Ухвала суду № 41424576, 18.11.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «18»листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Попова Г. Г.

Суддів Дембіцької О.О. Кифлюк В.Ф.

При секретарі Скрипа К.Т.

За участю сторін судового провадження:

прокурора Шевчук С.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.09.2014 року у кримінальному провадженні № 12014260040001333 щодо

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівці , громадянина України, українця, з неповною середньо освітою, не працюючого, розлученого , проживаючого в АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого останній раз судимого 26 травня 2011 року Шевченківським районним судом м . Чернівці за ст. 185 ч.2 УКК України до 2 років позбавлення волі , звільнився 22 березня 2013 року , у зв'язку з відбуттям покарання

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 вересня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і призначено йому покарання за цією статтею у вигляді двох років позбавлення волі. Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишено у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу . Строк покарання ОСОБА_1 зараховано з 17 червня 2014 року. Вирішено питання про речові докази по справі.

На вказаний вирок подана апеляційна скарга обвинуваченим ОСОБА_1, який просить вирок районного суду від 23.09.2014 року щодо його засудження за ст. 185 ч.2 КК України змінити в частині призначення покарання та призначити йому покарання один рік дев'ять

Провадження №11кп/794/394 /14 Головуючий в І інстанції: Ярема Л.В.

Категорія ст.185 ч.2 КК України Суддя - доповідач: Попов Г.Г.

місяців позбавлення волі.

Посилається апелянт на те, що, вину свою в скоєному кримінальному правопорушенні він визнав повністю, щиро кається в скоєному, збитки потерпілій відшкодував шляхом повернення всієї суми викраденого, по місцю проживання характеризується позитивно , після відбуття покарання бажає стати на шлях виправлення, офіційно працевлаштуватися.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка вважає, що вирок суду, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого як необґрунтовану без задоволення, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, розглянувши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 10 червня 2014 року приблизно о 09 год. 00 хв. під час проїзду в тролейбусі № 3 в напрямку від зупинки «Автовокзал» до зупинки «Типографія», що розташовані по вулиці Головній в м. Чернівці переслідуючи корисливу мету , направлену на таємне викрадення чужого майна , непомітно для оточуючих та потерпілої ОСОБА_2 відкрив блискавку сумки , що знаходилась в підвішеному стані на передпліччі останньої , з якої повторно таємно викрав жіночий клатч темно-коричневого кольору вартістю 80 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 281 долар США, що згідно курсу НБУ , станом на 10 червня 2014 року , становить 3316 грн. 79 коп., паспорт громадянина України на ім'я потерпілої ОСОБА_2 та візитні картки, які не становлять матеріальної цінності для потерпілої . Після чого , ОСОБА_1 з місця злочину з викраденим майном втік, спричинивши матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 3396 грн. 79 коп.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як скоєння кримінального правопорушення передбачене ст. 185 ч.2 КК України , тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

У відповідності до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Справу судом першої інстанції розглянуто в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, а тому відповідно до ст. 404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких докази судом не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.

Суд першої інстанції , розглядаючи кримінальне провадження у відповідності до вимог ст.. 349 КПК України , допитавши обвинуваченого по справі, дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.2 КК України, оскільки останній своїми умисними діями направленими на таємне викрадення чужого майна потерпілої, вчинив крадіжку повторно, що не оспорюється обвинуваченим або іншими учасниками судового провадження.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст.65 КК України особі ,яка вчинила злочин , має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При визначенні виду і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно врахував, що він скоїв злочин середньої тяжкості, до обставин що пом'якшують покарання суд визвав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставин що обтяжують покарання судом не встановлено. Також районний суд вірно врахував, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічних кримінальних правопорушень, по місцю проживання характеризується посередньо, завдані збитки злочином відшкодовані шляхом повернення потерпілій викраденого у неї майна, перебуває на обліку в наркодиспансері, згідно акту наркологічної експертизи страждає наркоманією опійною.

Таким чином районний суд при винесенні рішення по справі та призначенні покарання ОСОБА_1 в повній мірі врахував всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу винного та обставини , що пом'якшують покарання в тому числі і ті на яких є посилання в апеляційній скарзі і призначив виду та міру покарання яка е достатньою і необхідної для виправлення засудженого і попередження скоєння нових злочинів..

Враховуючи вище викладене на думку колегії суддів суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що з врахуванням пом'якшуючих обставин, особи винного необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів є обрання йому міри покарання у вигляді позбавлення волі і підстав для скасування чи зміни вироку районного суду, із зменшенням міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 вересня 2014 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим , який тримається під вартою , в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий Попов Г.Г.

Судді Дембіцька О.О.

Кифлюк В.Ф.

Копія вірна суддя