Постанова № 41419763, 25.08.2014, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

25.08.2014

227/3091/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2014 року м.Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиця О.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов»язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії, який обґрунтовує тим, що вона є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв»язку з чим перебуває на обліку у відповідача. На підставі її заяви відповідач призначив їй виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з розміром якої вона не згодна, так як вважає, що відповідач повинен їй сплачувати вказану допомогу керуючись ст..15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідач же виплачує їй вказану допомогу значно в меншому розмірі. Тому вона просить визнати неправомірними дії УПСЗН Добропільської міської ради щодо нарахування та виплати на її користь допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який передбачено ст..15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»; зобов»язати відповідача, з 07 січня 2014 року по день розгляду справи у суді, провести перерахунок та виплату вказаної допомоги, відповідно до вимог ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років

Позивачка в судове засідання не з»явилась, в матеріалах справи мається її заява (а.с.10) в якій вона просить розглянути справу за її відсутності.

З заяви представника відповідача Бібля В.В. також вбачається, що остання просить справу розглянути без участі представника. Проти позову заперечує з підстав викладених в письмових запереченнях.

На підставі ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу без участі не з»явившихся сторін, в порядку письмового провадження.

Суд дослідивши наявні у суду письмові матеріали, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач - ОСОБА_4, є матір»ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Позивачка перебуває на обліку в УСЗН Добропільської міської ради і щомісячно з 07.12.2012 року по 30.06.2014 року отримувала допомогу по догляду за дитиною згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі 130 грн. як застрахована особа, що підтверджується довідками, розпорядженням управління та письмовими запереченнями відповідача.

Рішенням Добропільської міської ради № 6/52-35 від 19.02.2014 року Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради перейменовано на управління соціального захисту населення Добропільської міської ради.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VІ) - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону № 2811-ХІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положенняЗакону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі по тексту - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-III призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-XII (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 46 Закону № 835 тастатті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 46 Закону № 835 та статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

В подальшому, ані Законом України «Про Державний бюджет на 2012 рік», ані Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», ані Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» ані іншими законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж в Законах № 2811-ХІІ та № 2240-ІІІ.

Отже, з 01.01.2014 р. відповідач зобов»язаний був здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених Законами №2811-ХII та 2240-III.

Враховуючи, що спір виник щодо виплати допомоги з 07 січня 2014 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, своїми діями Відповідач порушив право позивача на гарантовану державою матеріальну підтримку материнства та належний соціальний захист, який гарантується державним соціальним забезпеченням, що має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року в справі №21-410а12.

Відповідно до ст.244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З викладеного вбачається, що відповідач, виплачуючи з 07.01.2014 року позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.

Що стосується вимог позивача задовольнити її вимоги по день розгляду справи у суді, тобто по 20.08.2014 року, то суд вважає, що дані вимоги задоволені бути не можуть виходячи з наступного.

27 березня 2014 року був прийнятий Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII, який набрав чинності 01 квітня 2014 року. Підпунктом 4 пункту 7 розділу ІІ цього закону, розділ VI «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було виключено.

Відповідно до прикінцевих положень Закону №1166-VII, зміни, передбачені розділом II, а саме пункт 7 даного розділу набирають чинності з 1 липня 2014 року.

Згідно розпорядження відповідача від 17.06.2014 року виплату ОСОБА_1 допомоги на догляд за дитиною до 3 років з 01.07.2014 року припинено.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково, а саме з 07.01.2014 року по 30 червня 2014 року включно.

В решті позовних вимог позивачу слід відмовити у зв»язку з безпідставністю.

Згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому, на користь позивача з Державного бюджету України слід стягнути понесені останнім судові витрати в розмірі 73,08 грн.

На підставі ст.162,163, 183-2 КАС України суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов»язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити частково.

Визнати дії Управління соціального захисту населення Доропільської міської ради Донецької області щодо призначення та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 07.01.2014 року по 30 червня 2014 року включно у розмірі 130 грн. щомісяця - противоправними.

Зобов*язати Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області здійснити нарахування та виплату, з урахуванням фактично виплачених сум, на користь ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 07.01.2014 року по 30 червня 2014 року включно відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом у 2014 роках.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 73,08 грн (сімдесят три гривні 08 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. У разі оскарження рішення копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Копії постанови направити сторонам рекомендованим листом із повідомленням.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В.Здоровиця

25.08.2014