ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2014 року м. Київ К/800/4342/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М.І.,
суддів: Кравцова О.В., Леонтович К.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах, Управління Державної казначейської служби України у місті Сумах про зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року.
у с т а н о в и л а :
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах, Управління Державної казначейської служби України у місті Сумах про зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при реєстрації придбаного ним автомобіля він примусово сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. На думку позивача, він не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розумінні статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки не відчужував автомобіль, а купував його. Оскільки позивач не є платником збору, який він сплатив, а відповідач не повернув помилково сплачені кошти, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення вказаних коштів у судовому порядку.
Просив суд:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах щодо повернення позивачу сплаченого 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах в установленому порядку вчинити дії щодо повернення позивачу сплаченого 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при купівлі автомобіля в розмірі 7455 грн.00 коп.
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача помилково сплачений збір в сумі 7455 грн. 00 коп.
Постановою Сумського Окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 помилково сплачений збір в сумі 7455 грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасовано, позов в цій частині залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість поданої касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Касаційна скарга підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду 9 жовтня 2013 року, в той час як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, який просить повернути позивач, було сплачено 24 травня 2012 року, а тому пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки він був зроблений без повного та всебічного дослідження всіх обставин цієї справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 22 травня 2012 року № 1119507/2012 придбано автомобіль "Фольксваген Пассат" вартістю 298220,00 гривень.
При реєстрації даного автомобіля в органах ДАІ позивач сплатив збір до пенсійного фонду з відчуження автомобіля в сумі 7455 гривень, що підтверджується меморіальним квитанцією від 24 травня 2012 року.
3 липня 2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Сумах, Управління Державної казначейської служби України у місті Сумах із заявою про повернення примусового сплачених коштів у розмірі 7455 гривень.
Проте, листом №03-59/658-2094 від 09 липня 2013 р. орган казначейської служби повідомив про неможливість повернення помилково сплачених коштів в зв'язку з ненаданням УПФУ в м. Суми подання та інших документів, визначених Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
В свою чергу, УПФУ в м. Суми в листі № 18602/04-08 від 11 липня 2013 р. зазначило, що згідно Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 р. "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" саме підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, зобов'язані сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3 % вартості автомобіля.
Як зазначає позивач, він вчиняв дії щодо врегулювання спірного питання в досудовому порядку, а саме протягом 2012 - 2013 років неодноразово звертався до відповідачів із письмовими заявами про повернення примусового сплачених коштів у розмірі 7455 гривень
Так, позивачем до матеріалів справи долучені копії заяв від 21 вересня 2012 року, від 4 лютого 2013 року та від 3 липня 2013 року (а.с.60-62).
Відповідь на дані звернення отримав лише у липні 2013 року, та не погоджуючись з нею, звернувся до суду.
Дані обставини судом апеляційної інстанції досліджені належним чином не були, суд апеляційної інстанції не встановивши час коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів прийшов до передчасного висновку про пропущення позивачем встановленого законодавством шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
Оскільки Харківський апеляційний адміністративний суд, не переглянувши апеляційну скаргу по суті, необґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду, то рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 223, 227, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року в цій справі скасувати та направити справу в суд апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Смокович
Судді О.В. Кравцов
К.Г. Леонтович
Судове рішення № 41408009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 12.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 818/8224/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: