Ухвала суду № 41407889, 14.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

14 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4078/14

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року про закриття провадження по справі за поданням Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Плюс" про підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків ,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ) в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Плюс" (далі - відповідач, ТОВ "Сент Плюс"), у якому просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків.

За наслідками розгляду зазначеного подання Херсонським окружним адміністративним судом 09 жовтня 2014 року постановлено ухвалу про закриття провадження у справі.

Ухвалюючи рішення щодо закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що існує спір про право, що в свою чергу унеможливлює розгляд такого подання, тому провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України закрито.

Не погоджуючись з ухвалами суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати зазначене рішення з огляду на порушення норм матеріального та процесуального права.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 197 КАС України.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та, зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Матеріали справи свідчать, що 06.10.2014 року ДПІ видано наказ №1228 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Сент Плюс"(а.с.9), на підставі якого перевіряючим видано направлення на перевірку за №№907/21032206, 908/21032206 (а.с.7-8).

Однак, представником ТОВ "Сент Плюс" не допущено до перевірки перевіряючих, про що складено акт від 07.10.2014 року №681/21-03-22-06/37125415(а.с.6)

На підставі вказаного акту ДПІ винесено рішення від 08.10.2014 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.4).

08.10.2014 року ДПІ звернулась до суду з поданням до ТОВ "Сент Плюс", в якому просила підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна відповідача, застосованого на підставі рішення від 08.10.2014 року.

Подання обґрунтовано тим, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків є правомірним й прийнято податковим органом у зв'язку з недопущенням перевіряючих до перевірки.

До початку розгляду справи по суті, а саме 09.10.2014 року, відповідач надав до суду першої інстанції письмові заперечення, в яких просив закрити провадження у зв'язку з наявністю між сторонами спору про право, на підтвердження чого відповідачем надано копію адміністративного позову ТОВ «Сент-Плюс» до ДПІ про скасування наказу на проведення позапланової виїзної перевірки від 06.10.2014 року №1228.

Відповідно до ч.1 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів держаної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно п.2 ч.4 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті зазначеної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Зокрема, платник податків може заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

Від наявності спору про право слід відрізняти заперечення обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням.

Наявність спору про право може бути виявлено також і після відкриття провадження у справі. У такому випадку провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.10.2014 р. відкрито провадженні по справі №821/4078/14.

Таким чином, наявність спору про право виявлена судом після відкриття провадження у справі за поданням ДПІ, а тому провадження у справі підлягало закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вимоги заявника про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

З врахуванням викладеного, судом першої інстанції правомірно закрито провадження у справі щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.

Необхідно також зазначити, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Підсумовуючи вищенаведене, слід вказати, що оскаржена ухвала законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу районного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 206, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу отримання копії рішення сторонами.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Суддя: Єщенко О.В.

Суддя: Романішин В.Л.