Ухвала суду № 41412872, 12.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/2889/14-к Головуючий у І інстанції Гришко О.М.Провадження № 11-кп/780/1054/14 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 23 12.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

12 листопада 2014 року м.Київ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Панасюка С.П.,

суддів: Зіміної В.Б., Шроля В.Р.,

при секретарі: Похилевич О.В.,

за участю: прокурора Стаховської Н.О.,

представника потерпілої: адвоката ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Безсмертного М.П. на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2014 року, яким:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м.Кам»янець-Подільський, Хмельницької області, гр-ку України, заміжню, освіта вища, працюючу завідуючою районною бібліотекою для дітей Києво-Святошинського р-ну Київської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судиму,

визнано винною за ч.1 ст.366, ч.1 ст.364 КК України і призначено їй покарання:

- за ч.1 ст.366 КК України в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001 року, у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. в дохід держави, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік;

- за ч.1 ст.364 КК України із змінами внесеними згідно Закону №270-VI від 15.04.2008 року, у виді виправних робіт на строк 1 (один) рік з відрахуванням в дохід держави 20 (двадцяти) відсотків із суми заробітку, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік.

На підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч.1 ст.366, ч.1 ст.364 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4, на користь потерпілого ОСОБА_5 220 (двісті двадцять)гривень 50коп. матеріальної шкоди, в іншій частині цивільного позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4, на користь держави в особі Експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області - 1223(одну тисячу двісті двадцять три) гривні 60 коп. процесуальних витрат.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно з вироком, ОСОБА_4 відповідно до наказу №120к-ц від 02.04.2008 року відділу культури і туризму Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області призначена на посаду завідуючої районної бібліотеки для дітей Києво-Святошинського району Київської області, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м.Боярка, вул.Маяковського, 41.

Згідно посадової інструкції завідувача районної бібліотеки для дітей, затвердженої директором Києво-Святошинської центральної бібліотечної системи від 05.01.2009 року, завідуюча районної бібліотеки для дітей, відповідно до покладених на неї організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, та примітки 1 ст.364 КК України, ОСОБА_4 є службовою особою.

Навесні 2009 року в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на зловживання службовим становищем та службове підроблення з метою незаконного отримання грошових коштів для встановлення вікон в районної бібліотеці для дітей.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу на весні 2009 року ОСОБА_4, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1, скориставшись давнім знайомством з ОСОБА_6, увівши останню в оману, повідомивши їй неправдиві відомості, отримала від ОСОБА_6 підпис її чоловіка ОСОБА_5 на заздалегідь заготовленому аркуші паперу, який в подальшому використала в якості заяви про прийняття ОСОБА_5 на роботу до районної бібліотеки для дітей на посаду сторожа, що розташована за адресою: м. Боярка вул. Маяковського, 41, та на підставі якої наказом відділу культури і туризму Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області №98 к-цбс від 14.05.2009 року, №130к-цбс від 15.06.2009 року, №102к-цбс від 17.05.2010 року та №138к-цбс від 15.06.2010 року, останнього було прийнято на роботу на посаду сторожа районної бібліотеки для дітей.

Після чого ОСОБА_4, не дивлячись на відсутність ОСОБА_5 на роботі в період часу з 02.06.2009 року до 24.06.2009 року, 01.07.2009 року до 22.07.2009 року, з 02.06.2010 року по 24.06.2010 року та 01.07.2010 року до 23.07.2010 року, вносила неправдиві відомості до офіційних документів, а саме: до табелів обліку робочого часу про перебування ОСОБА_5 на робочому місці, після чого надавала останні до центральної районної бібліотеки для дорослих відділу культури і туризму Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області для нарахування останньому заробітної плати.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4, імітуючи підпис ОСОБА_5, особисто вносила неправдиві відомості до офіційних документів, а саме: до розрахунково-платіжних відомостей №0000000155 за червень 2009 року, №0000000182 та №0000000163 за липень 2009 року та до доручення від імені ОСОБА_5 від 01.07.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_5 доручає ОСОБА_7 отримати заробітну плату за червень місяць 2010 року та отримувала нараховані йому грошові кошти, за період з 02.06.2009 року по 22.07.2009 року на загальну суму 1216,27 грн. та за період часу з 02.06.2010 року по 23.07.2010 року, на загальну суму 1517,9 грн., всього на суму 2734,17 грн., які в подальшому витратила на встановлення трьох металопластикових вікон в районної бібліотеці для дітей Києво-Святошинського району Київської області.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Однак, судом першої інстанції дії обвинуваченої перекваліфіковано за ч.1 ст.364 КК України, оскільки встановлено, що дії ОСОБА_4 по зловживанню нею службовим становищем з корисливих мотивів не були пов'язані з безоплатним оберненням майна на свою користь, крім того вчинення у різний час тотожних злочинних діянь щодо привласнення грошових коштів, спрямованих на досягнення загального результату, зокрема заміну трьох вікон в бібліотеці, є реалізацією єдиного злочинного наміру ОСОБА_4 і свідчить про вчинення нею продовжуваного злочину.

В зв'язку з викладеним суд першої інстанції остаточно кваліфікував дії обвинуваченої:

- за ч. 1 ст. 366 КК України, в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001 року, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

- за ч. 1 ст. 364 КК України, із змінами внесеними згідно Закону № 270-VI від 15.04.2008 року, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2014 року.

Вважає, що суд першої інстанції незаконно та необґрунтовано перекваліфікував дії засудженої ОСОБА_4 за ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України на ч.1 ст.364 КК України, оскільки вина обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України повністю доведена сукупністю доказів зібраних в матеріалах кримінального провадження.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2014 року залишити без змін.

Вважає, що суд першої інстанції правильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, та перекваліфікував дії обвинуваченої з ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України на ч.1 ст.364 КК України, оскільки ОСОБА_4 не мала корисливого мотиву, та не планувала витрачати кошти на особисті потреби. На його думку, кошти, обвинуваченою, були використані на покриття виробничих витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який просив, його апеляційну скаргу задоволити, з підстав зазначених в ній, захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, з підстав викладених в запереченнях на апеляційну скаргу, обвинувачену ОСОБА_4, яка просила відмовити в задоволені апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зазначеним вимогам вирок суду першої інстанції, відповідає.

Обвинувачена ОСОБА_4, в суді першої інстанції, визнала вину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України, та її вина у вчиненні даного злочину сторонами не оспорюються.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України - службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей є правильними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на сукупності достовірних і узгоджених між собою доказів, зібраних під час досудового слідства та перевірених в судовому засіданні.

Твердження прокурора, про те, що суд першої інстанції незаконно та необґрунтовано перекваліфікував дії засудженої ОСОБА_4 за ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України на ч.1 ст.364 КК України, оскільки вина обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України повністю доведена сукупністю доказів зібраних в матеріалах кримінального провадження, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, виходячи з наступного.

Злочин, передбачений ст.191 КК України, відноситься до злочинів проти власності, які закріплені в Розділі VI КК України. Злочини проти власності характеризуються наявністю в суб'єкта злочину прямого умислу, корисливого мотиву і корисливої мети.

Згідно з вироком суду, дії обвинуваченої ОСОБА_4 були спрямовані на заміну вікон в Центральній районній бібліотеці для дітей в м.Боярка. Дана мета не може вважатися корисливою, оскільки злочин не був спрямований на обернення чужого майна на свою користь або користь третіх осіб.

Тобто, ОСОБА_4 шляхом зловживання службовим становищем, незаконно використала кошти, призначені для виплати заробітної плати для встановлення вікон в бібліотеці, тобто витратила кошти не на свою користь, чи користь інших осіб, а на виробничі потреби, що виключає наявність в її діях складу злочину передбаченого ст.191 КК України.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 неправильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України і правомірно кваліфікував дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.1 ст.364 КК України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції об»єктивно дослідив та оцінив докази по справі, врахував часткове визнання обвинуваченою своєї вини, дослідив матеріали, що характеризують особу обвинуваченої та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України і правомірно кваліфікував дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.1 ст.364 КК України.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звільнив ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, зважаючи на те, що з моменту вчинення обвинуваченою злочинних діянь минуло більше трьох років, тому вона підлягає звільненню від кримінальної відповідальності відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв»язку із закінченням строків давності.

За таких обставин, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а вирок суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2014 року щодо ОСОБА_4 - залишити без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С УД Д І:___(підпис)___ ___(підпис)___ ____(підпис)___

З оригіналом вірно

Суддя: