від 27.02.2013 р. при розгляді справи № 910/11883/13.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано наявність у нього заборгованості за надані позивачем на підставі Договору в період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. послуги з водопостачання та водовідведення за кодом 9-1647 в сумі 2281,61 грн. та за кодом 9-1648 в сумі 15411,53 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2281,61 грн. заборгованості за кодом 9-1647 та 15411,53 грн. заборгованості за кодом 9-1648 за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. визнаються судом обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають задоволенню повністю. Крім, того з огляду на порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати за надані послуги в частині нарахувань по коду 9-1648, враховуючи норми ст. 549, 610, 611, 625 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 4.2 Договору, суд також вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги про стягнення 0,45 грн. інфляційних втрат, 0,92 грн. 3% річних та 4,61 грн. пені за розрахунком позивача, перевірку якого здійснено судом (а.с. 52 т. 5).

Позивач стверджує, що за період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. відповідачу були надані послуги за кодом 9-51567 в загальній сумі 793143,96 грн. (з них: послуги водопостачання на суму 448355,30 грн., послуги водовідведення (стоки) - 344788,66 грн.)), з яких було сплачено відповідачем 470453,38 грн. (з них: за послуги водопостачання на суму 256689,17 грн., за послуги водовідведення (стоки) - 213764,21 грн.)), з урахуванням при цьому перерахунків на загальну суму 155212,04 грн. у вересні 2012 року (з них: за послуги водопостачання на суму 8721,86 грн., за послуги водовідведення (стоки) - 6790,18 грн.)), у зв'язку з чим за розрахунком позивача (а.с. 32-33 т. 1, а.с. 52-53 т. 5) заборгованість відповідача за надані послуги водопостачання та водовідведення за кодом 9-51567 становить 338202,62 грн. (з них: за послуги водопостачання - 200387,99 грн., за послуги водовідведення (стоки) - 137814,63 грн.)).

Як вище зазначено, за кодом 9-51567 позивач обліковує холодну воду, яка йде на підігрів та відведення відповідного об'єму стоків.

Відповідач та третя особа заперечують наявність заборгованості відповідача за холодну воду, яка подається для виробництва гарячої води (за кодом 9-51567), оскільки у відповідача відсутні на балансі, в управлінні, повному господарському віданні, користуванні, концесії теплові пункти (бойлери), до яких позивачем постачається холодна вода; холодна вода для підігріву подається ПАТ "АК "Київводоканал" в теплові пункти ПАТ "Київенерго" і лічильники обліку холодної води для підігріву встановлені у виносних теплових пунктах, до яких відповідач доступу не має; Договір не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачу холодної води для виготовлення гарячої, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленому на водопровідному вводі до теплового пункту; у відповідності до п. 2.1.6 Договору відповідач рахунки за кодом обліку води, що йде на підігрів по тепловим пунктам ПАТ "Київенерго", не приймав та кожного місяця повертав позивачу.

Умовами укладеного між сторонами Договору № 08205-А/2-09 від 01.04.2008, на який посилається позивач як на підставу позову, не передбачено надання позивачем послуг з постачання питної води для потреб гарячого водопостачання і вказаний договір не передбачає обов'язку відповідача сплачувати за послуги з постачання холодної води, що використовується для виготовлення гарячої води.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, між позивачем і відповідачем не укладалося додаткової угоди про постачання холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води.

Питна вода, що надходить від позивача є лише сировиною, яка в подальшому подається відповідачу після підігріву її в бойлері, які не знаходяться на балансі відповідача.

Пунктом 3.13 Правил користування передбачено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення (абз. 1). Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності (абз.2). Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором (абз.3).

За змістом статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Отже, відповідно до пункту 3.13 Правил користування розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Як свідчать зібрані у справі докази, відповідач на виконання п.п. 3.3.1 п. 3.3 Договору надавав позивачу перелік теплових пунктів (вбудованих та окремо розташованих), які знаходяться на балансі КП "Чоколівське" (а.с. 119 т. 3), в матеріалах справи також наявна Дислокація житлового фонду по КП "Чоколівське" станом на 15.05.2008 р. (в т.ч. із зазначенням належності певних теплових пунктів (бойлерів) відповідачу) (а.с. 111-117 т. 3), відповідно до якої відповідачем було визначено об'єкти водоспоживання, на підставі яких позивач і зареєстрував за відповідачем водолічильники. Наведена дислокація відповідно до п.п. 3.3.1 п. 3.3 Договору є його невід'ємною частиною, при цьому сторони підтвердили, що зміни до Дислокації в порядку п. 5.11 Договору (шляхом підписання додаткової угоди) не вносились.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний лист Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації № 10821/01 від 21.08.2012 р. у відповідь на запит КП "Чоколівське" про наявність або відсутність на балансі підприємства теплових пунктів, котелень, бойлерів (а.с. 16 т. 3) (надалі - лист № 10821/01 від 21.08.2012 р.). Відповідно до змісту наведеного листа підтверджується, що на території, що обслуговує КП "Чоколівське" розташовані котельня на вул. Волинській, 69 та мережі зовнішнього теплопостачання на просп. Повітрофлотському, 84, які розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 р. № 1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" передані до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.01.2011 р. № 20 "Про закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом'янської районної у м. Києві ради майна, яке передано до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації" закріплені на праві господарського відання за комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації. На підставі вищезазначеного повідомлено, що теплові пункти, котельні, бойлерні за КП "Чоколівське" не закріплювались.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.09.2014 р. № 108-10702/01 у відповідь на лист відповідача від 27.08.2014 р. № 1476/45, відповідно до якого проінформовано, що у КП "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, у т.ч. у період з липня 2012 по жовтень 2012 р., бойлери, теплові пункти, котельні на балансі, у повному господарському віданні, управлінні, користуванні, концесії не перебували та на даний час не перебувають.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи інших доказів, які б спростовували надану в листі від 04.09.2014 р. № 108-10702/01 інформацію про те, що бойлери, теплові пункти, котельні на балансі, у повному господарському віданні, управлінні, користуванні, концесії не перебували та на даний час не перебувають, суд прийшов до висновку, що за спірний період (01.07.2012 р. - 31.10.2012 р.) бойлери, теплові пункти, котельні на балансі, у повному господарському віданні, управлінні, користуванні, концесії у відповідача не перебували.

При цьому надані позивачем копії планових нарядів на заміну, технічне обслуговування лічильника води, опломбування обвідної лінії лічильника води, планових нарядів до заміни водоміра (а.с. 121-161 т. 3) суд не приймає у якості належних доказів на підтвердження факту перебування на балансі відповідача теплових пунктів (бойлерів). Зворотного позивачем суду доведено не було. У своєму відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях по суті справи, поданих через відділ діловодства суду 15.05.2013 р. та 20.10.2014 р. відповідно, відповідач підтверджує, що у нього відсутні на балансі теплові пункти (котельні), а також вони не передані йому в управління, повне господарське відання, користування, концесію. Крім того, третя особа у своєму відзиві на позовну заяву, поданому через відділ діловодства суду 23.06.2014 р., також підтверджує, відсутність на балансі відповідача теплових пунктів та зазначає, що холодна вода для підігріву подається ПАТ "АК "Київводоканал" в теплові пункти ПАТ "Київенерго" і лічильники обліку холодної води для підігріву встановлені у виносних теплових пунктах, до яких відповідач доступу не має. Даний факт також не спростований позивачем.

Суд також зауважує, що матеріалами справи не підтверджуються доводи позивача про безумовне прийняття відповідачем спірних послуг з поставки питної води, що йде на підігрів та стоки по коду 9-51567. Зокрема, в матеріалах справи наявні листи відповідача № 1468/59 від 17.08.2012 р., № 1714/59 від 26.09.2012 р., № 1899/59 від 30.10.2012 р., № 2103/59 від 21.11.2012 р. (а.с. 35-42 т. 3), відповідно до яких підтверджується, що відповідач повертав позивачу розшифровки нарахувань за липень, серпень, вересень та жовтень 2012 р. (т.т. за спірний період) по коду 9-51567 та не приймав до розрахунку нарахування за питну воду, що йде на підігрів та стоки води. В зазначених листах відповідачем наведені обґрунтування підставності таких своїх дій, а також на виконання п. 2.2.4 Договору відповідач просив позивача призначити дату та час для прибуття представників КП "Чоколівське" до ПАТ "АК "Київводоканал" для проведення звіряння та підписання актів. Отримання зазначених листів відповідача уповноваженим представником позивача підтверджується підписом останнього та реєстраційними штампами ПАТ "АК "Київводоканал" із зазначенням вхідних номерів та дат (№ 11654 від 28.08.2012 р., № 12899 від 26.09.2012 р., № 14364 від 30.10.2012 р., № 15526 від 21.11.2012 р.). Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивачем призначались дата та час для прибуття представників КП "Чоколівське" до ПАТ "АК "Київводоканал" для проведення звіряння та підписання актів, рівно як і відсутні докази неприбуття представників відповідача для проведення відповідних звірок.

Крім того, спори щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем по постачанню питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за Договором № 08205-А/2-09 від 01.04.2008 року за попередні періоди уже були предметом розгляду судових інстанцій.

Так, постановами Вищого господарського суду України у справах № 7/555 від 27.09.2011 року (за період з 01.04.2010 р. по 31.07.2010 р.), № 42/418-26/240 від 10.05.2012 року (за період з 01.08.2010 р. по 31.10.2010 р.), № 5011-67/2568-2012 від 11.10.2012 року (за період з 01.05.2011 р. по 31.12.2011 р.), № 42/223 від 08.08.2013 року (за період з 01.02.2009 до 01.04.2010 р.), № 5011-32/11212-2012 від 29.01.2014 р. (за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р., який є попереднім щодо періоду заборгованості, який є предметом розгляду спору у даній справі № 910/24277) за позовом ПАТ "АК "Київводоканал" до КП "Чоколівське" про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення встановлено, що укладений між сторонами Договір № 08205-А/2-09 від 01.04.2008 року на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі не регулює відносин сторін щодо постачання відповідачу питної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, теплові пункти (котельні) не знаходяться на балансі відповідача, холодна вода для підігріву подається в теплові пункти ПАТ "Київенерго" і лічильники обліку холодної води для підігріву встановлені у виносних теплових пунктах, до яких відповідач доступу не має.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням наведеної норми ГПК України, вищенаведені обставини, встановлені господарськими судами, є преюдиціальними при розгляді справи № 910/24277.

Відтак, врахувавши зазначене та недоведення позивачем факту знаходження бойлерів, теплових пунктів, котелень на балансі відповідача, у повному господарському віданні, управлінні, користуванні, концесії останнього для підігріву води, а також з огляду на відсутність договірних відносин між сторонами з приводу постачання холодної води для підігріву, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з постачання води, яка йде на підігрів для виготовлення гарячої води, обліковану позивачем за кодом 9-51567. Відповідно, нараховані на суму заборгованості за кодом 9-51567 (в частині постачання холодної води для підігріву) інфляційні втрати, 3% річних та пеня також не підлягають стягненню, з огляду на відсутність порушення відповідачем зобов'язання за Договором.

При цьому судом було враховано висновок постанови Вищого господарського суду України від 14.05.2014 р. у даній справі про те, що спір у даній справі виник з приводу оплати послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі відведення, а не у зв'язку із оплатою обсягів питної води, що використовується для підігріву, у зв'язку з чим судом і з'ясовувалось питання наявності або відсутності на балансі відповідача теплових пунктів або котелень.

Суд також зауважує, що відповідача не зобов'язано ні умовами Договору, ні положеннями закону сплачувати позивачу за питну воду, що поставляється на підігрів, та поставка такої води взагалі не передбачена умовами Договору, а відтак, будь-які зняття позивачем показників лічильників не покладають на відповідача обов'язку оплатити таку воду, якщо її постачання відповідачу та споживання ним не передбачено умовами укладеного між сторонами Договору або положеннями чинного законодавства. Враховуючи наведене, наявні в матеріалах справи акти про зняття показань з водолічильника, якими позивач підтверджує позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кодом 9-51567, які підписані в т.ч. абонентом, судом не приймаються в якості доказів наявності спірної заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення. Відповідно до п. 3.7 Правил користування, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов Договору.

Тому суд зазначає, що відповідач зобов'язаний розраховуватися за надані послуги з постачання питної води, водовідведення її стоків, а також за водовідведення стоків обсягів води, яка обліковувалась позивачем за кодами 9-51567.

Тобто, не залежно від того, ким і для яких подальших потреб використовувалась вода, облікована позивачем за вказаним кодом, за умовами Договору та наведених вище положень чинного законодавства, відповідач повинен платити за її стоки згідно обрахованих позивачем обсягів цих стоків, та за тарифами, встановленими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.02.2012 р. № 82 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення ПАТ "АК "Київводоканал" (втратила чинність згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 18 червня 2014 року № 756, втім в спірний період була чинною).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано наявність у нього заборгованості за водовідведення стоків обсягів води, яка обліковувалась позивачем за кодом 9-51567 на підставі Договору в період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 137814,63 грн. заборгованості за водовідведення стоків обсягів води, яка обліковувалась позивачем за кодом 9-51567 на підставі Договору в період з 01.07.2012 р. по 31.10.2012 р. визнаються судом обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають задоволенню повністю. Крім, того з огляду на порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати за водовідведення стоків обсягів води, яка обліковувалась позивачем в спірний період за кодом 9-51567, враховуючи норми ст. 549, 610, 611, 625 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 4.2 Договору, суд також вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги про стягнення 37,69 грн. інфляційних втрат, 437,61 грн. 3% річних та 2188,05 грн. пені за розрахунком позивача, перевірку якого здійснено судом (а.с. 53 т. 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Волинська, будинок 4А, ідентифікаційний код 35756971) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 155507,77 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот сім гривень 77 коп.) основного боргу, 38,14 грн. (тридцять вісім гривень 14 коп.) інфляційних втрат, 438,53 грн. (чотириста тридцять вісім гривень 53 коп.) 3% річних, 2192,66 грн. (дві тисячі сто дев'яносто дві гривні 66 коп.) пені, 3163,54 грн. (три тисячі сто шістдесят три гривні 54 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.2014 р.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Ващенко Т.М.

Полякова К.В.