Постанова № 41425857, 17.11.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 листопада 2014 р. № 820/17057/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Сальніковій Г.А.,

за участю представників сторін: позивач - Івтушок С.В., відповідача - Шамілова Л.Ш., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанський м`ясокомбінат» до Вовчанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень та вимоги, стягнення надмірно сплаченого податку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вовчанський м`ясокомбінат», звернувся до суду із адміністративним позовом до Вовчанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.03.2013 року № 0000331701;

- стягнути з Державного бюджету надмірно сплачений до бюджету податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати в сумі 699332,6 грн., яка була зарахована до Державного бюджету.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 року об'єднано до спільного розгляду і вирішення адміністративні справи № 820/17057/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанський м`ясокомбінат» до Вовчанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення та № 820/17056/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" до Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування вимоги, в якій позивач просить:

-скасувати вимогу Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 01.09.2014 року за № Ю-0004551700, яким визначена заборгованість в розмірі 781436,25 грн.

- скасувати рішення Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0004541700 від 01.09.2014 року в сумі 39071,84 грн.;

-скасувати рішення Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0005111700 від 13.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 351646,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом проведена позапланова виїзна перевірка з питання повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб з найманих працівників за період з 01.03.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої встановлено порушення позивачем порядку нарахування та сплати податку на доходи з найманих працівників, в зв'язку із чим спірними рішеннями донараховано суму податку з доходів фізичних осіб, прийняті вимога про сплату недоїмки (боргу) та оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Позивач вважає, що висновки акту перевірки зроблено перевіряючими без чіткого, об'єктивного та повного викладення фактів порушень, без посилання на первинні документи, дані бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Також представник позивача в судовому засіданні зазначав, що висновки акту перевірки взагалі не відповідають дійсності, належним чином не доводяться податковим органом, а є лише припущеннями, а оскаржувані рішення, прийняті на підставі даного акту, є протиправними та підлягають скасуванню.

Пояснення осіб, зазначених в акті, не є належним та достатнім доказом порушення порядку нарахування та виплати доходу працівникам підприємства, сума заробітної плати, яку зазначив податковий орган в акті перевірки як «виплачена, але не оподаткована» працівникам ніколи не виплачувалась. Зазначає, що податковим органом не підставі власних розрахунків за невідомими даними, без врахування даних податкового та бухгалтерського обліку, зазначено про порушення податкового законодавства "Вовчанський м'ясокомбінат", як податкового агента, при виплаті доходу найманим працівникам, такі дії позивач вважає неправомірними та необґрунтованими.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, зазначив, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що позивачем було виплачено за перевіряємий період дохід найманим працівникам, але дана сума не була оподаткована податковим агентом - ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", в зв'язку із чим податковим органом було донараховано суму податку з доходів фізичних осіб, донараховано суму єдиного соціального внеску та застосовані в зв'язку із цим штрафні санкції.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" взяте на податковий облік у Вовчанській МДПІ 29.09.2003 року № 772. (довідка про взяття на облік платника податків (форма №4-ОПП).

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Вовчанською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" з питання повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб з найманих працівників за період з 01.03.2012 року по 31.12.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 25.08.2013 року за № 128/17-32447/15 (а.с. 16-25, т.1).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушеня позивачем приписів: п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.169.1 ст.169, пп.169.4.1 п.169.1 ст.169, Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 538104,12 грн.

На підставі даного висновку Акту перевірки, Вовчанською МДПІ 28.03.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000331701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 538104,12 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 135036,03 грн. (а.с. 27, т. 1).

За несвоєчасне перерахування податку підприємству позивача донараховано пеню в сумі 26192,45 грн.

15 серпня 2014 року Вовчанською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по. 31.12.2013 року.

Результати перевірки оформлені актом від 15.08.2014 року за № 209/22-32447115 (а.с. 26-58, т.3).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем, в тому числі, приписів: п. 1, п. 5, 6 ст. 7, п. 5 ст. 8, абз. 1 п.7 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого підприємству донараховано єдиний соціальний внесок в сумі 781436,26 грн.

На підставі акту перевірки від 15.08.2014 року за № 209/22-32447115 відповідачем були прийняті рішення: № 0004541700 від 01.09.2014 року (а.с. 64, т.3) та № 0005111700 від 13.10.2014 року (а.с. 81, т.3) про застосування штрафних (фінансових) санкцій за донарахування територіальним органом доходів та зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.09.2014 року за № Ю-0004551700 в сумі 781436, 25 грн. (а.с. 64, т.3).

З акту перевірки від 15.08.2014 року за № 209/22-32447115 та прийнятих рішень, слідує, що висновки контролюючого органу про порушення ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" п. 1, п. 5, 6 ст. 7, п. 5 ст. 8, абз. 1 п.7 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого підприємству донараховано єдиний соціальний внесок в сумі 781436,26 грн., зроблені Вовчанською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області з врахуванням висновків акту перевірки № 128/17-32447115 від 25.03.2013року.

Таким чином, висновки акту перевірки від 15.08.2014 року за № 209/22-32447115 в частині встановлення порушень нарахування та сплати єдиного внеску ґрунтуються виключно на висновках, викладених у акті перевірки № 128/17-32447115 від 25.03.2013 року про порушення п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.169.1 ст.169, пп.169.4.1 п.169.1 ст.169, ПК України, в результаті чого позивачу донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 538104,12 грн.

В свою чергу, з дослідженого акту перевірки № 128/17-32447115 від 25.03.2013 року слідує, що фактичною підставою для прийняття осопрюваних рішень стали висновки відповідача про не нарахування, неутримання та неперерахування ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" податку на доходи фізичних осіб в момент виплати заробітної плати працівникам «в конвертах» та в зв'язку із цим заниження позивачем суми утриманого та нарахованого єдиного соціального внеску.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також висновків, відображених суб'єктом владних повноважень в актах перевірки, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд при вирішенні даної справи, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин у економічній сфері. У зв'язку із цим презюмується, що дії платника податків, пов'язані з веденням господарської діяльності, економічно виправдані, а відомості, що містяться в його податковій та бухгалтерській та кадровій звітності, - є достовірними, якщо податковий орган не доведе, що такі відомості не відповідають дійсності.

При цьому, обов'язок доведення таких фактів покладається на податковий орган у спосіб проведення перевірки та оформлення її результатів шляхом складення акту, який є носієм доказової інформації та повинен містити усі відомості про виявлені порушення законодавства.

Так, відповідно до ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право проводити перевірки платників податків.

За правилами п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 80 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік підстав для проведення фактичної перевірки, однією з яких є отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до п. 80.6 ст.80 Податкового кодексу України під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника.

Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Згідно п. 18.2 ст. 18 Податкового кодексу України податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Так, відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Підпунктом 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку його працедавцем відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Так, згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

В силу приписів статті 2 Кодексу законів про працю України, працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Джерелом коштів на оплату праці працівників є частина доходу підприємства та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Обов'язковість ведення обліку доходів і витрат підприємства закріплена приписами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (стаття 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 N 996-XIV).

Судом встановлено, що відповідно до акту перевірки позапланової виїзної перевірки ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" від 25.08.2013 року за № 128/17-32447/15, підставою для висновків про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, а отже і висновків акту перевірки № 128/17-32447115 від 25.03.2013 про несплату єдиного соціального внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відносно працівників є пояснення працівників, які, як зазначає податковий орган, отримували заробітну плату «в конвертах».

Згідно п.п.54.3.2. ст. 54 ПКУ податковий орган вправі самостійно визначити податкове зобов'язання платнику податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Такі дані встановлюються на підставі наявних первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій і фіксують факти здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч.1, ч.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд вважає необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами посилання відповідача про донарахування податку з найманих працівників лише на пояснення осіб щодо отримання ними заробітної плати у "конвертах", оскільки зазначене спростовується матеріалами справи та дослідженими під час проведення перевірки відомостей про нарахування та виплати заробітної плати, які є документами первинного обліку.

Що стосується пояснень, відібраних слідчим управління ДПС у Харківській області, у працівників підприємства, то зазначені пояснення суд вважає не допустимими доказами факту виплати заробітної плати, яка не була оподаткована ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат», та зазначає наступне.

У акті перевірки контролюючим органом не відображено, яким чином при проведенні перевірки досліджено та співставлено зміст цих протоколів з даними обліку підприємства.

Окрім того, в акті перевірки відсутні відомості, які саме особи допитані, чи є вони згідно наказів по підприємству позивача працівниками ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат», в який період вони отримували заробітну плату та в якому розмірі.

У судовому засіданні представником відповідача також не на надано доказів того, що існує розбіжність між даними відомостей по бухгалтерському обліку підприємства про нарахування заробітної плати та сумою виплачених коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в акті перевірки не встановлено факти порушення платником податків вимог податкового законодавства з посиланням саме на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.

Отже, визначення податкового зобов'язання внаслідок встановлення факту заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб лише на підставі пояснень осіб та без дослідження документів первинного бухгалтерського обліку суперечить приписам п.п.54.3.2. ст.54 ПКУ.

В зв'язку із цим суд визнає необґрунтованим посилання податкового органу на наявність відповідної інформації у комп'ютерній техніці, оскільки ця інформація не є документами первинного обліку, не є належними та допустимими доказами факту сааме отримання працівниками ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» доходу (заробітної плати), в значно більшому розмірі ніж значиться в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Окрім того, у переліку документів, що міститься в п. 2.11 Ату (а.с. 23, т. 1) відсутні відомості про використання контролюючим органом вказаних даних при проведенні перевірки.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що у Вовчанської МДПІ відсутні письмові докази факту виплати заробітної плати у більшому розмірі, ніж перерахованої через банківську установу, відомості про нарахування та отримання заробітної плати не містять розбіжностей між бухгалтерським та податковим обліком.

Єдиною підставою, на яку посилається податковий орган як на доказ виплати доходу є письмові пояснення осіб, які працювали на ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» і які у податкового органу відсутні.

Статтею 83 ПК України визначені матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок.

У відповідності до п. п. 83.1.6. ПК України підставами для висновків під час проведення перевірок є також інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно з пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова інформація розуміється у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Відповідно до ст.16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

На підставі ст. 83 Податкового кодексу України затверджений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок: податкова інформація, експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до статті 97 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що висновки акту ґрунтуються лише на поясненнях осіб (суб'єктивних припущеннях) та самостійному тлумаченні інформації, що не стосується бухгалтерського обліку підприємства, тобто податковим органом використаний непрямий метод визначення податкового зобов'язання, який не передбачено законом.

Суд зазначає, що викладені в акті судження відповідача не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

На підставі викладеного, пояснення громадян, не можна вважати належними і допустимими доказами податкового правопорушення, оскільки твердження вказаних осіб про нарахування та (чи) виплату їм не облікованого заробітку у ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» не підтверджуються жодними належними первинними бухгалтерськими чи іншими фінансово-господарськими документами.

З огляду на зазначене, - правові підстави для оподаткування відповідачем таких коштів - відсутні, так само як відсутній і обов'язок щодо перерахування податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску до бюджету у розмірі, визначеному податковим органом.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів (розписок, відомостей тощо) начебто отримання працівниками ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» за перевіряємий період від позивача грошових коштів у вигляді заробітної плати в сумі, більшій ніж задекларовано позивачем.

При розгляді справи встановлено, що на час прийняття спірних рішень, відсутні докази того, що працівники мали будь-які зауваження щодо невірного розміру заробітної плати під час її отримання, перевіркою не встановлено, відсутні докази того, що між ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» та працівниками були якісь інші умови оплати, або вони змінились за домовленістю сторін.

Відсутні докази того, що за рахунок коштів ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» посадовою особою виплачувалися працівникам інша заробітна плата, в розмірі більшому ніж суми відображені в штатному розкладі, або в платіжній відомості виплати заробітної платні.

В разі якщо, посадова особа ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» особисто із своїх особистих коштів сплачувала якісь кошти працівникам, без оподаткування у джерела виплати (так як він як фізична особа не є податковим агентом), то такі особи, повинні були по результатам календарного року подати в ДПІ за місцем знаходження податкову декларацію, у якій відобразити кошти отримані не за місцем роботи як дохід, але такі докази відсутні.

Слід також зазначити, що суму штрафної санкції податковий орган спірним податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2013 року № 0000331701 нарахував згідно із пунктом 127.1 ст. 127 ПК України, якою передбачено, що санкції застосовуються за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Таким чином, визначальною умовою для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 127.1 ст. 127 ПК України є ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку до бюджету.

Тобто склад порушення передбаченого п. 127.1 ст. 127 ПК України передбачає, що нарахування чи сплата, утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Але доказів виплати ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» неоподаткованого доходу (заробітної плати) із чіткою сумою та періодом виплати податковим органом суду не надано.

Враховуючи відсутність на момент винесення спірних рішень фактів виплати доходу, відсутній склад порушення, за яке передбачено санкції по зазначеному п. 127.1 ст. 127 ПК України, отже, в даному разі податковим органом не доведено наявності об'єктивної сторони правопорушення як підстави для притягнення особи до юридичної відповідальності. Норми щодо застосування санкцій не підлягають розширеному тлумаченню.

Податковим органом не доведено факту порушення ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» як податковим агентом обов'язку зі своєчасного та повного нарахування, утримання та сплати до бюджету податку під час виплати доходів працівникам. Адже висновок ДПІ про додаткову виплату вказаним особам заробітної плати «у конверті» не підтверджується будь-якими документами бухгалтерського обліку, ґрунтується виключно на письмових поясненнях та не підтверджується документально, зроблений передчасно.

Окрім того, суд вважає за потрібне відзначити, що ані в ході проведення перевірки, ані станом на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідачем не було отримано будь-яких інших додаткових документальних належних та допустимих доказів, які б дійсно свідчили про виплату ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» заробітної плати в «конвертах», а також нарахування заробітної плати в іншому розмірі, аніж вказано у документах його бухгалтерського обліку, та які б, відповідно доводили наявність документально підтверджених фактів порушення відповідачем вимог трудового та податкового законодавства, а відтак, підтверджували б і висновок податкового органу про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб і обґрунтовували суму податку, яку донараховано самостійно податковим органом по кожному окремому працівнику підприємства.

Таким чином, відповідачем безпідставно не взято до уваги дані офіційних первинних бухгалтерських документів ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат», податкової звітності, відомостей про нарахування зарплати, які мали обов'язково бути прийняті до уваги та належним чином відображені в акті перевірки, а в подальшому слугувати належними доказами при складанні висновку, що призвело до необґрунтованих та передчасних висновків щодо виплати позивачем не облікованих доходів у вигляді заробітної плати лише на припущеннях.

Суд зазначає, що для визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, яке має сплатити податковий агент, необхідними елементами є: встановлення осіб, по відношенню до яких позивач є податковим агентом (в акті перевірки не вказано по яких особах проведено виплати), суми виплаченого доходу і період, в який цей дохід виплачувався, ставку податку по відношенні до кожного з фізичних осіб, на користь яких здійснювалась виплата доходу, наявність законних підстав для звільнення від оподаткування доходом з фізичних осіб (сплата ринкового збору, єдиного податку тощо), зменшення суми податку на суму збору на загальнообов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування.

Під час судового розгляду встановлено, що податковий орган визначив позивачеві, як податковому агенту, податкове зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб без жодного документального підтвердження та з'ясування точного розміру сум, які були отримані такими особами у позивача.

Так, представник відповідача пояснив, що свідки допитувались виключно в межах кримінального провадження, перевірка проводилась на підставі інформації, викладеної у листі слідчого управління ДПС у Харківській області від 05.03.2013 року № 94/09-12, у якому з посиланням на вилучену документацію (а.с. 173, т.1).

Отже, враховуючи наведені пояснення та відсутність у податкового органу протоколів допитів свідків, суд приходить до висновку, що самі протоколи контролюючим органом не вивчались взагалі, а використано лише посилання на них у листі слідчого.

Таким чином, за наявними матеріалами, які були на час проведення перевірки, неможливо достовірно зробити висновок про те, що позивач виплачував дохід на користь фізичних осіб, по відношенню до яких він є податковим агентом, та чітко підтверджується сума виплаченого доходу.

Про встановлення порушень податкового законодавства при нарахуванні та виплати заробітної плати можуть свідчити лише первинні бухгалтерські документи щодо нарахування та виплати цієї заробітної плати.

Суд окремо звертає увагу на те, що під час розгляду справи не надані відповідні документи, яки б підтверджували, що особи-працівники підприємства позивача підписували дві відомості щодо отримання ними заробітної плати, а саме відомості щодо отримання "офіційної" заробітної плати та "неофіційної" заробітної плати, яка видавалася "на руки".

Будь-які інші гроші "в конвертах", природа (власність) яких не встановлена, якщо вони і були надані працівникам, не відповідають визначенню заробітної плати, можуть не враховуватися при обчисленні об'єкта оподаткування, не включатися до складу прямих витрат та не є об'єктом оподаткування податку з доходів фізичних осіб розумінні п. 164.6 ст. 164 ПК України.

Враховуючи, що будь-яких посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність фактів порушення податкового законодавства в акті перевірки податковим органом не зазначено, заяви будь-яких осіб про працевлаштування на підприємстві без підтвердження фактичної виплати заробітної плати може бути належним та допустимим доказом в підтвердження виключно наявності трудових відносин, факт якого встановлюється при розгляді цивільних спорів, але не може бути доказом виплати конкретної суми доходів.

Слід також зазначити, що положеннями пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи-підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Згідно пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 4 липня 2013 року N 406-VII, на відповідача покладено контроль за сплатою єдиного внеску.

Отже, відповідно до вимог зазначених норм при визначенні контролюючим органом платнику податків грошового зобов'язання за результатами перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України за постановою про призначення документальної позапланової перевірки, відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

При цьому, диспозиція підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України не здійснює розмежування проведення документальних позапланових перевірок на підставі постанови органу дізнання, слідчого, прокурора чи виключно на підставі постанов про порушення кримінальних справ, пов'язаних зі сплатою податків, зборів за об'єктивним та суб'єктивним складом, в зв'язку з чим у органів ДПС відсутні, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, законодавчі підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок.

Закон не встановлює розмежування, щодо конкретних статей КК України, щодо яких порушено справу.

Закон лише визначає, що предметом справи є податки та/або збори.

При цьому, предмет доказування визначається слідчим чи іншим компетентним органом.

Як вбачається з листа слідчого, досудове слідство та порушена справа за предметом пов'язана зі сплатою податків та зборів. І саме з питань сплати податків і зборів призначена перевірка.

В даному випадку, з матеріалів справи слідує, що податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом 28.03.2013 року.

Ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 29.04.2013 року провадження у кримінальній справі відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 закрито на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, тобто з нереабілітуючих підстав (а.с. 2-4, т.2).

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято контролюючм органом до прийняття судового рішення по кримінальній справі.

Таким чином, відповідач в порушення вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення є передчасним та вчиненим за наявності порушень прямих норм закону.

Окремо суд відмічає, що наявність судового рішення у даній кримінальній справі не може бути беззаперечним доказом наявності вини у діях саме посадової особи ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат», виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, а саме з листа-запиту слідчого, який і слугував підставою для призначення перевірки (а.с. а.с. 66, т. 1), в рамках кримінальної справи (досудового слідства) встановлено наявність ознак ухилення з боку посадових осіб ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» від сплати податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати за період 2011-2012 років.

Перевірка проведена за відображено у акті порушення за період 01.03.2012 року по 13.12.2012 року.

В ухвалі Вовчанського районного суду Харківської області від 29.04.2013 року про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності також встановлено судом, що порушення, вчинені у період з березня по грудень 2012 року.

При цьому, ОСОБА_3 займав посаду директора ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» у період з 01.07.2012 року по 08.02.2013 року, тобто не весь період, що охоплений перевіркою, а також на момент прийняття судового рішення у кримінальній справі не обіймав посаду директора ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат».

Таким чином, вказані суперечності не дають підстав прийняти встановлений факт наявності вини посадової особи з підстав, передбачених ст. 72 КАС України до даних правовідносин.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність дій або бездіяльності суб'єкту владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що під час перевірки податковий орган дійшов передчасного висновку про порушення ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати суми податку з доходів фізичних осіб, сума, яка визначено контролюючим органом спірним податковим повідомленням-рішенням належним чином не підтверджена та не обґрунтована, відповідач не давав суду докази того, коли саме було виплачено дохід, на яку суму, яким саме працівникам, жодні докази відсутні.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає висновки податкового органу про порушення позивачем нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб передчасними, не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами, в зв'язку із чим позовні вимоги ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат» про скасування податкового повідомлення - рішення визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування рішень Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0004541700 від 01.09.2014 року в сумі 39071,84 грн. та № 0005111700 від 13.10.2014 року про застосування штрафних санкцій в сумі 351646,32 грн. і скасування вимоги Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 01.09.2014 року за № Ю-0004551700, яким визначена заборгованість в розмірі 781436,25 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 176.1. ст. 176 Податкового кодексу України визначено, що платники податку на доходи фізичних осіб зобов'язані вести облік доходів та витрат, а також подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки та своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних санкцій.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону країни "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону країни "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Таким чином, оскільки судом при розгляді даної справи встановлено протиправність висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки від 25.03.2013 року про заниження підприємством доходів фізичних осіб, з яких сплачується податок, то і рішення, а також вимога, складені з урахуванням наведених висновків (нараховано єдиний внесок на суму заробітної плати, що за висновками Вовчанської МДПІ виплачена «в конвертах»), є протиправними і підлягають скасуванню.

Щодо позовних вмог про стягнення з Державного бюджету надмірно сплаченого до бюджету податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати в сумі 699332,6 грн., яка була зарахована до Державного бюджету, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що податкове повідомлення -рішення Вовчанської МДПІ від 28.03.2013 року № 0000331701 отримано позивачем 28.03.2013 року.

Статтею 129 ПК України передбачено, що закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, можливість настання негативних наслідків для підприємницької діяльності ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат», позивачем здійснено погашення суми донарахованого податку та штрафних санкцій за податковим повідомленням -рішенням Вовчанської МДПІ від 28.03.2013 року № 0000331701 в сумі 673140,15, а також нарахованої пені в сумі 26192,45 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та розпорядженням (а.с. 28-32, т.1).

Проте, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є передчасними і не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань викладено у статті 43 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Держказначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Держказначейством України.

Відповідно до вимог статті 5 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України, в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який затверджено спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 21.12.2010 № 974/1597/499 та зареєстрований в Мін'юсті України 29.12.2010 № 1386/18681, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку.

Вказана вище норма Порядку кореспондується з підпунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, згідно якої обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Отже, подання заяви необхідно для визначення напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Із аналізу наведеного вбачається, що для здійснення ДПІ процедури повернення надмірно сплаченого податку та пені необхідно подання платником податків заяви про таке повернення.

Позивачем в межах даного адміністративного позову оскаржені рішення та вимога, які слугували підставою для донарахування сплачених суми податку і пені.

Отже, на момент звернення з позовною вимогою в частині стягнення надмірно сплаченого податку, його право на таке повернення не визнано, відповідно, позивач не звертався з заявою до податкового органу про повернення коштів в порядку, визначеному чиннним законодавством.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету надмірно сплаченого до бюджету податку на доходи фізичних осіб є передчасними і задоволенню не підлягають.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, поданий позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанський м`ясокомбінат» до Вовчанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень та вимоги, стягнення надмірно сплаченого податку-задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Вовчанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.03.2013 року № 0000331701.

Скасувати вимогу Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 01.09.2014 року за № Ю-0004551700, яким визначена заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанський м`ясокомбінат» в розмірі 781436,25 грн.

Скасувати рішення Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про застосування штрафних санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанський м`ясокомбінат» за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0004541700 від 01.09.2014 року в сумі 39071,84 грн.

Скасувати рішення Вовчанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0005111700 від 13.10.2014 року про застосування штрафних санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанський м`ясокомбінат»за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 351646,32 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанський м`ясокомбінат» (62500, Харківська обл.., Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул.. Новоселівська, 1, кодЄДРПОУ 32447115) судовий збір в сумі 779 (сімсот сімдесят дев'ять) грн. 52 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18.11.2014року.

Суддя Горшкова О.О.