Постанова № 41415079, 10.11.2014, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

10.11.2014 Єдиний унікальний номер 205/5931/14-а

2а/205/172/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В. при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський трубний завод про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський трубний завод», про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він, ОСОБА_1, в період з 30.09.1977 року по 25.11.1980 року та з 26.10.1981 року по 16.10.2010 року працював на Публічному акціонерному товаристві «Дніпропетровський трубний завод», в якості слюсаря - ремонтника 5 розряду ТВЦ-3, де отримував заробітну плату, з якої утримувалися відрахування до Пенсійного фонду України. Далі позивач зазначає, що у 2001 році, тобто після того, як він пропрацював 25 років в особливо шкідливих і важких умовах праці, звернувся до керівництва підприємства з проханням нарахування пільгової пенсії за Списком № 1, однак йому було відмовлено, з причини того, що в його трудовій книжці був запис про прийом на роботу слюсарем - ремонтником з ремонту металургійного обладнання, що відноситься до Списку № 2. 20 червня 2007 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення, згідно з яким було встановлено факт роботи в особливо шкідливих та важких умовах праці. Позивач зазначає, що він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити йому пенсію на пільгових умовах за Списком № 1. Проте, отримав відповідь, в якій було вказано, що пільгова пенсія за Списком № 1 буде йому нарахована лише після отримання на заводі, де він працював довідки, що підтверджує пільговий стаж, із зазначенням місця роботи, професії, часу зайнятості на особливо шкідливих і важких умовах праці. Таким чином, позивач знову звернувся до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» з проханням видати зазначену довідку і всі необхідні для нарахування пенсії документи, однак, позивачу знову було відмовлено, а 16.10.2010 року взагалі він був звільнений з підприємства. Позивач вказує, що він вкотре звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. 28.04.2014 року отримав відповідь із Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, де було зазначено, що він знову ніяких додаткових довідок, уточнюючих пільговий характер роботи не надав, тому питання щодо права на пільгову пенсія не може бути розглянуто позитивно. У зв'язку з вищевикладеним, позивач знову змушений звернутися до суду та просити суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська призначити йому, ОСОБА_1, пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог ч.1 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеному в адміністративному позові, та просив позов задовольнити повністю з викладених у позовній заяві підстав.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечували, просили відмовити у задоволенні адміністративного позову за його необґрунтованістю.

Представник третьої особи -ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечували, просили відмовити у задоволенні адміністративного позову за його необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, знаходить позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), завдання Кодексу адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 звернувся 10 квітня 2014 року до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Також із матеріалів справи вбачається, що Листом від 18.04.2014 року за № С-49/14ос йому, ОСОБА_1, було відмовлено в здійснені призначення пенсії за Списком №1, відтак між сторонами виник публічно-правовий спір.

Способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій як суб'єктом владних повноважень є розпорядження щодо призначення (перерахунку) або рішення про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого сам самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Стаття 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, а сторонами не спростовувалось, що позивач з 05.10.2009 року вже перебуває на обліку в органах пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності третьої групи по трудовому каліцтву.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особа, яка має право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

З наведених норм матеріального закону вбачається, що в усіх випадках, з урахуванням вибору самої особи може виплачуватись лише одна пенсія певного виду. Таким чином, вимога позивача про призначення йому ще одного виду пенсії не узгоджується із вказаними вимогами матеріального закону.

Відповідно до п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на іншій провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що містяться на час переведення у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

У Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що днем звернення громадянина щодо переведення з одного виду пенсії на інший вважають день, коли управління Пенсійного фонду України приймає від особи відповідну заяву з усіма належними документами.

Разом з цим, судом встановлено, що позивач безпосередньо із заявою про переведення з одного виду пенсії на іншій до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська не звертався, та безпосередньо такої відмови в переведенні на інший вид пенсійного забезпечення не отримував.

Окремо суд зауважує, що згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важливими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до приписів ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають: а) працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років зазначених роботах, б) працівники, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців зазначених роботах.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до п. 3 цього Порядку при визначенні права на пенсію на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Однак, безпосередньо позивач до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська не надавав відповідні документи необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах. Стосовно рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2007 року суд зауважує, що таким рішенням не було встановлено юридичних фактів, яки б стосувались саме ступеня шкідливості умов праці позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і не обґрунтованими, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46 Конституції України, п. 3 ст. 45, ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 3, 6-15, 17, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський трубний завод», про зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає чинності після закінчення строку для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає чинності з моменту ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Д. В. Мовчан