Вирок № 41418717, 18.11.2014, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3284/14-к

№ провадження 1-кп/646/336/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2014 року м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Благої І.С.,

за участі секретарів - Шеховцової Н.В., Горчак О.М.,

прокурорів - Гончаренка, Серпухова О.О.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілого - ОСОБА_3,

потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12013220060000501 від 10.02.2013р. відносно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, інваліда 2-ї групи, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Харкова, громадянина України, студента Харківської національної академії міського господарства, непрацюючого, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в :

10.02.2013 року близько 16.00 години у дворі будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в ході сварки з сусідами ОСОБА_5 та ОСОБА_4, на ґрунті особистих неприязних стосунків, що виникли внаслідок тривалого конфлікту, який пов'язаний з користуванням ділянкою спільного двору, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, спричинили потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 тілесні ушкодження при наступних обставинах. Так, ОСОБА_6 наніс 5-6 ударів кулаком по голові ОСОБА_5, чим спричинив останньому, згідно висновку експерта №399-АЯ/13 від 12.02.2013р., легкі тілесні ушкодження, у вигляді забитої рани, синців і ссаден на обличчі, синців на правій вушній раковині, садно в тім'яної області зліва, садно в області лівого променезап'ясткового суглобу. ОСОБА_8 наніс удар кулаком в ліве вухо ОСОБА_4,, чим спричинив останній згідно висновку експерта №400-АЯ/13 від 12.02.2013р. легкі тілесні ушкодження, у вигляді синця на лівій вушній раковині, садна на фоні синця в завушної області зліва.

Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_6 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

В свою чергу, ОСОБА_8 своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 частково визнав себе винним та пояснив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з дружиною. Це домоволодіння, яке належить йому та потерпілим - подружжю ОСОБА_4. З приводу користування спільним двором між ним існує тривалий конфлікт з 1991 року. Територія домоволодіння поділена між ним та потерпілим судовим рішенням. 10.02.2013р. він запросив свого онука, ОСОБА_8, для того, щоб встановити огорожу сіткою-рабицею між його частиною двору та частиною потерплих згідно з судовим рішенням. Вони з онуком вийшли у двір та почали встановлювати сітку. Він присів, а онук стояв біля нього та тримав сітку. В цей момент повз них приходив ОСОБА_5, який раптово вдарив його ногою нижче спини. Він впав, а коли піднявся, то побачив, що онук відштовхнув ОСОБА_5 до забору. Після цього між ним та ОСОБА_5 почалася бійка, в ході якої вони наносили один одному удари кулаками, а онук при цьому намагався його захистити, утримував ОСОБА_5, але той виривався. Через деякий час він почув, як закричала сусідка ОСОБА_10, яка знаходилася у їх дворі на частині ОСОБА_5. На цей крик прибігла ОСОБА_4 та схопила ОСОБА_8за руки. Тоді він спробував стягнути її з онука, відмахуючись від ударів. Один його удар побіжно прийшовся ОСОБА_4, яка впала, але він вважає, що не спричинив їй будь-яких ушкоджень, а вона прикидалася. Він не бачив, щоб ОСОБА_8 бив ОСОБА_4. Потім прибіг сусід ОСОБА_13, який допоміг розняти бійку. Коли бійка закінчилася, його онука, ОСОБА_11, яка також була у дворі разом зі своєю матір'ю та бачила ці події, викликала бригаду швидкої допомоги. Також вони викликали міліцію. Лікарі швидкої допомоги приїхали хвилин через десять, і від них йому стало відомо, що ОСОБА_4 відмовилися їхати до лікарні. Його ж було доправлено до лікарні, тому що під час бійки йому було зламано ніс та отримано гематому на голові. Біля 23.00 години він повернувся з лікарні додому та дізнався, що співробітники міліції до них так і не приходили. Наступного дня він написав заяву в міліцію.

Обвинувачений ОСОБА_8 не визнав себе винним та пояснив, що є оніком обвинуваченого ОСОБА_11. Між обвинуваченим ОСОБА_11 та потерпілими ОСОБА_5 існує давній конфлікт. 10.02.2013р. приблизно о 15.00-16.00 годині він разом зі своїм дідом, ОСОБА_6 ставили огорожу сіткою-рабицею у дворі будинку, де приживає ОСОБА_6. Також у дворі знаходилися його мама, ОСОБА_12, та сестра, ОСОБА_11 Коли ОСОБА_11 прив'язував сітку, повз нього пройшов ОСОБА_5, який вдарив ОСОБА_11 в область поясниці. Почалася бійка, під час якої ОСОБА_6 та ОСОБА_5, наносили удари один одному, утримуючи один одного однією рукою за одяг. Він при цьому намагався їх розняти. Через деякий час до них приєдналася ОСОБА_4 та почала хватати то його, то ОСОБА_6. Він її не бив, а лише намагався захистити діда. Також у дворі була їх сусідка ОСОБА_10, він чув, як вона кричала. Потім прибіг сусід ОСОБА_13, який допоміг розняти бійку. І після цього він побачив, що ОСОБА_4 лежить на землі. Він та його сестра викликали міліцію та швидку. Лікарі приїхали хвилин через десять та відразу госпіталізували ОСОБА_6. Він чекав приїзду міліції у будинку разом з бабою, але співробітники міліції в цей день до них не прийшли.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_8їх винуватість у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені в ході судового розгляду кримінального провадження.

Показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка в судовому засіданні пояснила, що потерпілий ОСОБА_5 є її чоловіком, а обвинувачений ОСОБА_6 - сусідом по спільному домоволодінню. Між ними існує конфлікт з приводу користування спільним двором. 10.02.2013р. після 15.00 години вона з чоловіком знаходилися вдома. До неї прийшла сусідка по вулиці ОСОБА_10. Оскільки вона та чоловік мали поїхати у справах, вона пішла відчиняти ворота, а сусідка ще лишалася у них. На вулиці вона побачила сусіда ОСОБА_13 та розговорилася з ним. Через деякий час вона почула крик ОСОБА_10 про допомогу та побігла у двір, а ОСОБА_13 - за нею. Вона побачила, як ОСОБА_6 утримує її чоловіка за руки, повиснувши на ньому, а ОСОБА_8 наносить її чоловіку удари по голові. ОСОБА_6 також, утримуючи її чоловіка, наносив йому удари. Влучивши момент, коли ОСОБА_8 відійшов від її чоловіка, вона стала між ними, розставивши у сторони руки. А ОСОБА_8 вдарив її кулаком правої руки у ліву скроневу долю. Вона втратила свідомість, а коли прийшла до тями, то побачила ОСОБА_13 та ОСОБА_10 біля себе і почула, як ОСОБА_8 сказав ОСОБА_6, що вони зараз викличуть міліцію. Приблизно о 17.00 - 18.00 годині прийшли працівники міліції, які викликали їй бригаду швидкої допомоги, тому що у неї з вуха текла кров та паморочилася голова.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5, який пояснив суду, що є чоловіком потерпілої ОСОБА_4 Обвинувачений ОСОБА_6 є співвласником їх домоволодіння. На протязі останніх 15 років у них існує конфлікт щодо спільної території двору. 10.02.2013р. вони з дружиною знаходилися вдома та збиралися їхати у справах. Дружина пішла відчиняти ворота. Він вийшов у двір прогріти автомобіль та побачив, як ОСОБА_6, сидячи, навішує сітку на столби, на що, як переконаний потерпілий, не мав права. ОСОБА_8 стояв поруч з ОСОБА_6. Тоді він підійшов до ОСОБА_6 та висловив претензію з цього приводу, сказавши, що зараз викине сітку. ОСОБА_6 вскочив та між ними почалася бійка, під час якої вони тримали один одного та наносили один одному удари. При цьому ОСОБА_6 наніс йому 5-6 ударів у голову, а також бив по ногах. ОСОБА_8, який знаходився позаду нього, також наносив йому удари. Він же весь час намагався увернутися від ОСОБА_8. Через деякий він побачив, що до них підбігла його дружина ОСОБА_4. Але він відволікся на деякий час, а потім побачив, що дружина лежить на землі. Ввечері, коли приїхали співробітники міліції, вони викликали їм бригаду швидкої допомоги.

Показаннями свідка ОСОБА_13, який під час судового розгляду пояснив, що він проживає по сусідству з обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілими ОСОБА_5. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 існують напружені відносини у зв'язку з судовими справами. 10.02.2013р. у післяобідній час, коли він стояв біля своїх воріт, зі свого двору вийшла потерпіла ОСОБА_4 Вони розмовляли, коли почули крик сусідки ОСОБА_10 з двору ОСОБА_4. ОСОБА_4 побігла додому, а він - за нею. Коли вони забігли до двору, то обачили, що ОСОБА_6 утримує ОСОБА_5 за одяг, знаходячись обличчям до нього, а ОСОБА_9 наносить ОСОБА_5 удари. Потерпілий ОСОБА_5 був у крові. Потерпіла ОСОБА_4, намагаючись розняти їх, забігла між ними, а ОСОБА_8 вдарив її кулаком правої руки у ліве вухо, від чого вона впала та, як він зрозумів, втратила свідомість.

Показаннями свідка ОСОБА_10 під час судового розгляду про те, що вона є сусідкою обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілих ОСОБА_4. Між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілими ОСОБА_5 існує конфлікт. 10.02.2013р. після 13.00 години вона зайшла у справах до ОСОБА_4. Подружжя збиралося їхати з дому, і ОСОБА_4 пішла відчиняти ворота, а ОСОБА_5 пішов до автомобілю. Вона залишалася у дворі та бачила, як ОСОБА_6, сидячи навпочіпки біля забору та щось робив. Коли ОСОБА_5 проходив повз ОСОБА_6, то щось йому сказав. ОСОБА_6 вскочив та почав бити ОСОБА_5 та наніс останньому 5-6 ударів по тулубу та в обличчя, а також ногами бив по ногах. До нього приєднався ОСОБА_8, який також наносив ОСОБА_5 удари. Свідок почала кричати. Прибігла ОСОБА_4 і їй вдалося стати між ними. Тоді ОСОБА_8 розвернувся та вдарив ОСОБА_4 рукою у ліве вухо. ОСОБА_4 впала та втратила свідомість. В цей час до них підбіг ОСОБА_13 та почав вгамовувати їх. ОСОБА_8 сказав, що вони викличуть міліцію. Співробітники міліції приїхали приблизно о 18.00 годині та опитали свідка.

Показаннями свідка ОСОБА_12, яка пояснила суду, що є донькою обвинуваченого ОСОБА_6 та матір'ю обвинуваченого ОСОБА_8 У лютому 2013 року свідок була в гостях у своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1. Там також знаходилися її діти, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 Приблизно о 16.00 годині, коли ОСОБА_6, сидячи, натягував у дворі сітку-рабицю, а ОСОБА_8 допомагав йому, вона стояла на порозі будинку та бачила, як ОСОБА_5, який проходив повз ОСОБА_6, пнув останнього ногою, від чого той впав. ОСОБА_8 відштовхнув ОСОБА_5 до забору. ОСОБА_6 піднявся, а ОСОБА_5 в цей час вирвався та між ним і ОСОБА_6 зав'язалася бійка. Що було потім, вона не бачила, оскільки зайшла у будинок, тому що закричала її мати.

Фактичними даними протоколу проведення слідчого експерименту від 11.02.2013р. за участі потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила, що 10.02.2013р. у дворі будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_8 наніс їй кулаком правої руки удар у ліве вухо, від чого у неї запаморочилося у голові, вона впала на землю, вдарившись головою о ворота та знепритомніла (матеріали к.п. а.с.18-22).

Фактичними даними протоколу проведення слідчого експерименту від 11.02.2013р. за участі потерпілого ОСОБА_5, який підтвердив, що 10.02.2013р. у дворі будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6 наніс йому кулаком приблизно 5-6 ударів у область скули (матеріали к.п. а.с.23-28).

Фактичними даними висновку судово-медичної експертизи №399-ая/13 від 12.02.2013р., згідно з яким у ОСОБА_5 мали місце: зашиблена рана, синець та ссадна на обличчі, кровопідтік на правій вушній раковині, ссадна у тім'яній області зліва, ссадна у області лівого лучезап'ясного суглобу. Ці ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, які не відобразили у цих ушкодженнях своїх індивідуальних особливостей: зашиблена рана - за прямим ударним механізмом, синці - за механізмом удару-здавлення, ссадна - за механізмом удару-тертя, та, враховуючи їхні морфологічні ознаки могли бути отримані у строк та, не виключено, що при обставинах, на які вказує ОСОБА_5 За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження (матеріали к.п. а.с.30-31).

Фактичним даними висновку судово-медичної експертизи №400-ая/13 від 12.02.2013р., згідно з яким у ОСОБА_4 мали місце: синець на лівій вушній раковині, ссадна на фоні синця у завушній області зліва. Ці ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, які не відобразили у цих ушкодженнях своїх індивідуальних особливостей: синці - за механізмом удару-здавлення, ссадна - за механізмом удару-тертя, та, враховуючи їхні морфологічні ознаки могли бути отримані у строк та, не виключено, що при обставинах, на які вказує ОСОБА_4 За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження (матеріали к.п. а.с.33-34).

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що він не наносив ударів ОСОБА_4, та вважає їх способом захисту, оскільки вони спростовуються сукупністю інших доказів у справі.

Також суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_6, який є дідом обвинуваченого ОСОБА_8, а також свідка ОСОБА_11, яка є сестрою обвинуваченого ОСОБА_8, про те, що ОСОБА_8 не бив ОСОБА_4, оскільки вони є близькими родичами та членами сім'ї обвинуваченого ОСОБА_8, та вважає такі показання способом захисту обвинуваченого ОСОБА_8

Що стосується доводів сторони захисту про те, що органом досудового розслідування була порушена процедура запрошення та призначення захисників обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_6, що є порушенням їх права на захист, то суд зазначає наступне. В ході судового розгляду кримінального провадження, під час якого судом за принципом безпосередності були досліджені показання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які вони надали в судовому засіданні, обвинуваченим було забезпечено право на захист у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини (справа «Орлов проти Росії»).

Крім того, під час судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність вищевказаних досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, вимогам закону про допустимість доказів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він одружений, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно (матеріали к.п. а.с.93, 95, 97, 98, 99).

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він одружений, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, є пенсіонером та інвалідом 2-ї групи за загальним захворюванням (матеріали к.п. а.с.100, 103-105).

Згідно зі ст.66 КК України суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_6, поведінку потерпілого ОСОБА_5, який спровокував конфлікт з ОСОБА_6

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6, під час судового розгляду не встановлено.

Обставин, які б згідно зі ст.ст.66 та 67 КК України, пом'якшували та обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_8, судом не встановлено.

Призначаючи покарання кожному з обвинувачених, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кожним з них злочину, дані про особу кожного з обвинувачених, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також наявність обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_6

При цьому покарання обвинуваченим призначається згідно цілей, визначених ч.2 ст.50 КК України, а саме: з метою виправлення обвинувачених та запобіганню вчиненню нових злочинів як самими обвинуваченими, так і іншими особами.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 п. «г» та п. «ґ» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» як до особи, яка на день набрання цим законом чинності досягла пенсійного віку та є інвалідом 2-ї групи.

Обвинувачений ОСОБА_6, якому роз'яснені правові наслідки застосування вищевказаної правової норми, підтримав клопотання свого захисника та надав згоду на застосування до нього вищезазначеного акту амністії.

Прокурор, потерпілі, їх представник, обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник не заперечували проти клопотання захисника ОСОБА_1

Вислухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Згідно з п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто 60 років.

Крім того, згідно з «ґ» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, яких на день набрання вказаним Законом чинності, в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.

На день набрання законної сили вказаним законом, тобто на 19.04.2014р., обвинувачений досяг 72-річного віку та його було визнано інвалідом 2-ї групи.

Оскільки під час судового розгляду не встановлено обставин, які б унеможливлювали застосування положень Закону "Про амністію у 2014 році" у відношенні обвинуваченого, визначених Законом України "Про застосування амністії в Україні" та Законом України «Про амністію у 2014 році», то суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання захисника.

Що стосується заявленого потерпілою ОСОБА_4 цивільного позову до ОСОБА_7, то враховуючи, що винуватість останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину була доведена під час судового розгляду, суд знаходить підстави для часткового задоволення позову.

Так, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_4 суму матеріальної шкоди у вигляді грошових коштів, витрачених на придбання лікарських препаратів, що підтверджені документально (а.с.38-42).

Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд вважає 1000 грн. достатньою компенсацією за спричинені ОСОБА_4 моральні страждання та фізичний біль.

Речових доказів та судових витрат у справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 373, 374 КПК України, п. «г» та п. «ґ» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 (п'ятисот десяти) гривень.

На підставі п. «г» та п.«ґ» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання.

Визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 80 (восьмидесяти) годин громадських робіт.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 у відшкодування шкоди, завданої злочином, 2200 грн., у тому числі: 1200 грн. - у відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. - у відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом 30 діб після проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя І.С. Блага