Постанова № 41426266, 13.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2014 року 15:45 № 826/15148/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна Компанія»

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімерна Компанія» (далі по тексту – позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень від 28.03.2014р. №0001031502 та №0001021502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувані рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані рішення прийняті правомірно.

В судовому засіданні 04.11.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Полімерна Компанія» за результатами якої 14.03.2014р. складено акт №1380-15/36998670, яким встановлено, що платником податків порушені терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання авансових внесків з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 статті 57 ПК України, а саме: граничний термін сплати – 30.12.2013р., дата сплати – 28.02.2014р., кількість днів затримки сплати – 60, сума сплаченого податкового боргу – 329384,15грн. та граничний термін сплати – 30.01.2014р., дата сплати – 28.02.2014р., кількість днів затримки сплати – 29, сума сплаченого боргу – 461982грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 28.03.2014р. прийнято податкове повідомлення – рішення №0001031502, яким за порушення п. 57.1 статті 57 ПК України за затримку на 60 календарних днів сплати суми грошового зобов’язання у розмірі 329384,15грн. позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 5 876,83грн. та рішення №0001021502, яким за затримку на 29 календарних днів сплати суми грошового зобов’язання у розмірі 461982грн., позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10%, що складає – 46 198,20грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач платіжним дорученням №1747 від 01.10.2012р. сплатив авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2 148 726грн.

На початок 2013 року у позивача існувала переплата в сумі 2 148 725,79грн.з податку на прибуток, що відображено у графі 16 Декларації.

Станом на 01.12.2013р. у підприємства існувала переплата з податку на прибуток у розмірі 1 001 858,83грн.

Таким чином, зазначена сума переплати перевищує суму авансового внеску з податку на прибуток за грудень 2013 року та січень 2014 року (461 982,00грн. + 461 982,00грн.= 923 964грн.) і є достатньою для зарахування на погашення цього та наступних авансових внесків.

Відповідно до п.п. 153.3.1 статті 153 ПК України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Згідно з п.п. 153.2 статті 153 ПК України крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною п. 151.1 ст. 151 ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в п. 151.1 ст. 151 (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 155 ПК.

Згідно з п.п. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 ПК України платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим ст.156 ПК статтею.

Як передбачено підпунктом 153.3.4 цього пункту, у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм ст.160 ПК або чинних міжнародних договорів України (підпункт 153.3.8 пункту 153.3 ст.153 ПК України).

Таким чином, емітент у випадку прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (засновникам) (яке приймається щорічно за результатами діяльності юридичної особи) виплачує їх незалежно від наявності прибутку. При цьому згідно із підпунктом 153.3.5 він нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі встановленої Кодексом ставки. Сума авансового внеску нараховується та суму фактично виплачуваних дивідендів; сума виплат акціонерам (засновникам) при цьому не зменшується. Нарахований авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Сума авансового внеску вноситься до бюджету обов'язково і у випадках перевищення суми податкових зобов'язань чи від'ємного його значення переноситься в рахунок наступних податкових періодів.

Натомість, за змістом абзацу 4 пункту 57.1 ст.57 ПК, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевийте суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Крім того, відповідно до п. 87.1. ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

З матеріалів справи вбачається, що листом №11556/10/26-53-20-04-05 від 09.02.2014р. відповідач повідомив, що сума переплати менше заявленої суми для зарахування, у зв’язку із чим відповідачем запропоновано підприємству здійснити звіряння взаєморозрахунків платника податків.

Таке звіряння взаєморозрахунків сторони привели та в результаті чого складено акт ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.01.2014р., в якому відображено суму переплати підприємства.

В матеріалах справи міститься Інформаційна довідка Управління оподаткування та контролю об’єктів і операцій на лист підприємства №16 від 24.01.2014р., в якому зазначено, що станом на 26.02.2014р. ТОВ «Полімерна Компанія» має надміру сплачену суму податку на прибуток та Управління оподаткування та контролю об’єктів і операцій не заперечує проти виконання заяви.

З приводу тверджень відповідача, що станом на 30.01.2014 року в картці особового рахунку з податку на прибуток (КБК 110240000) ТОВ «Полімерна компанія» обліковується податкова заборгованість, тому на виконання заяви платника від 24.01.2014р. №16 переплата з податку на прибуток не підлягає поверненню на рахунок авансових внесків з податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Полімерна компанія» не мало податкової заборгованості, що підтверджується Актом про проведення звіряння розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. №7880-20 від 22.01.2014р.

Крім того, ДПІ у Дніпровському районі не повідомляла ТОВ «Полімерна компанія» на звернення останнього, про наявність податкового боргу, повідомила про необхідність здійснення звіряння взаєморозрахунків для уточнення суми переплати з податку на прибуток, які сторони провели та встановили переплату в розмірі 1 320 634,81грн.

Що стосується платежів авансового внеску за грудень 2013 р., то у ТОВ «Полімерна компанія» не було податкового боргу, оскільки платіжним дорученням №4070 від 27.12.2013 р. ТОВ «Полімерна компанія» сплатило 461 982,00 грн. в рахунок авансового внеску з податку на прибуток за грудень 2013 року згідно призначення платежу (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Отже, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень – рішень від 28.03.2014р. №0001031502 та №0001021502, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна Компанія» підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна Компанія» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 28.03.2014р. №0001031502.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 28.03.2014р. №0001021502.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13.11.2014р.

Суддя В.В. Амельохін