Ухвала суду № 41407964, 13.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 року м. Київ К/800/5364/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Кочана В.М.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконною та скасування постанови,

за касаційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року,

встановив:

У лютому 2013 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області в особі відділу примусового виконання рішень про скасування постанови від 14 січня 2013 року ВП № 33304395 про повернення виконавчого документа стягувачеві та зобов'язання поновити виконавче провадження.

Позов обґрунтував тим, що оскаржувана постанова винесена із порушенням вимог Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент пред'явлення виконавчого документа до виконання, далі - Закон № 606-XIV).

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, позов задоволено частково: визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області від 14 січня 2013 року про повернення виконавчого листа та зобов'язано відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області відновити виконавче провадження ВП № 33304395 по виконавчому листу № 2-а-9074/09, виданому 21 березня 2011 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення недоплачених коштів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд, посилаючись на правомірність оскарженої постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та відсутність коштів для фінансування виплат, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 9 липня 2012 року до відповідача на виконання надійшов виконавчий лист Коростенського міськрайонного суду № 2-а-9074/09 від 21 березня 2011 року про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь позивача 2710,90 грн.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 13 липня 2012 року ВП № 33304395 відкрито виконавче провадження.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 14 січня 2013 року ВП № 33304395 виконавчий лист повернуто стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 та статті 50 Закону № 606-XIV у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною першою статті 11 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі статтею 32 Закону № 606-XIV заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Як встановлено судами, за період з 13 липня 2012 року (відкриття виконавчого провадження) по 14 січня 2013 року (повернення виконавчого документа) державний виконавець не вчинив жодної виконавчої дії за виконавчим листом № 2-а-9074/09, виданим 21 березня 2011 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області.

При цьому, відповідач безпідставно посилається на постанову про арешт коштів боржника від 9 лютого 2012 року, запити до боржника від 3 лютого та 12 квітня 2012 року, запити до Коростеньського УДКСУ у Житомирській області від 6 березня, 16 березня та 13 квітня 2012 року, лист Коростеньського УДКСУ у Житомирській області від 18 квітня 2012 року, платіжні вимоги від 6 березня 2012 року, оскільки всі ці дії, рішення та документи винесені або вчинені до відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а-9074/09, виданим 21 березня 2011 року (до 13 липня 2012 року).

Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що державним виконавцем не було здійснено всі необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення суду.

Крім того, як на підставу для повернення виконавчого документа відповідач посилається на ту обставину, що боржник не виконує рішення суду з незалежних від нього обставин, так як у нього відсутні кошти для даного виду виплат.

Колегія суддів не приймає такі доводи, з огляду на судову практику Європейського Суду з прав людини. Так, відповідно до рішення цього суду у справі «Кечко проти України» від 8 листопада 2005 року, що є частиною національного законодавства, органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. А тому необґрунтованими та безпідставними є посилання державного виконавця на відсутність фінансування виплат додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, оскільки це не позбавляє позивача права на її отримання. Право позивача на отримання даного виду пенсії закріплено в Законі, гарантовано державою та підтверджується рішенням суду, яке є обов'язкове для виконання.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Кочан В.М.