Рішення № 41426456, 18.11.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.14р. Справа № 904/7196/14За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЕФ", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИТСВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: TREADE POINT AGRO LIMITED, London

про стягнення 588 704 175,00 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: Вельк Ю.В. - Наказ № 08/09-01 від 08.09.14 року;

від відповідача-1: Стрільченко Я.С.- довіреність № 8166-К-Н-О від 16.10.14 року;

відповідач-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЕФ" звернулось до господарського суду з позовом до відповідача-1: ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та до відповідача-2: TREADE POINT AGRO LIMITED про стягнення 588 704 175,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.14 порушено провадження у справі № 904/7196/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.02.15.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.14 провадження у справі зупинено.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.14 провадження у справі поновлено з 11.11.14 та призначено розгляд справи на 11.11.14.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав витребувані ухвалами суду документи та пояснення.

Представник Відповідача-1 в судове засідання з'явився, надав відзив, в якому проти позову заперечує.

Від відповідача-2 у справі надійшов відзив від 10.10.2014 № 1-1010, в якому він визнав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд розглянути справу без його участі. Отже, відповідач-2 (нерезидент) повідомлений про час та місце розгляду справи, обізнаний про предмет спору у цій справі.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 11.11.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Покупець) та Відповідачем-2 (Продавець) укладений контракт № РТ-13/06 від 13.06.14 (контракт).

Згідно предмету контракту, Продавець продає, а Покупець купує на умовах поставки СІР Дніпропетровськ правил INKOTERMS 2010 протягом 2014 року: ПЕТФ (поліетілентерефталат) у кількості 22 500,00 метричних тони (товар). Конкретна номенклатура товару, який поставляється у відповідності з цим пунктом контракту (марки товару, виробники й об'єми поставки товару за маркою товару) приведені в додатках (специфікації№1 на поставку товару) до цього контракту, які є його невід'ємною частиною.

Ціна на товар, який поставляється у відповідності з п.1.1 цього контракту, вказана в додатках (специфікації №1 на поставку товару) (п. 2.1). Загальна вартість цього контракту становить 45 000 000,00 доларів США (п.2.2).

Контракт вступає в силу з дати його підписання обома сторонами, діє до 13.06.15 року і до повного виконання своїх зобов'язань одного перед другим (п.9.4).

Згідно преамбули ЗУ "Про міжнародне приватне право", цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 76 Закону, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження.

Оскільки позивач набув право вимоги до відповідача-1, який знаходиться на території України, то позивач отримав право звернутись з відповідним позовом до суду за місцезнаходженням відповідача-1.

Згідно ст. 4 ЗУ "Про міжнародне приватне право", право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Згідно п. 1 ст. 32 ЗУ "Про міжнародне приватне право", розділу ІІІ «Колізійні норми щодо правочинів, довіреності, позовної давності», зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Сторони визначили законодавство, яке слід застосовувати під час вирішення спорів за контрактом. Це законодавство України (п.8.2 контракту).

Таким чином, до цього спору слід застосовувати право України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 2.4 контракту покупець здійснює оплату у відповідності із пунктами:

а)100% передплату у відповідності із специфікацією №1 до контракту №РТ-13/06 від 13.06.14;

б) часткова передплата у відповідності із специфікацією №1 до контракту №РТ-13/06 від 13.06.14. Кінцевий взаєморозрахунок буде проведений банківським переказом не пізніше ніж 70 календарних днів з дати поставки товару.

Позивач свої зобов'язання з передплати суми в розмірі 45 000000,00 доларів США, виконав повністю, що підтверджується платіжними дорученнями №4122 від 26.06.14, № 4125 від 27.06.14 (а.с.22-23).

Однак, Відповідач-2 порушив умови контракту і не здійснив поставку товару в обумовлені сторонами строки.

Листом № 2/0914 від 26.08.14 відповідач-2 повідомив позивача про відсутність можливості виконати свої зобов'язання у передбачені за контрактом строки та просить перенести строки на більш пізніші.

Позивач, у відповідь на цей лист направив лист №2/7 від 27.08.14 про розірвання договору та повернення коштів в розмірі 45 000 000,00 доларів США в строк до 17.09.14. В подальшому, між позивачем та відповідачем-2 укладена додаткова угода від 29.08.14 до контракту, згідно якої, продавець зобов'язаний повернути покупцю грошові кошти в якості передплати за товар в строк до 17.09.14

Однак, станом на день розгляду справи зобов'язання відповідача-2 ним не виконано, грошові кошти не повернуті.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 2.5 контракту зазначено, у випадку не поставки товару на суму отриманої передплати продавець гарантує повернення даної суми покупцю на його рахунок не пізніше 70 календарних днів з моменту здійснення передплати на користь продавця.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості за контрактом № РТ-13/06 від 13.06.14 в сумі 45 000 000,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.09.14, еквівалентно 588 704 175,00 грн., є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Разом з тим, для оплати товару за контрактом між позивачем (кредитор) та відповідачем-1 (банк) укладені кредитні договори: №4А13578Д від 20.09.13 на суму 34 000 000,00доларів США; №4А13579Д від 24.09.13 на суму 33 000 000,00 доларів США; №4А13580И від 24.09.13 на суму 460 000 000,00 грн.

Крім цього, між позивачем (заставодавець) та відповідачем-1 (заставодержатель) укладений договір застави № Г21.1.2.0/5-130 від 16.06.14 (договір застави). Предметом якого є надання заставодавцем в заставу майнових прав по контракту від 13.06.14 № РТ-13/06 (господарський договір), укладеному між відповідачем-2 ( боржник) на отримання поліетілентерефталат у кількості 22 500м.т (товар), а після отримання заставодавцем товару - він стає предметом застави, в забезпечення виконання зобов'язань позивача(позичальник) перед заставодеожателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця та (або) позичальника.

За цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань Позичальника, що випливають з кредитних договорів №4А13578Д від 20.09.13 на суму 34 000 000,00 доларів США; №4А13579Д від 24.09.13 на суму 33 000 000,00 доларів США; №4А13580И від 24.09.13 на суму 460000000,00 грн.

Термін дії цього договору застави - до повного виконання позичальником та заставодержателем зобов'язань за кредитним договором та всім додатковим угодам до нього (п.26).

Враховуючи те, що контракт № РТ-13/06 від 13.06.14 між сторонами розірвано, позивач вважає, що відсутній предмет застави, тому, просить господарський суд розірвати договір застави № Г21.1.2.0/5-130 від 16.06.14.

Відповідно до частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Аналогічне положення передбачене частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України, згідно якої, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 3 вказаного Закону встановлено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Частиною 3 статті 3 Закону передбачено, що застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Статтею 28 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання, аналогічне положення містить стаття 593 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Предмет застави може бути замінений лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 579 ЦК України).

Отже, п 16.11 договору застави сторонами погоджено, що у разі пошкодження або знищення, або втрати (повністю або частково), або псування, або погіршення стану, або недостачі Товару (Предмету застави) - у термін не пізніше трьох днів від дня, коли це відбулось, заставодавець зобов'язаний відновити предмет застави або за узгодженням із Заставодержателем замінити його іншим майном не меншої вартості або незалежно від настання строків виконання зобов'язань за Кредитним договором виконати їх у повному обсязі.

Таким чином, чинне законодавство не передбачає можливості розірвання судом договору застави у випадку втрати предмету застави. У випадку втрати предмету застави настають правові наслідки, передбачені законом та договором, оскільки відповідно до п. 6 договору застави застава поширюється на страхове відшкодування в разі настання страхового випадку щодо предмету застави або будь-яке інше відшкодування, отримане заставодавцем унаслідок вилучення або втрати предмету застави.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що таке право відповідача-1 поширюється і на грошові кошти, які мають бути сплачені відповідачем-2 позивачеві у зв'язку із розірванням контракту, а тому підстави для розірвання договору застави відсутні.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір пов'язаний із майновими вимогами у справі, слід покласти на відповідача-2; судовий збір за немайновими вимогами - слід покласти на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 265 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 612, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В

Позов задовольнити частково.

В розірванні договору застави № Г21.1.2.0/5-130 від 16.06.14 укладеним між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЕФ" та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИТСВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" - ВІДМОВИТИ.

Стягнути з компанії TREADE POINT AGRO LIMITED (адреса:869,High Road, London, N12 8QA,UK , Компанія зареєстрована 27.04.2007 за реєстраційним номером 6229858 у Великобританії Північної Ірландії, Банківськи реквізити: PrivatBank Cyprus branch,3, Kallipoleos Fvenue, Geogas Tower,3 floo,CY-1055, Nicosia,Cyprus,(SWIFT: PBANCY2N); whose a/c № is 04411835 with Deutsche Bank Trust Company Americas, New York,USA (SWIFT: BKTRUS33) IBAN USD:CY35.1250.0000.0026.0050.4000.0263, IBAN EUR: CY34.1250.0000.0026.0090.4000.2182) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЕФ" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Глобинська,б.2, код 31647715) заборгованість за контрактом №РТ-13/06 від 13.06.2014 в сумі 45 000 000,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.09.14 складає 588704175 грн., та судовий збір в розмірі 73 080,00 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 17.11.14.

Суддя М.О.Ніколенко