Ухвала суду № 41408001, 30.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року м. Київ К/800/65151/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівка на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Горлівське» до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівка про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії -

в с т а н о в и л а:

Приватне акціонерне товариство «Горлівське» звернулось до суду з позовом до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівка про визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення позивачу 67 класу професійного ризику виробництва, зобов'язання відповідача відновити раніше встановлений позивачу 41 клас професійного ризику виробництва

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо встановлення позивачу 67 класу професійного ризику виробництва за відсутності законодавчо визначених підстав для такого встановлення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року, позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Микитівському районі м. Горлівка щодо встановлення приватному акціонерному товариству «Горлівське» 67 класу професійного ризику виробництва; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівка із посиланням на порушення судами норм матеріального права, просило скасувати оскаржувані рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що приватне акціонерне товариство «Горлівське» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 26 січня 2004 року та перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Микитівському районі м.Горлівка.

Відповідно до пункту 3.10 розділу ІІІ Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 № 30, страхувальники один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням (місцем проживання) відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності (далі - відомість розподілу) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду щорічно, на підставі відомості розподілу, здійснюється перегляд з початку поточного року належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.

На виконання зазначеного пункту Порядку № 30, позивачем 23.01.2013 відповідачу подано відповідну відомість за 2012 рік.

У подальшому, на підставі поданих позивачем документів відповідачем прийняте рішення щодо зміни позивачу класу професійного ризику виробництва та надіслано позивачу повідомлення від 24.01.2013 №661, згідно із яким діяльність позивача віднесена відповідачем до 41 класу професійного ризику виробництва (відповідно до основного виду економічної діяльності, виробництво продуктів нафто перероблення, КВЕД 19.20).

У серпні 2013 року відповідачем проведено перевірку достовірності поданих позивачем відомостей про види економічної діяльності, за результатами якої складено акт перевірки від 14.08.2013 №101.

За результатами перевірки, відповідач прийняв рішення про зміну позивачу класу професійного ризику виробництва, відніс страхувальника до 67 класу професійного ризику виробництва (відповідно до основного виду економічної діяльності «Добування кам'яного вугілля» - код 05.10 за КВЕД-2010).

Вважаючи таку зміну класу професійного ризику виробництва протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зміна класу професійного ризику виробництва здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік, у той час як повторно протягом року клас професійного ризику виробництва може бути змінений лише у випадках зміни основного виду економічної діяльності суб'єкту господарювання. Оскільки позивачем основний вид економічної діяльності станом на момент проведення перевірки не змінювався, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність дій відповідача щодо зміни класу професійного ризику виробництва вдруге за рік.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

На виконання статті 47 вказаного Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2012 № 237 затверджено Порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності.

Згідно із пунктами 3 та 4 вказаного Порядку види економічної діяльності визначаються згідно із Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим в установленому порядку.

Віднесення до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності, що визначається за найбільшою питомою вагою обсягу реалізованої продукції та/або чисельністю зайнятих осіб за минулий календарний рік.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 № 30 затверджено Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний).

Відповідно до пункту 3.4 вказаного Порядку віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності згідно з Розподілом видів економічної діяльності за класами професійного ризику виробництва.

Пунктом 3.6 Порядку № 30 визначено, що у разі отримання від органу Пенсійного фонду відомостей про внесення змін до відомостей про страхувальника, які стосуються зміни основного виду економічної діяльності, робочий орган виконавчої дирекції Фонду у разі необхідності проводить перевірку достовірності поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) та приймає рішення про віднесення страхувальника до нового класу професійного ризику виробництва.

Згідно із пунктом 3.7 ІІІ вказаного Порядку зміна класу професійного ризику виробництва здійснюється робочим органом виконавчої дирекції Фонду один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику виробництва встановлюється з початку поточного року.

Відповідно до пункту 3.10 вказаного Порядку страхувальники один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням (місцем проживання) відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності (далі - відомість розподілу) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства свідчить про те, що зміна класу професійного ризику виробництва здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік, а повторно протягом року клас професійного ризику виробництва може бути змінений лише у випадках зміни основного виду економічної діяльності.

За таких обставин, вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що оскільки позивачем основний вид економічної діяльності станом на момент проведення перевірки не змінювався, то відповідач не мав законних підставі змінювати позивачу клас професійного ризику виробництва вдруге за рік.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівка відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: