Постанова № 41425529, 02.10.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2014 року Справа № 814/2511/14

м. Миколаїв

11:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 до відповідача:Приватного підприємства «Сапфік і К», вул. Чкалова, 106, кв. 94, м. Миколаїв, 54055 про:стягнення податкового боргу в сумі 272734,31 грн.,Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ДПІ або позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства «Сапфік і К» (надалі - Підприємство або відповідач) податкового боргу в сумі 272 734,31грн.

02.10.2014 представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар. с. 55-56).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі (ар. с. 51-54), яка була направлена відповідачу за адресою, що, згідно з відомостями із ЄДР щодо юридичної особи (ар. с. 57-58), є місцезнаходженням відповідача, повернулась до суду без вручення адресату. Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка на вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд

в с т а н о в и в:

23.06.2004 Підприємство було взято на облік в якості платника податків за № 14036567.

Податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток становить 29 281 грн.

11.02.2013 Підприємство подало податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, в якій самостійно визначило суму авансового внеску, що підлягає сплаті щомісячно у березні - грудні 2013 року і січні - лютому 2014 року (ар. с. 7) - по 2 912 грн.; 30.01.2014 Підприємство подало податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік (ар. с. 8), в якій самостійно визначило суму авансового внеску, що підлягає сплаті щомісячно у березні - грудні 2014 року і січні - лютому 2015 року - по 4 109 грн. Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. Враховуючи це, Підприємство не пізніше 30.12.2013, 30.01.2014 і 28.02.2014 мало виконати податкове зобов'язання в загальній сумі - 8 736 грн. (авансові внески за грудень 2013 року, січень та лютий 2014 року) і не пізніше 30.03.2014, 30.04.2014, 30.05.2014, 30.06.2014 і 30.07.2014 мало виконати податкове зобов'язання в загальній сумі 20 545 грн. (за березень - липень 2014 року).

Податковий борг з податку на прибуток становить 49 253, 20 грн.

30.01.2014 Підприємство подало податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік, в якій самостійно визначило суму податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті, - 49 308 грн. (ар. с. 8). Як зазначено у пункті 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, самостійно обчислена платником податків сума податкового зобов'язання, зазначена ним у податковій декларації, вважається узгодженою. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової звітності, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З урахуванням підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, відповідач мав сплатити суму 49 308 грн. не пізніше 11.03.2014. Згідно з розрахунком позивача (ар. с. 5), податковий борг складає 49 253,20 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість становить 183 139, 11 грн.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України, строк сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначеного у поданій платником податків податковій декларації, - 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації (20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з поданими Підприємством податковими деклараціями з ПДВ за жовтень - грудень 2013 року та уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2013 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (ар. с. 13-22), відповідач мав сплатити за жовтень, листопад, грудень 2013 року 107 206,90 грн. Суд зазначає, що у розрахунку суми податкового боргу (ар. с. 5) ДПІ двічі вказала суму ПДВ, що підлягала сплаті відповідно до податкової декларації за листопад 2013 року - 11 061 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, за вирахуванням суми 11 061 грн.

Відповідно до висновків актів про результати перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість від 02.12.2013 № 973/14-03-15-02-81/32996659, № 669/14-03-15-02-81/32996659, 670/14-03-15-02-81/32996659, № 671/14-03-15-02-81/32996659, № 672/14-03-15-02-81/32996659, 674/14-03-15-02-81/32996659, № 675/14-03-15-02-81/32996659, № 676/14-03-15-02-81/32996659, № 677/14-03-15-02-81/32996659, № 678/14-03-15-02-81/32996659 і № 679/14-03-15-02-81/32996659 (ар. с. 27-32), ДПІ податковими повідомленнями-рішеннями від 11.01.2014 № 0000181501, № 0000191501, № 0000201501, № 0000211501, № 0000221501, № 0000241501, № 0000251501, № 0000261501, № 0000281501, № 0000271501 і № 0000211501 (ар. с. 24-25), на підставі статті 126 Податкового кодексу України, застосувала до Підприємства штраф за несвоєчасну сплату податку на додану вартість на загальну суму 22 007,55 грн.

Також, відповідно до висновків акта камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 19.02.2014 № 50/14-03-22-03-14/32996659 (ар. с. 37), ДПІ податковим повідомленням-рішенням № 0005162202 збільшила грошове зобов'язання Підприємства на 170 грн. (ар. с. 36).

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені позивачем на юридичну адресу Підприємства, але були повернуті до органів ДПІ з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Як вказано у пункті 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, визначеного контролюючим органом, є день закінчення процедури адміністративного оскарження (підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України). Як вказано у підпункті 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення, у разі, коли така скарга не була подана.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень Підприємство не надало.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Крім того, відповідно до укладених договорів про розстрочення грошових зобов'язань від 18.01.2014 № 2 (ар. с. 9-10) і від 13.02.2014 № 24 (ар. с. 11-12) відповідач не пізніше 11.12.2013 мав сплатити 53 754,66 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк грошового зобов'язання є податковим боргом.

Як вказано у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Так, 05.02.2014 відповідачу була направлена податкова вимога № 4-22 від 05.02.2014 (ар. с. 6), яка була повернута до органів ДПІ без вручення.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористалася, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надала.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 261 673,31 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з рахунків у банку, що обслуговують Приватне підприємство «Сапфік і К», вул. Чкалова, 106, кв. 94, м. Миколаїв, 54055 (ідентифікаційний код 32996659), на користь держави податковий борг в сумі 261 673,31 грн.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 11 061 грн. відмовити.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна