Ухвала суду № 41407849, 11.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 р.Справа № 820/15538/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014р. по справі № 820/15538/14

за позовом Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (далі-позивач) звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнення вимог просило:

скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.09.2014р. № 0005351701, від 17.09.2014р. № 0005341701, від 17.09.2014р. № 0005391701, від 17.09.2014р. № 0005381701, від 17.09.2014р № 0005371701, від 17.09.2014р. № 0005361701.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 р. та винести нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування посилається на порушення судом норм матеріального права, неврахування наявності обставин, що перешкоджали позивачу своєчасно здійснити виплати, відсутності вини позивача у несвоєчасній виплаті, що привело до невірного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в зв'язку з чим справа згідно ст. 197 КАС України розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено , що Чугуївською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ДП Чугуївський авіаційний ремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013 р., за результатами якої складений акт № 202/20-29-22/08305644 від 24.04.2014 р.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем ч. 2, 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ч. 7 п. 4.3. ст. 4 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме несвоєчасну сплату нарахованого за липень - грудень 2013 р. єдиного внеску на загальну суму 963 764,76 грн. (а.с. 82).

17.09.2014р. у зв'язку з виявленими порушеннями, Чугуївською ОДПІ винесено рішення:

№ 0005351701, яким позивачу нараховані штраф у розмірі 18 424,54 грн. та пеня у розмірі 22 242,71 грн. за період з 21.08.13р. по 19.12.2013р.,

№ 0005341701, яким підприємству нараховані штраф у розмірі 16 679,63 грн. та пеня у розмірі 35 187,13 грн. за період з 23.07.13 р. по 16.12.2013р.,

№ 0005391701, яким позивачу нараховані штраф у розмірі 5 370,03 грн. та пеня у розмірі 396,45 грн. за період з 23.12.13 р. по 30.12.2013р.,

№ 0005381701, яким підприємству нараховані штраф у розмірі 17 992,25 грн. та пеня у розмірі 5 397,67 грн. за період з 21.11.13 р. по 20.12.2013р.,

№ 0005371701, яким позивачу нараховані штраф у розмірі 19 345,72 грн. та пеня у розмірі 11 607,43 грн. за період з 22.10.13 р. по 20.12.2013р.,

№ 0005361701, яким підприємству нараховані штраф у розмірі 19 564,32 грн. та пеня у розмірі 17 399,45 грн. за період з 23.09.13 р. по 20.12.2013 р.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з правомірності рішень відповідача, оскільки позивачем прострочено терміни погашення зобов'язань по єдиному внеску.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 2, 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця

Частиною 11 ст. 9 Закону № 2464-VІ передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VІ).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VІ).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (п. 13 ст. 25 Закону № 2464-VІ).

Згідно п. 4.1 ст. 4 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. №455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 р. за №1622/24154 (надалі - Інструкція №455), єдиний внесок нараховується на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Підпунктом 4.3.6. пункту 4.3 Інструкції №455 передбачено, що нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом, є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплати незалежно від фінансового стану платника.

Згідно п. 6.2 Інструкції №455 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, використовує найману працю, є страхувальником - платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розумінні пп. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ.

Позивачем нахована та виплачена заробітна плата працівникам підприємства в період липень-грудень 2013р., нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який проте своєчасно не сплачений, що підтверджується розрахунками доходів по працівникам підприємства (а.с. 155-161).

Позивачем не сплачено у встановлені законом строки нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме:

по строку сплати - 23.07.2013 р. фактично сплачено 01.10.2013 р. на суму 33 970,00грн, 10.10.2013р. на суму 3 700,00грн, 17.10.2013р. на суму 2 000,00 грн., 23.10.2013 р. на суму 50,67 грн., 25.10.2013р. на суму 4 235,00грн, 01.11.2013р. на суму 2 860,22грн, 11.11.2013р. на суму 3 200,00грн. 15.11.2013р. на суму 60,00 грн., 19.11.2013р. на суму 4 471,77 грн., 11.12.2013 р. на суму 1 130,81грн, 16.12.2013р. на суму 101 117,70 грн.

по строку сплати 21.08.2013 р. фактично сплачено 16.12.2013 р. на суму 13 882,30 грн, 17.12.2013 р. на суму 4 670,00 грн., 19.12.2013 року на суму 165 693,10 грн.

по строку сплати 23.09.2013 р.- фактично сплачено 19.12.2013 р. на суму 127 786,90 грн., 20.12.2013р. на суму 18 285 630,00 грн.,

по строку сплати 22.10.2013 р. фактично сплачено 20.12.2013 р. на суму 215 843,70 грн.,

по строку сплати 21.11.2013р. фактично сплачено 20.12.2013р. на суму 157 536,00 грн.,

по строку сплати 23.12.2013 р. фактично сплачено 26.12.2013 р. на суму 965,36грн., 27.12.2013р. на суму 9 763,83 грн., 30.12.2013р. на суму 42 971,10 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо порушення позивачем строку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та правомірності рішень відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені прийняті .

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного застосування штрафних санкцій та не врахування відсутності вини позивача у несвоєчасній виплаті колегія суддів вважає помилковими.

Позивач зазначає, що у підприємства були відсутні кошти на момент настання строків погашення, у зв'язку з невиконанням зобов'язань контрагентом (Повітряними силами ЗСУ) перед позивачем.

Колегія суддів зазначає, що відсутність коштів не є підставою, яка звільняє від обов'язку позивача сплачувати єдиний внесок в порядку та строки, передбачені Законом.

Крім того відповідно до ч.12 ст.9 Закону № 2464-VІ. єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом того, що за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату єдиного внеску відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону № 2464-VІ несуть лише винні в цьому посадові особи, колегія суддів вважає помилковим.

Частиною 11 ст.9 Закону № 2464-VІ передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкцій, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушені законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску , несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно- правову або кримінальну відповідальність згідно із Законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-УІ платниками єдиного внеску, є зокрема роботодавці, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Таким чином, позивач, як платник єдиного внеску є особою, яка несе відповідальність у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску, та до нього застосовуються фінансові санкціі, передбачені цим Законом, проте як до посадових осіб, винних в несвоєчасній сплаті може бути застосована дисциплінарна, адміністративна, цивільно- правова або кримінальна відповідальність згідно із Законом.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, вірно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014р. по справі № 820/15538/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В.