Рішення № 41422349, 10.11.2014, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Провадження по справі № 2/401/870/14

Справа № 401/1925/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Регеші В.О.

за участю: секретаря Фадєєвої О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік" в особі директора ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, суми індексу інфляції та про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Олімпік» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, суми індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди, в якому просила стягнути з відповідача на її користь 26187,94 грн. заборгованості по заробітній платі за грудень 2008 року, за 2009 - 2011 рр., за періоди: з січня по липень 2012 року, з жовтня по грудень 2012 року, з січня по березень 2013 року; з травня по червень 2013 року; 1953,76 грн. грошової компенсації за п'ять невикористаних щорічних відпусток; 3230,71 грн. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з роботи та 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Заявами від 14 жовтня 2014 року та від 04 листопада 2014 року позивач збільшила розмір позовних вимог і просить суд стягнути з ТОВ «Олімпік» на її користь заборгованість по заробітній платі з урахуванням її індексації за періоди: з грудня 2008 року по липень 2012 року, з жовтня 2012 року по березень 2013 року; з травня 2013 року по червень 2013 року в сумі 31976,95 грн.; грошову компенсацію за невикористані відпустки в сумі 1968,46 грн.; середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з роботи за період з 12 листопада 2013 року по 04 листопада 2014 року в сумі 6415,68 грн. та 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди; допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з ТОВ «Олімпік» на користь ОСОБА_3 заборгованості по заробітній платі з урахуванням її індексації в межах суми платежу за один місяць, а саме, за грудень 2008 року в сумі 789,50 грн.

Позивач посилається на те, що працювала в ТОВ «Олімпік» на посаді головного бухгалтера з січня 2006 року по 11 листопада 2013 року, звільнилася за власним бажанням.

У день звільнення підприємство не виплатило їй всі належні суми, а саме: заробітну плату в розмірі 26187,94 грн. та грошову компенсацію за невикористані відпустки в розмірі 1953,76 грн.

З посиланням на Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», позивач вважає, що заборгованість по заробітній платі підлягає стягненню з відповідача з урахуванням індексу інфляції.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України за затримку розрахунку при звільненні з відповідача підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за весь час затримки.

Щодо підстав для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 зазначає, що відповідач позбавив її конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю, чим порушив її нормальні життєві зв'язки, і це вимагає від неї додаткових зусиль для організації її життя; сильні душевні хвилювання, які вона терпить внаслідок протиправної поведінки відповідача щодо неї, призвели до погіршення стану її здоров'я і вона постійно перебуває на стаціонарному або амбулаторному лікуванні.

Завдану моральну шкоду ОСОБА_3 оцінила в 5000,00 грн., яка на думку позивача, відповідає розміру її моральних страждань.

У судове засідання позивач не з'явилася, надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності із-за перебування на лікуванні.

Представник позивача ОСОБА_1 з посиланням на доводи, викладені в позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог від 14 жовтня 2014 року, просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що ОСОБА_3 працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Олімпік» з 2006 року.

До другого кварталу 2013 року вона добросовісно виконувала свої посадові обов'язки: вела бухгалтерський облік підприємства та своєчасно подавала фінансову звітність до відповідних державних органів; з третього кварталу 2013 року почала порушували трудовий розпорядок, несвоєчасно подавати фінансову звітність, а потім взагалі перестала виходити на роботу.

Про те, що ОСОБА_3 звільнена з роботи він, як директор підприємства, не знав, оскільки наказу про її звільнення не підписував, запису в трудовій книжці не робив, з третього кварталу 2013 року з нею особисто не зустрічався.

28 листопада 2013 року ним було отримано пріоритетного листа, в якому містилася заява ОСОБА_3 про звільнення її з роботи, але звільнити її з роботи він не міг із-за відсутності трудової книжки та печатки підприємства, які знаходилися в позивача.

Представник відповідача посилається на те, що заробітна плата виплачена позивачу в повному обсязі, заборгованість у підприємства перед нею відсутня; довідку про заборгованість по заробітній платі ОСОБА_3 він не підписував, як не підписував наказу про її звільнення з роботи та акту приймання-передачі справ ТОВ «Олімпік». ОСОБА_2, як директор ТОВ "Олімпік" в судовому засіданні визнав, що підпис на довідці про заборгованість по заробітній платі, наказі про звільнення позивача та акті приймання-передачі справ ТОВ «Олімпік» викладені ним особисто, але вказані підписи він виконував раніше на чистих аркушах паперу. Тому, він вважає їх завідомо неправдивими документами.

Позовні вимоги вважає безпідставними і просить в їх задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в справі, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 січня 2006 року згідно наказу № 7к ОСОБА_3 була прийнята на посаду головного бухгалтера ТОВ «Олімпік» з посадовим окладом у розмірі мінімальної заробітної плати на відповідну дату.

За вказаним наказом їй додатково було поставлено до обов'язку ведення кадрового обліку на підприємстві, заповнення та збереження трудових книжок.

31 грудня 2008 року ТОВ «Олімпік» та ОСОБА_3 уклали письмовий трудовий договір, згідно якого останній було встановлено заробітну плату в розмірі мінімальної заробітної плати на відповідну дату згідно чинного законодавства, передбачено виплату щомісячної премії в розмірі 10% від встановленої заробітної плати та надання щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні (а.с. 5).

З 01 грудня 2009 року ТОВ «Олімпік» та ОСОБА_3 уклали письмовий трудовий договір за сумісництвом, згідно якого умови оплати праці останньої були змінені: встановлено заробітну плату в розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати на місяць (а.с. 6).

Згідно наказу № 1к від 11 листопада 2013 року ОСОБА_3 була звільнена з ТОВ «Олімпік» за власним бажанням згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП України 11 листопада 2013 року (а.с. 8).

У відповідності до вказаного наказу було розірвано трудовий договір від 31 грудня 2009 року, та підлягав проведенню необхідний розрахунок з працівником згідно чинного законодавства України, в тому числі, компенсація за невикористану відпустку за період з 18 січня 2008 року по 11 листопада 2013 року.

Наказ № 1к від 11 листопада 2013 року підписаний директором ТОВ «Олімпік», ОСОБА_2, 11 листопада 2013 року з ним ознайомлена ОСОБА_3

Згідно довідки, підписаної директором підприємства, заборгованість по заробітній платі ТОВ «Олімпік» перед ОСОБА_3 становить 26187,94 грн. (а.с. 9).

Директор ТОВ «Олімпік», ОСОБА_2, в судовому засіданні визнав, що підпис на наказі про звільнення ОСОБА_3 та довідці про заборгованість по заробітній платі належить йому, але послався на те, що він не підписував ні наказу, ні довідки, а поставив свій підпис на чистих аркушах, які були використані ОСОБА_3 для підроблення вказаних документів.

Суд відхиляє вказані доводи представника відповідача, оскільки вони не підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Позивачу не було виплачено заборгованість по заробітній платі в сумі 26187,94 грн., яка згідно положень ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підлягає індексації.

Сума індексації розрахована позивачем і склала 5789,01 грн., заборгованість по заробітній платі з урахуванням її індексації становить 31976,95 грн.; представником відповідача не надано суду заперечень щодо правильності здійсненого розрахунку.

Крім того, в порушення ч. 1 ст. 83 КЗпП України позивачу не виплачено грошову компенсацію за п'ять щорічних невикористаних відпусток в сумі 1968,46 грн.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні визначена ч. 1 ст. 117 КЗпП України, згідно якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середній заробіток за період з 12 листопада 2013 року по 04 листопада 2014 року становить 6415,68 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в силу положень ч. 1 ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до ст. 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком, у зв'язку з чим, заборгованість по заробітній платі з врахуванням її індексації за грудень 2008 року, за 2009 - 2011рр., за періоди: з січня по липень 2012 року, з жовтня по грудень 2012 року, з січня по березень 2013 року; з травня по червень 2013 року на загальну суму 31976,95 грн.; грошова компенсація за п'ять невикористаних щорічних відпусток за період з 18 січня 2008 року по 11 листопада 2013 року в сумі 1968,46 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Визначаючи розмір грошового відшкодування завданої позивачу моральної шкоди, суд врахував вимоги розумності і справедливості і дійшов висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, в сумі 500,00 грн.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ч. 1 ст. 83, ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117, ст.ст. 237-1, 238 КЗпП України, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 208-209, 212-215, 294, п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік" в особі директора ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, суми індексу інфляції та про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі з урахуванням її індексації за періоди: з грудня 2008 року по липень 2012 року; з жовтня 2012 року по березень 2013 року; з травня 2013 року по червень 2013 року в сумі 31976,95 грн. (тридцять одну тисячу дев'ятсот сімдесят шість грн. 95 коп.); грошову компенсацію за невикористані відпустки в сумі 1968,46 грн. (тисяча дев'ятсот шістдесят вісім грн. 46 коп.); середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з роботи за період з 12 листопада 2013 року по 04 листопада 2014 року в сумі 6415,68 грн. (шість тисяч чотириста п'ятнадцять грн. 68 коп.) та 500,00 (п'ятсот) грн. на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік» на користь ОСОБА_3 заборгованості по заробітній платі з урахуванням її індексації в межах суми платежу за один місяць, а саме, за грудень 2008 року в сумі 789,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік» у дохід держави 403,61 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області Регеша В.О.

10.11.2014