Постанова № 41424843, 10.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 р. Справа № 804/15849/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району до заступника начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Сінчури О.І., Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2014 року Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до заступника начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Сінчури О.І. (надалі - відповідач 1), Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач 2, разом - відповідачі) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007381501 від 11.09.2014 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на законі та прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заперечень до позову не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що податковим органом у період з 23.06.2014 р. по 21.07.2014 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району (ЄДРПОУ 05451351) з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.01.2011 р. по 31.05.2014 р., їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 28.07.2014 р. № 5235/04-63-22-03/05451351 (надалі - Акт перевірки), яким встановлено, зокрема, порушення п.4.1 ст.4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 28 грудня 1994 року, що діяв до 31 березня 2011 року, п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137, п.13 п/р 4 р. XX Податкового кодексу України, а саме позивачем занижено доходи на загальну суму 1 108 920,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 95 933,00 грн.; за 2 квартал 2011 року на суму 173 429,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 304 313,00 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 124 761,00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 79 641,00 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 50 744,00 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 51 298,00 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 52 143,00 грн., за 2013 рік на суму 176 658,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 245 227,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року на 23 983,00 грн.; за 2 квартал 2011 року на 39 889,00 грн.; за 3 квартал 2011 року на 69 992,00 грн.; за 4 квартал 2011 року на 28 695,00 грн.; за 1 квартал 2012 року на 16 725,00 грн.; за 2 квартал 2012 року на 10 656,00 грн.; за 3 квартал 2012 року на 10 772,00 грн.; за 4 квартал 2012 року на 10 950,00 грн.; за 2013 рік на 33 565,00 грн.;

Не погодившись з висновками Акту перевірки, позивач 01.09.2014 р. надав до податкового органу відповідні заперечення, за результатом розгляду яких висновки Акту перевірки залишено без змін (лист Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.09.2014 р. №31206/10/04-63-22-03).

11.09.2014 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми № 0007381501, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 241911,00 грн., в тому числі за основним платежем - 221244,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20667,00 грн.

Згідно Акту перевірки порушення виникли внаслідок наступних обставин:

Перевіркою КВЖРЕП Жовтневого району на підставі первинних документів, де відображено отримання доходу від операційної діяльності, а саме: накладні (акти), податкові накладні, бухгалтерський рахунок 703 «Дохід від реалізації робіт, послуг», головна книга. Дані бухгалтерського рахунку 703 «Дохід від реалізації робіт, послуг» за період 2011 р. по 2013 р. та дані податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за період з 2 кварталу 2011 р. по 2013 р. відображено у таблиці, де вказані період, регістри бухгалтерського обліку, рядок 02 декларації «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів, робіт, послуг)» та відхилення.

Перевіркою КВЖРЕП Жовтневого району на підставі первинних документів, де відображено отримання інших доходів, а саме: накладні (акти), податкові накладні, головна книга, бухгалтерські рахунки 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», 713 «Дохід від операційної оренди активів», 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки», 716 «Відшкодування раніше списаних активів», 719 «Інші доходи від операційної діяльності», 742 «Дохід від відновлення корисності активів», 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів», 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». Дані бухгалтерських рахунків 712, 713, 715, 716, 719, 742, 745, 746 за період з 2 кварталу 2011 року по 2013 року та дані додаткових декларації з податку на прибуток підприємства за період з 2 кварталу 2011 року по 2013 року відображено у таблиці, де вказані період, регістри бухгалтерського обліку, рядок 03 декларації «Інші доходи» та відхилення.

На підставі викладеного, податковий орган дійшов висновку, що позивачем занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 1012987,00 грн., а саме: за 2 квартал 2011 р. на суму 173429,00 грн., за 3 квартал 2011 р. на суму 304313,00 грн., за 4 квартал 2011 р. на суму 124761,00 грн., за 1 квартал 2012 р. на суму 79641,00 грн., за 2 квартал 2012 р. на суму 50744,00 грн., за 3 квартал 2012 р. на суму 51298,00 грн., за 4 квартал 2012 р. на суму 52143,00 грн., за 2013 р. на суму 176658,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 221244,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 р. на суму 39889,00 грн., за 3 квартал 2011 р. на суму 69992,00 грн., за 4 квартал 2011 р. на суму 28695,00 грн., за 1 квартал 2012 р. на суму 16725,00 грн., за 2 квартал 2012 р. на суму 10656,00 грн., за 3 квартал 2012 р. на суму 10772,00 грн., за 4 квартал 2012 р. на суму 10950,00 грн., за 2013 р. на суму 33565,00 грн.

З приводу встановлених порушень суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В контексті наведеного пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Податкові органи є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності) (ст. 86 Податкового кодексу України).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року № 34/18772) затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок (надалі - Порядок №984).

Даний Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (Порядок №984).

Відповідно до п.3 розділу 3 І Порядку №984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті (п.5.2 Порядку №984).

Розділ ІІ Порядку №984 визначає зміст акта (довідки) документальної перевірки. В силу п. 6 даного розділу, висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень (пп. 6.1); виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (пп. 6.2); в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення (пп. 6.3.); у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання (пп. 6.4); відображається кількість складених примірників акта (довідки) перевірки та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам платника податків або його законним представникам.

Разом з тим, відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Виходячи зі змісту наведених норм, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Судом встановлено, що частина Акту перевірки, на підставі якого було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить опису виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Викладені обставини у Акті перевірки (в частині порушень, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення) не дають можливості встановити внаслідок чого та на підставі яких документів податковий орган дійшов висновку про порушення законодавства.

Такі обставини не були наведені податковим органом і під час судового розгляду справи.

Саме акт перевірки є підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень. Відтак відсутність у висновках Акту та його описовій частині відомостей про порушення, виключає можливість прийняття на підставі такого Акту відповідних рішень.

Таким чином, суду не наведені, а у Акті перевірки відсутні конкретні підстави прийняття податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується.

Позивач вказує, що згідно з прийнятим щодо обґрунтованого перерозподілу навантаження рішенням органів місцевого самоврядування - розпорядженням Управління житлового господарства виконкому Дніпропетровської міської ради за №27 від 12.01.2004 р. «Про впорядкування подальшої реорганізації житлових підприємств Жовтневого району» Комунальні житлово-експлуатаційні підприємства району (за переліком) з метою в тому числі але не виключно, економії коштів фонду заробітної плати на утримання юриста, ревізора, фінансиста, були зобов'язано зокрема укласти договір з КВЖРЕП Жовтневого району на виконання послуг з бухгалтерського обліку, планово-економічних розрахунків, транспортних послуг та послуг аварійно-відновлювальної служби району, юридичних послуг та інших. Також позивачем комунальним житлово-експлуатаційним підприємствам району надавались послуги з обслуговування димовентиляційних каналів на житлових будинках району.

Протягом 2004 - 2013 рр. всі вищевказані послуги надавались позивачем у повному обсязі, з фіксуванням результатів актами виконаних робіт. КВЖРЕП Жовтневого району, надаючи послуги за діючими договорами проводив згідно розроблених графіків поточний ремонт та обслуговування ДВК, надавав транспортні послуги (спецтранспорт), на підприємстві позивача функціонувала єдина аварійна служба, яка обслуговувала всю територію району за договорами з комунальними житлово-експлуатаційними підприємствами. Також фахівці підприємства опрацьовували всі договори, що мали укладатись зазначеними підприємствами, оцінювали ризики, керівництво проводило щотижневі наради з питань претензійно-позовної роботи, проводився щомісячний збір та опрацювання звітів з діяльності, узагальнення отриманої інформації та формування основних напрямів діяльності підприємств житлово-комунальної сфери, фахівці підприємства приймали участь в розробці тарифів на послуги, надавались інші послуги з питань господарської діяльності комунальних житлово-експлуатаційних підприємств відповідно до їх поточних потреб.

Згідно зі ст.14 Податкового кодексу України поняття доходу не визначене, але у п. 14.1.84 даної статті кодексу встановлено, що інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та національними і міжнародними положеннями (стандартами) фінансової звітності, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 4 П(С) БУ 3 доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді вступу активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (окрім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Відповідно до ст. 134, 135 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, статтею 136 Податкового кодексу України встановлено перелік доходів, які не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються, зокрема, доходи суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство - продавець не є платником податку на додану вартість (пп.136.1.2 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України).

КВ ЖРЕП Жовтневого району зареєстрований платником податку на додану вартість.

Позивач вказав, що при самостійному переобчисленні сум, зазначених в Акті перевірки, було виявлено, що всі суми доходу при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток в Акті перевірки, на порушення пп. 136.1.2. п. 136.1. ст. 136 Податкового кодексу України, було обраховано та фактично визначено без вирахування з цих сум ПДВ, про що свідчить і той факт, що визначена Актом перевірки розбіжність приблизно збігається з сумою ПДВ.

З даного приводу відповідачами пояснень не надано.

Згідно ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу (ст. 149 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 151 Податкового кодексу України основна ставка податку становить 18 відсотків. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Згідно з п.13 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що тимчасово до 01 січня 2014 року датою збільшення доходів підприємств житлово-комунального господарства від надання житлово-комунальних послуг є дата надходження коштів від споживача на банківський рахунок або в касу платника податку, крім випадків, якщо таке надходження відбувається у рахунок погашення заборгованості за житлово - комунальні послуги, надані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу (тобто до 01.01.2014 року).

У відповідності до ст. 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими цим розділом, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.

При співставленні сум доходу із цифрами, що вказані в Акті перевірки, вбачається, що суми доходів було взято по начисленню, а не за фактичною оплатою, тобто без врахування вимог п.13 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

При цьому підприємства житлово-комунального господарства у складі собівартості реалізації житлово-комунальних послуг визнають витрати на придбання товарів, робіт, послуг у сумі фактично сплачених за них коштів, крім випадків якщо така сплата відбувається в рахунок погашення заборгованості за такі роботи, послуги, придбані до дати набрання чинності розділом цього Кодексу.

Балансова вартість товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів, придбаних до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу, а сплачених після цієї дати, визнаються в складі витрат у сумі фактичної сплачених за них коштів.

Не зважаючи на наявність посилання в Акті перевірки на дану норму, при рахуванні відповідачами об'єкта оподаткування приписи п.13 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України застосовані не були.

Крім того, позивач вказує, що в супереч встановленим порушенням на сторінці 14 в розділі 3.1.6 Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток Акту перевірки у табличці зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході перевірки сум податку на прибуток у стовпчику №9 (сформованому за даними перевірки) визначено суми прибутку, що підлягають оподаткуванню (ряд. 11 декларації) по періодах. При цьому, рядок 11 декларації містить інформацію про податок на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню.

З даного приводу відповідачами пояснень не надано, доводів не наведено.

Суд зазначає, в Акті перевірки відсутнє будь-яке обґрунтування розрахунку вказаної суми заниження податку на прибуток, на підставі яких норм податкового законодавства у той чи інший звітний період, ті чи інші доходи мали бути включені до валового доходу ін., у зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 р. від відповідачів витребувано детальний розрахунок сум нарахованого податку на прибуток (із зазначенням сум, періоду та підстав нарахування кожної суми).

На виконання даної ухвали податковим органом було надано Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток (без підписів уповноважених осіб), згідно з яким у відповідних колонках таблички вказано: податковий період; заниження суми ПДВ (недоплата, донарахована сума, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет; розмір штрафних (фінансових) санкцій згідно ст. 123 Податкового кодексу України та сума штрафних санкцій до сплати.

Суд звертає увагу, що оскаржуване податкове рішення-повідомлення не містить донарахування сум ПДВ.

Відносно даного питання відповідачами також пояснення не надано.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Метою дотримання принципу пропорційності є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи, зокрема вказаний принцип передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідало б цілям, яких заплановано досягти.

На необхідності дотримання принципу пропорційності при прийнятті рішень органами державної влади наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справах «Йорданова та інші проти Болгарії» та «Ліндхайм та інші проти Норвегії».

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презумує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак, в порушення вимог ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено доказів на підтвердження правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідачами належним чином не доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а також того, що відповідачами не наведено жодних належних доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення, суд прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району до заступника начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Сінчури О.І., Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району до заступника начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Сінчури О.І., Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0007381501 від 11.09.2014 р.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району судовий збір в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 10.11.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Парненко В.С. Парненко Ю.Ю. Ковтун