Вирок № 41410417, 10.11.2014, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/4570/14-к

Провадження № 1-кп/648/267/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2014 року Білозерський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді - Сокирко Л.М.,

при секретарі - Онофрійчук Л.О.,

з участю прокурора - Шеремет Є.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка Херсонської області, в залі судового засідання № 2 Білозерського районного суду Херсонської області кримінальне провадження по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Східне, Білозерського району Херсонської області, освіта середня спеціальна, перебуваючого на військовому обліку, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 2 вересня 2014 року за № 12014230080001612,-

в с т а н о в и в:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, надійшов до Білозерського районного суду Херсонської області 15 вересня 2014 року.

Даний обвинувальний акт підсудний Білозерському районному суду Херсонської області.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про примирення між потерпілим та підозрюваним.

В підготовчому судовому засіданні було встановлено, що 1 вересня 2014 року, близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи на зупинці громадського транспорту на перехресті вулиць В.Карло та 1 Травня в с. Музиківка Білозерського району Херсонської області, переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення права власності, усвідомлюючи посягання на чужу власність, а також те, що його дії є явними для інших осіб та ігноруючи дану обставину, з корисливий мотивів, відкрито, в присутності потерпілого ОСОБА_2 вирвав у нього чоловічу сумку «Hadlong» темно-синього кольору, в якій знаходились гроші в сумі 10 грн. та мобільний телефон «Samsung», модель «В 100», після чого, як власник, передав зазначене майно громадянці ОСОБА_4

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи оцінки машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання № 175 НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області від 3 вересня 2014 року, залишкова вартість майна, станом на вересень 2014 року могла складати: чоловічої сумки «Hadlong» - 140 грн., мобільного телефону марки «Samsung», модель «В 100» - 200 грн.

В результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 було завдано матерільних збитків на суму 350 грн.

В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, розкаявшись в скоєному, своїми показами підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема пояснив, що дійсно перебуваючи на зупинці громадського транспорту на перехресті вулиць В.Карло та 1 Травня в с. Музиківка Білозерського району Херсонської області він вирвав у потерпілого ОСОБА_2 чоловічу сумку, в якій знаходились гроші в сумі 10 грн. та мобільний телефон «Samsung», так як останній був винен гроші ОСОБА_4 Зазначене майно після цього, він передав ОСОБА_4

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 186 ч. 1 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

8 вересня 2014 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 була укладена угода про примирення, згідно вимог ст. 471 КПК України, відповідно до якої, ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та відшкодував матеріальну шкоду.

Згідно даної угоди, потерпілий та підозрюваний дійшли згоди щодо: правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 186 ч. 1 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ст. 186 ч. 1 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 грн.

Суд, заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди та погодився з мірою покарання, передбаченою в угоді, пояснення та думку потерпілого, який просив затвердити угоду про примирення, обвинуваченого, який беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання і заявив, що цілком розуміє наслідки затвердження угоди, вважає, що угода підлягає затвердженню та обвинуваченого ОСОБА_1 слід визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Відповідно до ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути складена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження.

Відповідно до ст. 469 ч. 3 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим, відповідно до ст. 314 КПК України може бути укладена під час підготовчого судового засідання.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, який, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 5 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 п.1 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ст. 474 ч. 5 КПК України.

Потерпілий також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 ч. 1 п. 2 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань. Правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна. Крім того, судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання, є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до ст. 475 ч. 1 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи оцінки машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання, відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394, 473, 474, 476 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Затвердити угоду від 8 вересня 2014 року про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян- 850 грн.

Запобіжний захід відносно засудженого не обирати.

Речові докази по справі: чоловічу сумку «Hadlong» темно-синього кольору та мобільний телефон марки «Samsung», модель «В 100», які згідно постанови про визнання по справі речовими доказами від 4 вересня 2014 року, під розписку були передані потерпілому ОСОБА_2 - залишити за потерпілим ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави за проведення судової товарознавчої експертизи оцінки машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання - 491 грн. 92 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку, відповідно до ч. 1 ст. 473 КПК України, до Апеляційного суду Херсонської області через Білозерський районний суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити учасникам процесу.

Роз`яснити засудженому ОСОБА_1 та потерпілому ОСОБА_2, що у разі невиконання угоди про примирення, потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Крім того, роз`яснити, що умисне невиконання угоди, є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Головуючий - суддя: Cокирко Л.М.