Ухвала суду № 41424925, 14.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

14 листопада 2014 р. справа № 804/18599/14

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним та скасування наказу від 27.10.2014 р. № 2239 о/с, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та стягнення завданої моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ :

11 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.10.2014 р. № 2239 по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 69035, АДРЕСА_2 фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1) з ориганів внутрішніх справ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області;

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 27.10.2014 року і до моменту фактичного поновлення на роботі;

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) на користь ОСОБА_1 50000,00 грн. завданої моральної шкоди.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Також, пунктом 9 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Судом встановлено, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ України з 13.02.1995 року, та з 27.10.2014 р. був звільнений за оскаржуваним наказом з посади заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області - начальника міліції громадської безпеки.

Отже, з позовної заяви вбачається, що звертаючись до Міністерства внутрішніх справ України, як до відповідача по справі, заявлені позовні вимоги стосуються також прав і обов'язків Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Отже, суд вважає за необхідне, в порядку підготовки адміністративної справи до судового розгляду по суті заявлених позовних вимог, позивачу визначитись із залученням до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області.

Разом з тим, за змістом позовної заяви позивачем заявлено вимогу про стягнення з Міністерства внутрішніх справ України 50000,00 грн. завданої моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Судом встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позовна вимога про стягнення з відповідача 50000,00 грн. завданої моральної шкоди, позивач не надає докази, а також, не зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 50, 53, 104 - 108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним та скасування наказу від 27.10.2014 р. № 2239 о/с, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та стягнення завданої моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн. - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 15 грудня 2014 р. для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду позовної заяви з викладенням змісту в новій редакції, з урахуванням залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, а також, надання до суду доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позовна вимога про стягнення з відповідача 50000,00 грн. завданої моральної шкоди.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1. ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Відповідно до ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник