Рішення № 41408957, 13.11.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №471/716/14-ц 13.11.2014 13.11.2014 13.11.2014

Провадження № 22ц/784/2891/14 Суддя першої інстанції Губанова В.М.

Категорія 5 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 листопада 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі Кудрі В.М.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2014 року за позовом ОСОБА_5 до Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області, ОСОБА_4 про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області, виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області та ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Сергіївської сільської ради,-

В С Т А Н О В И Л А:

28 травня 2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Сергіївської сільської ради та ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 Після його смерті відкрилась спадщина до складу спадкового майна якої входив житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, розташований по АДРЕСА_1. Вона є спадкоємицею першої черги за законом.

Проте, позбавлена можливості оформити свої спадкові права на вказаний житловий будинок, оскільки рішенням виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області від 18 вересня 2012 року № 35 це майно передано у власність ОСОБА_4 та 3 грудня 2012 року на його ім'я видано свідоцтво про право власності на спірний будинок.

28 березня 2014 року виконавчий комітет Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області рішенням № 10 скасував своє рішення від 18 вересня 2012 року, та рекомендував спадкоємцям вказаного майна звернутися до суду про скасування виданого свідоцтва про право власності на спірний житловий будинок та оформлення спадщини.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_5 просила суд визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно САЕ№274492 на житловий будинок АДРЕСА_1, видане 3 грудня 2012 року виконавчим комітетом Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області на ім'я ОСОБА_4 Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на зазначене нерухоме майно.

07 липня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області, виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області та ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області № 10 від 28 березня 2014 року.

Свої вимоги ОСОБА_4 мотивував тим, що рішенням виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області від 28 березня 2014 року скасовано попереднє рішення цього ж виконавчого комітету про підтвердження його права власності на спірний житловий будинок.

Проте, відповідно до ст. 40 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Оскільки зі скасованим рішенням органу місцевого самоврядування пов'язана реалізація його законних прав власності на житловий будинок, позивач просив суд визнати незаконним рішення виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області № 10 від 28 березня 2014 року.

Зустрічний та первісний позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2014 року первісний позов задоволено, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ №274492 на житловий будинок АДРЕСА_1, видане 03 грудня 2012 року виконавчим комітетом Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області на ім'я ОСОБА_4

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на вказане нерухоме майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 та задовольнити його зустрічний позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Сергіївка Братського району Миколаївської області помер батько позивачки ОСОБА_6 (а.с.4,6) Після його смерті відкрилася спадщина, до складу спадкового майна якої входив, зокрема, житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими спорудами та будівлями, що належав померлому на підставі договору купівлі-продажу від 21 січня 1994 року (а.с.5).

На час відкриття спадщини у коло спадкоємців першої черги входили чотири доньки спадкодавця, зокрема ОСОБА_5, яка з 2002 року є інвалідом другої групи. Остання 13 травня 2014 року звернулася до Братської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Крім того, спадкодавець за життя залишив заповіт в інтересах свого онука ОСОБА_8, якому заповів земельну ділянку та майновий пай. Відповідно спадкової справи останній отримав 9 квітня 2005 року свідоцтво про право на спадщину на зазначене у заповіті майно. Інші спадкоємці із заявами до нотаріальної контори не зверталися.

Рішенням виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області від 18 вересня 2012 року № 35 на підставі заяви останнього оформлено право приватної власності на вказаний житловий будинок, а 3 грудня 2012 року Сергіївською сільською радою Братського району ОСОБА_4 на підставі цього рішення видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с.8,60).

З пояснень представника сільської ради вбачається, що зазначене рішення виконкому було помилково прийнято в інтересах ОСОБА_4, оскільки на час прийняття рішення не було відомо про наявність спадкоємців.

На виправлення своєї помилки 28 березня 2014 року виконавчий комітет Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області рішенням № 10 скасував зазначене рішення виконкому та рекомендував спадкоємцям звернутися до суду про скасування виданого свідоцтва про право власності на спірний житловий будинок та оформлення спадщини (а.с.7).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка б належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відмерлою (ч.1 ст.1277 ЦК України).

Спадщина, визнана судом відмерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини ( ч. 3 ст. 1277 ЦК України).

Таким чином, як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених доказів на час прийняття рішення виконавчим комітетом Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області від 18 вересня 2012 року № 35 спадщина, що відкрилася після смерті ОСОБА_6 не була визнана відмерлою.

Позивачка є дочкою спадкодавця, відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги, непрацездатною та має намір оформити свої спадкові права в органах нотаріату.

З огляду на таке, рішення виконавчим комітетом Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області від 18 вересня 2012 року № 35 є незаконним, оскільки порушує права та законні інтереси ОСОБА_9 щодо успадкування нерухомого майна, а також порушує встановлений законом порядок щодо визнання спадщини відмерлою та її відчуження.

Оскільки свідоцтво про право власності на спірний будинок, видане на ім'я ОСОБА_4 3 грудня 2012 року на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, то суд першої інстанції правомірно визнав це свідоцтво незаконним та скасував його та державну реєстрації права власності відповідача за цим свідоцтвом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_4 суд першої інстанцій дійшов висновку про законність рішення виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області від 28 березня 2014 року № 10, яким скасовано рішення цього ж виконавчого комітету від 18 вересня 2012 року № 35 щодо визнання права власності ОСОБА_4 на житловий будинок.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов до них в порушення вимог матеріального права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституція в силу ст. 8 має найвищу юридичну силу, а норми Конституції України є нормами прямої дії, на підставі яких гарантується судовий захист прав і свобод.

Повноваження селищних рад визначені ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин). Згідно з п. 15 ст. 26 цього закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень. Зазначеним законом міській раді (її виконавчому комітету) не надано право (повноваження) скасовувати прийняті нею ж рішення.

Крім того, ч. 10 ст. 59 вказаного закону визначає, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Аналогічно врегульовані дії органів місцевого самоврядування і в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 24).

За таких обставин, оспорюване рішення виконкому селищної ради від 28 березня 2014 року прийнято з перевищенням повноважень, визначених Конституцією України і законодавством про місцеве самоврядування, що є безумовною підставою для визнання такого рішення незаконним.

З урахування викладеного, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог щодо визнання незаконним рішення виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області від 28 березня 2014 року № 10 про скасування рішення виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області від 18 вересня 2012 року № 35 підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення зустрічних позовних вимог.

На підставі приписів ст. 88 ЦПК України з Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню судові витрати у вигляді витрат на оплату судового збору за звернення до суду першої інстанції з зустрічним позовом та за подання апеляційної скарги в загальному розмірі 365 грн. 40 коп. (243.60 грн. + 121.80 грн.).

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Братського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2014 року в частині вирішення зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зустрічних позовних вимог.

Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області від 28 березня 2014 року № 10 про скасування рішення виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області від 18 вересня 2012 року № 35.

Стягнути з Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області на користь ОСОБА_4 365 грн. 40 коп. судових витрат.

В іншій частині зазначене рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: