Ухвала суду № 41426611, 13.11.2014, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.11.2014 Справа № 908/4829/14

Суддя Носівець Вікторія Вікторівна розглянувши матеріали

за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах Виробничої одиниці «Волновахаміжрайтепломережа» (85703, Донецька область, м. Волноваха, вул. Менделєєва, 17-а, тел. (06244) 4-15-16)

до відповідача відділу освіти Волноваської районної державної адміністрації (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Травня, 1)

про стягнення 603179,86 грн.

Встановив, що позовні матеріали підлягають поверненню виходячи з наступного:

Статтею 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України», судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу. Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 43-5, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 111-3, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 111-20, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 122-2, частиною п'ятою статті 122-8. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору. За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору. Якщо у період часу між датою подання заяви (скарги) і датою надходження її до суду згадані реквізити змінилися, то ця обставина не тягне за собою наслідків у вигляді повернення такої заяви (скарги) .

Листом Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області від 08.06.2012 р. № 04-13/494-1212 визначені реквізити для перерахування судового збору при зверненні з позовом до суду, відповідно до якого одержувачем грошових коштів (суми судового збору) є УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007.

До позовних матеріалів додані платіжне доручення № 309 від 11.06.2014 р. про сплату судового збору у розмірі 12063,60 грн. за наступними реквізитами: одержувачем грошових коштів (суми судового збору) є Київське УК (Київський район), 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 38034002, № рахунку 31217206783006; клопотання № 2866 від 30.10.2014 р., відповідно до якого позивач посилається на скрутне фінансове становище на підприємстві у зв'язку з проведенням на території Донецької області АТО та вказує на те, що належне оформлення позовної заяви для подання її безпосередньо до господарського суду Запорізької області займе значний час та викличе додаткові витрати, що ще більше погіршить становище позивача. З урахуванням чого, просить суд прийняти платіжне доручення № 309 від 11.06.2014 р. як належний доказ дотримання положень Господарського процесуального кодексу України.

Позовні матеріали містять ухвалу господарського суду Донецької області від 04.07.2014 р. № 905/4171/14 про повернення позивачу позовної заяви № юр-01/14-ГС від 11.06.2014 р. про стягнення з відділу освіти Волноваської районної державної адміністрації 615243,46 грн., у зв'язку із недоплатою судового збору, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 57, п. 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, внаслідок недотримання позивачем правил сплати судового збору в частині його розміру - (платіжне доручення № 309 від 11.06.2014 р. на суму 12063,60 грн.).

Крім того, наказом голови господарського суду Донецької області від 14.07.2014 р. № 38 у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області, господарський суд Донецької області з 15 липня 2014 р. зупинив свою роботу до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю і здоров'ю працівників господарського суду Донецької області та учасників судового процесу.

20.08.2014 року набрав чинності Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції". Частиною першою статті 1 цього Закону змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних, зокрема, господарським судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції. Розгляд відповідних справ здійснюється господарськими судами, що визначаються Головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд справ, підсудних господарським судам, розташованим у районі проведення АТО, здійснюється такими судами:

- господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, -господарським судом Запорізької області;

- господарських справ, підсудних господарському суду Луганської області, -господарським судом Харківської області;

- господарських справ, що підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом, - Харківським апеляційним господарським судом.

Таким чином, надане платіжне доручення не є належним доказом дотримання позивачем вищезазначених норм Закону та сплати судового збору за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

З огляду на вищевикладене слідує, що позивач дотримався правил територіальної підсудності, в той же час не надав належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку. Клопотання позивача судом відхилено.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Приписами ст. 56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Статтею 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (далі - Правила), доказом направлення адресату кореспонденції є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.

Відповідно до п. 19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінали фіскального чеку (квитанції) та опису вкладення, в якому назначені: повне найменування адресата, його поштова адреса та поіменний перелік документів, що надсилається на його адресу (додаток до позовної заяви).

Позовні матеріали № юр 1/14-ГС від 11.06.2014 р. містять лише докази отримання відповідачем копії позову (№ юр 1/14-ГС від 11.06.2014 р.) - 17.07.2014 р., що направлявся до господарського суду Донецької області (відповідно до титульного аркушу позовної заяви).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні матеріали не містять доказів дотримання позивачем вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу України та Правил надання послуг поштового зв'язку щодо надіслання стороні копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Зазначена обставина свідчить про не обізнаність відповідача про намір позивача захистити свої права та законні інтереси в судовому порядку, оскільки на момент надходження позову до господарського суду Запорізької області не внесено відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України щодо особливостей повідомлення учасників господарського процесу, які знаходяться в зоні АТО.

Суд зазначає, що відсутність факту повідомлення сторони процесу порушує принцип рівності перед Законом і судом, закріплений у ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України, та принцип змагальності, закріплений у ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, та порушує відповідні права відповідача.

Згідно з ч. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

При повторному зверненні до суду вам необхідно врахувати викладені вище обставини, а також, за наявної можливості, письмово вказати суду всі наявні у вас відомості про засоби зв'язку з вами та відповідачем (номери телефонів, факсів, адресу електронної пошти, адресу для листування, в тому числі поза межами зони АТО).

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ст.ст. 56, 57, п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву з додатками повернути позивачу без розгляду.

Додаток: на 82 аркушах, в тому числі платіжне доручення № 309 від 11.06.2014 р. про сплату судового збору у розмірі 12063,60 грн.

Суддя В.В. Носівець