Ухвала суду № 41419421, 13.11.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 148/7364/13-к

Провадження №11-кп/772/826/2014

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Робак С. О.

Доповідач : Олексієнко Ю. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 р. м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Олексієнко Ю.Г.

Суддів: Дедик В.П., Сілакова С.М.,

при секретарі: Воронюк О.О.

за участю:

прокурора: Кузьміна С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

адвокатів: ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, апеляційні скарги прокурора прокуратури Тульчинського району із доповненнями, адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.09.2014 року, в кримінальному провадженні № 12013010240000127, за яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень і призначено покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за п. 6 ч. 2 ст.115 КК України, у виді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого 07.11.2011 року Немирівським районим судом Вінницької області за ст.185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України вільнений від відбуття покарання з випробовуванням строком на два роки. 05.12.2013 року звільнений від відбуття покарання в зв'язку з закінченням випробувального терміну,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень і призначено покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; за п.п 4, 6 ч. 2 ст.115 КК України, у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів в кримінальному провадженні, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою, групою осіб, на протиправне заволодіння чужим майном ІНФОРМАЦІЯ_4 біля 23.30 години на автомобілі марки MITSUBISHI PAJERO SPORT» д/н НОМЕР_1, яким керувала невстановлена слідством особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження до його розшуку, прибули в с. Обідне Немирівського району Вінницької області до домогосподарства ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розташованого по АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 з метою приховати своє обличчя від потерпілих, одягнув в'язану шапку, в якій попередньо зробив отвори для очей, а також одягнув шерстяні рукавиці, щоб не залишити на місці злочину відбитки пальців рук, а невстановлена слідством особа, залишилась в автомобілі для попередження співучасників про можливу появу сторонніх осіб.

Підійшовши до будинку, ОСОБА_2, за допомогою сокири, яку заздалегідь підготував, зламав вхідні двері та спільно з ОСОБА_3 зайшли до веранди будинку.

В цей час до них вийшов ОСОБА_6 та спробував їх вигнати з будинку, але ОСОБА_3, перебуваючи у веранді будинку, реалізовуючи спільний з ОСОБА_2 злочинний намір, діючи умисно, скоїв напад на ОСОБА_6, з метою заволодіння його майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я останнього, шляхом нанесення потерпілому з великою силою багаточисленних ударів кулаками в життєво важливі органи (в ділянку голови та грудної клітки).

В той же час коли ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 знаходились у веранді будинку до них вийшла ОСОБА_7, яка також спробувала їх вигнати, на що ОСОБА_2, реалізовуючи спільний з ОСОБА_3 злочинний намір на протиправне заволодіння майном, діючи умисно, заштовхнув ОСОБА_7 у житлову кімнату, де з метою подолання супротив та усунення перешкод для заволодіння майном, скоїв на неї напад, поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоров'я останньої, шляхом нанесення ударів обухом сокири по колінах, а також багаточисленні удари кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови, грудної клітки та живота, усвідомлюючи, що своїми діями завдає потерпілій особливих фізичних страждань.

Після того, як ОСОБА_6 впав на підлогу, ОСОБА_3 зв'язав його руки липкою стрічкою та відволік до приміщення житлової кімнати, де в той час знаходились ОСОБА_2 та ОСОБА_7

В присутності них ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 ще декілька ударів кулаками рук в область грудної клітки та тулуба і кинув йог на диван, від чого останній втратив свідомість.

В цей час, коли ОСОБА_3 заштовхав до кімнати ОСОБА_6 ОСОБА_7 почала кричати, у зв'язку з чим ОСОБА_2 діюче узгоджено з ОСОБА_3, липкою стрічкою, яку йому передав останній, зв'язав їй руки, ноги та заклеїв рота і наніс ще декілька ударів кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови, грудної клітки та живота. Коли ОСОБА_7 перестала подавати ознаки життя ОСОБА_2 припинив наносити удари. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 померла на місці події.

Згідно висновку експерта № 37 від 20.04.2009 у ОСОБА_7 виявлена сполучна травма тіла у вигляді закритої черепно-мозкової травми (синці на голові, відкритий перелом кісток носа, крововиливи в м'які тканини голови в лівій лобно-скроневій та потиличній ділянках, субдуальна гематома зліва об'ємом біля 100 мл., вогнища субарахноїдальних крововиливів ); закритої травми грудей (синець в проекції грудини, множинні крововиливи в грудної клітки, перелом грудини, множинні переломи ребер справа та зліва) ; закритих переломів, вивихів обох колінних суглобів, відкритого перелому лівої великогомілкової кістки, синців та животі, травматичного шоку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, які стоять в причинному зв'язку з її смертю.

ОСОБА_6 був госпіталізований до реанімаційного відділення Немирівської ЦРЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_3 року, не приходячи до свідомості помер.

Згідно висновку експерта № 38 від 20.04.2009 у ОСОБА_6 виявлені ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми/синці на голові, обличчі, лівій вушній раковині, крововиливів в м'які тканини голови в лівій лобно-скроневій, потиличній зліва та лобній справа ділянках. Субдуральна гематома об'ємом до 50 мл. крові та сформованого кров'яного згортка, субарахноїдального крововиливу, стиснення речовини головного мозку з тривалим коматозним станом; синця в області грудини, закритого перелому грудини, крововиливів в м'які тканини грудей, закритих переломів ребер справа та зліва, синця правого плеча та лівого стегна, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння, що стоять в причинному зв'язку з його смертю.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілих, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обшукали будинок та викрали грошові кошти в сумі 320 грн. та дві нагороди - медалі, які належали ОСОБА_6

Через деякий час в будинок зайшла невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка усвідомлюючи те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчиняють насильницькі дії відносно потерпілих, розуміючи, що вони неминуче призведуть до смерті, переконала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити будинок та після чого вони зникли з місця вчинення злочину.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу до якої ним було внесено доповнення, та не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченими злочину та їх особам внаслідок м'якості, а також в зв'язку із грубим порушенням норм процесуального та матеріального права, які виразилися в тому, що судове провадження здійснено за відсутності потерпілої та суд у мотивувальній частині вироку взагалі не розкрив об'єктивної та суб'єктивної сторін інкримінованого ОСОБА_2 та ОСОБА_3, органом досудового розслідування умисного вбивства, просить вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.09.2014 року скасувати, призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Адвокат ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 не погоджуючись з вироком суду, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить вирок Тульчинського районного суду від 05 вересня 2014 року, яким засуджений ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 187, п. 4, 6 ч. 2 сг. 115, 70 КК України, скасувати через істотне порушення кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування кримінального закону, суворість покарання. Призначити новий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_2 у суді першої інстанції в іншому складі суду.

На апеляційну скаргу прокурора надійшли заперечення адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, в яких він просить вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.09.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу із доповненнями, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_4, які підтримали подану ними апеляційну скаргу та пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та його адвоката ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційні скарги прокурора та адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно зі ст. 412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, що тягне за собою скасування постановленого по справі судового рішення.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження потерпілою по ньому є ОСОБА_9

Згідно ухвали про призначення судового засідання від 06 грудня 2013 року, судом було ухвалено призначити його на 13 грудня 2013 року на 10.00 год.

В судове засідання ухвалено викликати прокурора, потерпілу ОСОБА_9, захисників та доставити обвинувачених. (т.1 а.с. 57-58).

Однак, ухваливши рішення про виклик в судове засідання, в тому числі потерпілої районний суд зазначених осіб в підготовче судове засідання не викликав.

Також, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме журналу судового засідання від 06 грудня 2013 року та ухвали районного суду від 06 грудня 2013 року, незважаючи на неявку вищевказаних осіб, відбулося підготовче судове засідання, однак питання, які в порядку ст. 315 КПК України, підлягають вирішенню під час його проведення, взагалі не вирішалися, окрім розгляду клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинувачених(т.1 а.с. 49- 51).

При цьому на іншу дату підготовче судове не відкладалось, а вже 29 січня 2014 року районним судом було проведене судове засідання, в якому, відповідно до матеріалів провадження та журналу судового засідання, було допитано потерпілу ОСОБА_9, (Т. 1 а.с. 132) і в подальшому, як вбачається з матеріалів кримінального провадження в наступні судові засідання повістки про виклик не направлялися потерпілій, в результаті чого вона не приймала участь в подальших судових засіданнях, судових дебатах, і заяв про розгляд кримінального провадження у її відсутності від неї не надходило.

Таким чином, ОСОБА_9, як потерпілу сторону, було позбавлено можливості на реалізацію своїх процесуальних прав, передбачених ст. 56 КПК України.

Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 13 Постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року «Про практику виконання судами України законодавства і постанов Пленуму ВСУ з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» - вирок, постановлений Іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його складання слід підходити з винятковою відповідальністю, суворо дотримуючись вимог КПК України.

Згідно ст. 370 КПК України вирок має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а його мотивувальна частина відповідно до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми його вини і мотивів.

Крім того, на дотриманні вищевказаних норми КПК при постановленні вироку суду вказує п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», в якому роз'яснено, що мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. В цій частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним, а також обставини, які визначають ступінь винності кожного з підсудних, їх роль у вчиненні злочину, а після цього - докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків.

Разом з тим, Тульчинський районний суд, ухвалюючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вказаних вимог закону не дотримався.

Так, визнавши обвинувачених винуватими у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115, ст. 187 КК України, суд у мотивувальній частині вироку взагалі не розкрив об'єктивної та суб'єктивної сторін інкримінованого ОСОБА_2 та ОСОБА_3, органом досудового розслідування умисного вбивства, при обтяжуючих обставинах, від чого в ході судового розгляду захищались обвинувачені.

Таким чином, вирок Тульчинського районного суду відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є суперечливий, оскільки, з одного боку, суд описав дії засуджених під час вчинення розбійного нападу, проте, засудив останніх, також і за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.

Разом з тим, суд першої інстанції не погоджуючись з кваліфікацією дій обвинувачених, дану органом досудового розслідування, належним чином не вмотивував свої висновки.

Вказане свідчить про порушення судом першої інстанції вимог ст. 370, ч. 3 ст. 374 КПК України, що в свою чергу вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, з огляду на положення ст. 412 КПК України.

За таких обставин вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.415 КПК України призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому наведені в апеляційній скарзі державного обвинувача із доповненнями доводи щодо м'якості призначеного покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід перевірити при новому судовому розгляді, який необхідно провести з дотриманням усіх вимог кримінального процесуального закону та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 407, 409, 412, 415 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги прокурора прокуратури Тульчинського району із доповненнями, адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.09.2014 року, в кримінальному провадженні № 1201301024000012, відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п 4, 6 ч. 2 ст.115 КК України та ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст.115 КК України - скасувати.

Призначити новий розгляд у Тульчинському районному суді Вінницької області кримінального провадження відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п 4, 6 ч. 2 ст.115 КК України та ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст.115 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тримання під вартою - залиши без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена учасниками судового провадження протягом трьох місяців з її проголошення, безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: