Постанова № 41424946, 30.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 р. Справа № 804/16969/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представника позивача представника відповідача представника третьої особи ОСОБА_3, Журавльова С.Г., Журавель І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до відповідачів: 1) Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області; 2) начальника Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Полуектова Сергія Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання дій протиправними, скасування постанов (ВП №40200686) від 08.09.2014р., зобов'язання зняти арешт, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_6 до відповідачів: 1) Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області; 2) начальника Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Полуектова Сергія Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", у якому позивач просить суд:

- визнати дії начальника Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області щодо винесення постанови від 08.09.2014р., про внесення змін до п. 1 постановчої частини постанови державного виконавця Мішиної Ю.І. від 14.10.2013р. про відкриття виконавчого провадження - протиправними;

- скасувати постанову начальника Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 08.09.2014р. (ВП № 40200686);

- скасувати постанову Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Присяжної К.В. від 08.09.2014р., про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП № 40200686);

- зобов'язати Заводський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області зняти арешт з всього майна ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_2) накладені постановою від 08.09.2014р. (ВП № 40200686).

У обґрунтування позову позивач посилається на те, що при винесені постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження відповідачем були порушенні вимоги діючого законодавства, а саме: державний виконавець Мішина Ю.І. всупереч положенням ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» винесла постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.10.2013р. , у якій самостійно змінила спосіб виконання зі звернення стягнення на майно на стягнення грошових коштів, у той час як стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Крім того, начальником Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області була прийнята постанова від 08.09.2014р. із перевищенням владних повноважень та всупереч положенням Закону України «Про виконавче провадження», адже у разі виявлення будь-яких недоліків, крім граматичних або арифметичних помилок, начальник ВДВС не має право виносити з власної ініціативи постанови у виконавчому провадженні, а лише уповноважений скасувати документ (рішення) державного виконавця та надати вказівку державному виконавцю виконати дію у спосіб, передбачений законом. На підставі викладеного, позивач вважає оскаржувані постанови безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову та просив суд відмовити задоволенні позовних вимог, у обґрунтування своєї позиції у запереченнях проти позову представник відповідача зазначив про те, що правову оцінку постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2010р. надано у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2014р. по справі № 804/12570/14, тобто факт законності зазначеної постанови встановлено судом. Головним державним виконавцем дійсно була допущена помилка у постанові про відкриття виконавчого провадження та невірно зазначена резолютивна частина виконавчого документа. Постановою начальника Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 08.09.2014р. було внесено зміни до постанови про відкриття виконавчого провадження та замінено невірно внесену фразу на таку, яка зазначена у виконавчому документі. Зазначена помилка жодним чином не вплинула на хід виконавчого провадження, державним виконавцем не зверталось стягнення ні на кошти, ні на будь-яке інше майно, окрім того, яке зазначено у виконавчому документі, а тому підстави для скасування постанови начальника Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області немає. У позовній заяві позивачем не зазначено порушень, які були вчинені при винесенні постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.09.2014р., також у позові не зазначено підстав для її скасування. Також позивач просить зобов'язати зняти арешт з усього майна, накладений постановою державного виконавця від 08.09.2014р., проте, відповідною постановою накладено арешт виключно на заставлене майно боржника, яке зазначене у виконавчому документів. Крім того, відповідач посилався на те, що законність накладення арешту на майне боржника вже розглядалась судом у рамках справи № 804/12570/14 та визнано таким, що накладене у рамках чинного законодавства.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження ВП № 40200686 діяв правомірно.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV.

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. за № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено підстави для відкриття виконавчого провадження, зокрема, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, а саме за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Мішиною Ю.І. на підставі заяви стягувача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрито виконавче провадження із виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_11 від 10.02.2010р. за № 196 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» борг у сумі 2735426,16 грн., про що прийнято постанову від 14.10.2013 року (ВП № 40200686).

У резолютивній частині постанови державним виконавцем зазначено про зобов'язання боржника - ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1) самостійно виконати виконавчий документ у строк до 21.10.2013 року, накласти арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 2735426,16 гривень, заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише у межах суми боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11Закону № 606-XIV державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Тобто спосіб та порядок виконання рішення зазначений у самому виконавчому документі і повинен відповідати йому.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_11 від 10.02.2010р. за № 196, запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - комплекс торгових павільйонів, що складається із літ. А-2 - комплекс торгових павільйонів, загальною площею 240,8 кв. м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - належить на підставі рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 23.04.2008р., рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 11.08.2008р. та зареєстрованого в обласному КП «Дніпродзержинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради реєстрову книгу за реєстровим номером 23253926, що належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 Зазначене нерухоме майно було заставлено нею за особистими зобов'язання ми за кредитним договором № 014/81-80/127-08 Д від 22.08.2008р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за договором іпотеки, посвідченим 22.08.2008р. за реєстровим номером № 3203 приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_12

Таким чином, державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.10.2013 року було допущено помилку - спосіб та порядок, визначений у виконавчому документі не відповідає способу та порядку встановленому державним виконавцем у резолютивній частині постанови про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 5 ст. 57 Закону № 606-XIV встановлено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

20.11.2013р. державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Мішиною Ю.І. було складено акт опису й арешту майна, що належить боржнику ОСОБА_6 - нерухоме майно - комплекс торгових павільйонів, що складається із літ. А-2 - комплекс торгових павільйонів, загальною площею 240,8 кв. м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Закону № 606-XIV контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Згідно із ч. 2 ст. 83 Закону № 606-XIV начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 3 ст. 83 Закон № 606-XIV встановлено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Начальником Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Полуектовим С. Ю. було здійснено перевірку ВП № 40200686 та виявлено, що державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження у постановляючій частині п.п. 1, 4, 5 порушені права боржника. У зв'язку із цією обставиною, на підставі положень ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», постановою від 08.09.2014р. Начальником Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Полуектовим С. Ю. було внесено зміни до постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме: у постановчій частині п. 1 - звернути стягнення на нерухоме майно - комплекс торгових павільйонів, що складається із літ. А-2 - комплекс торгових павільйонів, загальною площею 240,8 кв. м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому чинним законодавством порядку заставленого майна задовольнити вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 341531.24 доларів США або 2735426,16 грн. та 4000,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису та в п.п. 4, 5 - накласти арешт на заставлене майно боржника та заборонити відчуження заставленого майна боржника, про що внести відповідні зміни до ЄДРВП.

Таким чином, враховуючи те, що у постанові про виконавче провадження державним виконавцем була допущена описка, а положення ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» надають право у цьому випадку начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова, оскаржувана постанова начальника Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області щодо винесення постанови від 08.09.2014р., про внесення змін до п. 1 постановчої частини постанови державного виконавця Мішиної Ю.І. від 14.10.2013р. про відкриття виконавчого провадження є правомірною та не підлягає скасуванню.

Державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Присяжною К.В. при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_11 від 10.02.2010р. за № 196 про звернення стягнення на нерухоме майно - комплекс торгових павільйонів, що складається із літ. А-2 - комплекс торгових павільйонів, загальною площею 240,8 кв. м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому чинним законодавством порядку заставленого майна задовольнити вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 341531.24 доларів США або 2735426,16 грн. та 4000,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису, було винесено постанову від 08.09.2014р., якою накладено арешт на комплекс торгових павільйонів, загальною площею 240,8 кв. м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_6 та заборонено здійснювати відчуження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно абзацу першому ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частинами 1,2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Згідно із ч. 1 ст. 57 Закону № 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно із ч. 3 ст. 57 Закону № 606-XIV постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Державним виконавцем було дотримано зазначені вимоги Закону № 606-XIV при прийнятті оскаржуваної постанови Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Присяжної К.В. від 08.09.2014р. про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП № 40200686) - накладено арешт лише на предмет стягнення - нерухоме майно, яке зазначено у виконавчому написі нотаріуса та з метою виконання виконавчого документу, адже у встановлений для добровільного виконання строк виконавчий документ не було виконано боржником, борг не сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії та рішення прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно.

Виходячи з викладеного суд вважає, що позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, у зв'язку із чим вони є необґрунтованими та такими, що непідлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адімінстративного позову ОСОБА_6 до відповідачів: 1) Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області; 2) начальника Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Полуектова Сергія Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання дій протиправними, скасування постанов (ВП №40200686) від 08.09.2014р., зобов'язання зняти арешт відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 листопада 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 03.11.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В Ільков В.В.Ільков О.А.Чернецька