Постанова № 41425786, 11.11.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2453/14-a

11 листопада 2014 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Ходачкевич Н. І.

при секретарі Лавренюк Л.М.

за участю:

представника позивача Франчук М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості сумі 556,91 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, викладених в адміністративному позові та зазначив що всупереч вимог , Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"та Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного відповідач під час перебування на обліку, 19.08.2014 року між Тернопільським міськрайонним центром зайнятості та відповідачем було укладено договір щодо проходження перепідготовки в Комунальній організації Тернопільський обласний комунальний навчально-курсовий центр за професією "манікюрник" зі строком навчання з 20.08.2014р. по 07.11. 2014р. з метою сприяння подальшому працевлаштуванню. Проте відповідача, на підставі наказу Тернопільського обласного комунального навчально-курсового центру було відраховано з центру, у зв'язку з чим, кошти витрачені на професійне навчання у розмірі 556,91 грн., підлягають поверненню.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, від нього не надходило заяви про відкладення судового засідання чи розгляду справи без участі його представника.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, враховуючи наступне.

ОСОБА_2 15.08.2014 року звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості та їй надано статус безробітного.

На підставі заяви відповідача, між Тернопільським міськрайонним центром зайнятості та ОСОБА_2 було укладено договір № 190114081900012 щодо проходження нею підготовки в комунальній організації Тернопільський обласний комунальний навчально-курсовий центр за професією "манікюрник" зі строком навчання з 20.08.2014р. по 07.11. 2014р. з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

Згідно п.2.1.1 договору ОСОБА_2 зобов'язана приступити у визначені службою зайнятості строки до занять, пройти повний курс навчання, оволодіти професійними знаннями та навиками, передбаченими навчальними планами та програмами, скласти кваліфікаційні (випускні) іспити чи інші форми контролю знань.

Відповідно до п.3.1.2 договору у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання, з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду) та витрат на проживання. Якщо громадянин відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Наказом Тернопільського обласного комунального навчально-курсовий центр від 26.09.2014 року за № 56 ОСОБА_2 слухачку групи №29-ц за професією "манікюрник" відраховано з навчального центру у зв'язку з пропуском занять без поважних причин.

Згідно з пунктом 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Пунктом 28 Порядку передбачено, що у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Відповідно розрахунку вартості професійного начання від 02.10.14 року, ОСОБА_2 було виплачено кошти, витрачені на професійне навчання в розмірі 556,91 грн.

Тернопільським міськрайонним центром зайнятості відповідачу направлялася претензія від 09.10.2012 року за №08/5677, щодо відшкодування вартості професійного навчання у сумі 556,91 грн., проте зазначені кошти не повернуті.

Станом на день розгляду справи в суді, відомості щодо надходження коштів на рахунок центру зайнятості відсутні.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ст.69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення коштів, витрачених на професійне навчання в розмірі 556,91 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, м.Тернопіль, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Тернопільського обласного центру зайнятості витрати на професійне навчання на суму 556,91 грн. на р/р 37171301901001 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 05392691 - Тернопільського обласного центру зайнятості.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна:

Суддя Ходачкевич Н.І.