Ухвала суду № 41418856, 12.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11-кп/790/1542/14 Головуючий 1-ї інстанції: Макаров В.О.

Справа № 639/5149/14-к

Категорія: ч. 3 ст. 185, ч.1 ст.187 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Крамаренко Г.П.

суддів Шевченка Ю.П., Шабельнікова С.К.

при секретарі Міхно І.В.

з участю прокурора Кочетова В.Ю.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 5 вересня 2014 року стосовно ОСОБА_2, яким, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Тверь РФ, проживав за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий:

1) 30.05.2006 року за ч.2,3 ст.185КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

2) 7.06.2007 року за ч.2 ст.190, ст.71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, 12.06.2012 року звільнений умовно-достроко на не відбутий строк 1 рік 25 днів;

3) 28.11.2012 року за ч.2,3ст.185, ч.2 ст.190, ст..71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі, 30.09.2013 року звільнений умовно-достроко на не відбутий строк 1 місяць 23 дні,-

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч.1 ст.187 КК України - на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.70 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він у період січень-квітень 2014 року вчинив у м. Харкові 9 епізодів таємного викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, повторно, за обставин, вказаних у вироку.

20 квітня 2014 року близько 19-40 годин біля будинку №8 по вулиці Китаєнка в м. Харкові він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном на водія автомобіля таксі ОСОБА_3, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого, а саме приставив іграшковий пістолет до тіла ОСОБА_3, який сприйняв його погрозу реально, і заволодів його мобільним телефоном вартістю 438 грн.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вирок скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції, посилаючись на те, що крадіжки він не вчиняв, а вину визнав тому, що сподівався на покарання з іспитовим строком. Також обвинувачений вказує на те, що суд не встановив його особу, не перевірив алібі, з жовтня 2013 року по 20.04.2014 року він проживав в м. Києві. Суд проголосив вирок у відсутності прокурора, потерпілого, захисника, а у вироку вказав їх присутність.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_2 і його захисника щодо підтримання скарги, заперечення прокурора проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює їм, що вони позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції розглянув справу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України. Обвинувачений не заперечував проти такого розгляду, йому було з достатньою повнотою роз'яснено суть та наслідки порядку розгляду кримінального провадження у скороченому порядку, тому суд обґрунтовано визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого, дослідження даних про його особу.

При допиті в суді першої інстанції обвинувачений повністю визнав себе винним в інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинах і суд за згодою учасників судового провадження здійснив судовий розгляд у порядку ст.349 КПК України. Таким чином ОСОБА_2 позбавлений права оскаржити фактичні обставини справи, тому доводи його скарги про те, що крадіжки він не вчиняв, знаходився в м. Києві, апеляційним судом не перевіряються.

Суд першої інстанції в межах визначеного судом обсягу дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.187 КК України, що ніким із сторін не оспорювалось в судовому засіданні.

Доводи обвинуваченого, викладені в його скарзі щодо порушення судом вимог КПК України, не встановлення його особи, призначення йому суворого покарання є необґрунтованими.

Матеріали кримінального провадження містять дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2: посвідчення про взяття на облік бездомної особи за №521, довідка про звільнення з Темнівської виправної колонії №100 Харківської області, характеристика з місця проживання, в якій вказано, що він проживає в АДРЕСА_1 у дяді ОСОБА_4 (а.с.191-197 т.1).

Відповідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому суд врахував тяжкість вчиненого злочину, особу ОСОБА_2, який вину визнав повністю, його щире каяття, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин, відсутність документів і труднощі в працевлаштуванні, що визнав обставинами, пом'якшуючими покарання.

ОСОБА_2 неодноразово був засуджений за вчинення крадіжок, знаходився в місцях позбавлення волі, але належних висновків не зробив і знову вчинив корисні злочини, характер яких вказує на небезпечність обвинуваченого для суспільства.

За вказаних обставин і даних про особу винного, вид та розмір призначеного йому покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, є справедливим, тому його апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Зміст вступної частини вироку відповідає вимогам ст.374 КПК України, зазначені склад суду, прізвище та ініціали секретарів судового засідання, сторона обвинувачення і сторона захисту. Відсутність під час проголошення судового рішення учасників кримінального провадження, на що посилається обвинувачений у своїй скарзі, не порушує вимоги ст.376 КПК України і не є підставою для скасування вироку.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 ч.2, 419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 5 вересня 2014 року стосовно ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.

СУДДІ:

Крамаренко Г.П. Шевченко Ю.П. Шабельніков С.К.