Ухвала суду № 41408170, 11.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2014 року м. Київ К/800/15555/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014 р.

у справі № 2а-17758/12/2670

за позовом Публічного акціонерного товариства «Фармак»

до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Фармак» (далі - позивач, ПАТ «Фармак») звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 року № 248.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2013 р та ухвалу. Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Фармак», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Київською регіональною митницею проведено планову документальну перевірку дотримання ПАТ «Фармак» законодавства України з питань державної митної справи за період з 30.09.09 р. по 31.01.12 р., за результатами якої складено акт від 17.10.2012 р. № 6/12/100000000/00481198.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем ст. 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф», ст. 267 Митного кодексу України, Закону України «Про Митний тариф України», що призвело до заниження мита на товари.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 248 від 09.11.2012 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання» в розмірі 608 012,69 грн., у тому числі за основним платежем - 256 334,00 грн. та штрафні санкції - 351 678,58 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час здійснення митного оформлення), декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 86 Митного кодексу України митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 №314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. за №439/10719, встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю.

Підпунктом 16 п. 3 «Здійснення митних процедур» вказаного Порядку (у редакції, чинній на момент подання декларацій) вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем ввезено на митну територію України, згідно ВМД № 100000020/2010/685260, № 100000020/2010/685262, № 100000020/2010/685775, № 100000020/2010/686811, № 100000020/2010/687763, № 100000020/2010/689400, № 100000020/2010/690658, № 100000020/2010/691988, № 100000020/2010/694831, товар, у графі 31 яких декларантом зазначено: «Обладнання для фармацевтичної промисловості у комплекті та у розібраному вигляді для зручності перевезення, конструкція збірна будівельна для чистих виробничих приміщень у складі: стінові панелі, стеля касетна, багет, верхні профілі, нижні ущільнювальні рейки, двері, вікна»

У графі 33 «Код товару» ВМД товар класифіковано за кодом 9406 00 80 00.

Ввезення вказаного товару відбувалось в рамках проекту технопарку «Інститут монокристалів «Розробка та впровадження у виробництво нових імпортозаміщюючих готових лікарських засобів», затвердженого наказом МОН України від 18.05.2009 року за № 423, а тому у відповідності до ст. 7 Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» (у редакції, яка діяла у період митного оформлення товарів) товар було звільнено від сплати ввізного мита.

Відповідно до ст. 311 Митного кодексу України УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші 2 знаки), товарної позиції (перші 4 знаки), товарної підпозиції (перші 6 знаків), товарної категорії (перші 8 знаків), товарної підкатегорії (10 знаків).

Згідно Основних правил інтерпретації УКТЗЕД класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Згідно з вимогами УКТЗЕД конструкції будівельні збірні класифікуються у товарній позиції 9406 наступним чином: у товарній підкатегорії 9406 00 20 00 - з дерева; у товарній підкатегорії 9406 0038 00 - з чорних металів: у товарній підкатегорії 9406 00 80 00 - з інших матеріалів, крім: таких, що виготовлені з дерева та чорних металів, наприклад, з пластмаси, алюмінію, міді, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було призначено судово-товарознавчу експертизу щодо відповідності поставленого позивачем товару характеристикам УКТЗЕД.

Відповідно до експертного висновку Київської торгово-промислової палати щодо визначення коду УКТЗЕД № К-3478 від 29.10.2012 р. та експертів за результатами комісійної товарознавчої експертизи від 31.07.2013 р. за № 3220/13-53/3221/13-54 вбачається, що превалюючим матеріалом, поставленого позивачем на підставі ВМД № 100000020/2010/685260, № 100000020/2010/685262, № 100000020/2010/685775, № 100000020/2010/686811, № 100000020/2010/687763, № 100000020/2010/689400, № 100000020/2010/690658, № 100000020/2010/691988, № 100000020/2010/694831, є саме поліуретан, а тому за сукупністю своїх характеристик та властивостей відповідає характеристикам згідно УКТЗЕД «Конструкції будівельні збірні : - інші: - з інших матеріалів».

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про правильність кодування імпортованого позивачем товару за кодом УКТЗЕД 9406 00 80 00.

Крім того, як встановлено судами, в ході митного оформлення поставлених позивачем товарів додаткові документи на підтвердження визначальних для класифікації товару характеристик та правильності класифікації і кодування товару відповідачем не витребовувалися, зразки товарів для дослідження не відбиралися.

При цьому посадові особи митниці, які здійснювали митний контроль та митне оформлення імпортованого позивачем товару, у зв'язку з непроведенням чи неналежним проведенням процедур перевірки правильності класифікації та кодування товарів, до відповідальності не були притягнуті.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Відтак, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Наведена правова позиція узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду України від 21.01.2011 р.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2013 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов