Ухвала суду № 41407679, 13.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2014 рокусправа № 808/573/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року у справі №808/573/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексістрой" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014р. №№0000132201, 0000142201, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів про визнання неправомірними дій відповідача по складанню висновків акту № 130/22-01/25221417 від 25.12.2013, скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000132201 від 14.01.2014 та № 0000142201 від 14.01.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з діями відповідача щодо вискладених висновків акту перевірки, а також позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених первинних документів сформовано витрати та податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «Абсолют-Бест» та ПП «Ривал».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2014р. позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000132201 від 14.01.2014 та № 0000142201 від 14.01.2014. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема скарга обґрунтована складання первинних документів з порушенням норм чинного законодавства, а також на матеріали досудового слідства контрагентів позивача.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «Ексістрой» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Абсолют-Бест» та ПП «Ривал» за період з 01.06.2011 по 31.12.2012, за результатами якої оформлено акт №

130/22-01/25221417 від 25.12.2013р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 10806 грн., в тому числі: за 1 півріччя 2012 року в сумі 10806 грн., за 9 місяців 2012 року в сумі 10806 грн., за 2012 рік в сумі 10806 грн.; порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті за березень 2012 року в сумі 4826 грн., за квітень 2012 року в сумі 7572 грн.

Висновки перевірки ґрунтуються на складання первинних документів з порушенням норм чинного законодавства, враховуючи матеріали досудового слідства контрагентів позивача.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 № 0000132201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 13507,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 10806,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2701,5 грн. (а.с.37 том 1); №0000142201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 15497,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 12398,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3099,55 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині скасування оскаржених податкових-повідомлень рішень, встановив, що господарські відносини між позивачем та контрагентами ТОВ «Абсолют-Бест» та ПП «Ривал» мали реальний характер, отримання товару (послуг) підтверджуються первинними документами, які відповідають нормам чинного законодавства, зобов'язання задекларовані, а витрати та податковий кредит сформовані відповідно до норм чинного законодавства.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач придбавав у ТОВ «Абсолют - Бест» прес гідравлічний (ціна без ПДВ - 16800,00 грн., ПДВ - 3360,00 грн.) та послуги з діагностики та ремонту двигуна автомобіля Daewoo Nubira (держ. № НОМЕР_3) (ціна послуг без ПДВ - 6610,00 грн., ПДВ - 1322,00 грн.). Товар (прес гідравлічний) позивач отримав по видатковій накладній №РН-0428/02 від 28.04.2012, оплата здійснена по рахунку-фактурі від 28.04.2012; за результатами надання послуг з діагностики та ремонту двигуна автомобіля між сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.03.2012 (а.с.50 том 1), рахунок-фактура від 30.03.2012 № СФ-0330/01 (а.с.36 том 2); ТОВ "Абсолют-Бест" виписав для позивача податкові накладні від 28.04.2012 № 27 (а.с.49 том 1) та від 30.03.2012 № 39 (а.с.51 том 1). На вказаних документах вказано прізвище особи, яка підписувала документи від імені ТОВ «Абсолют-Бест» - Єгоров С.І. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, та така оплата не спростовується відповідачем.

Між позивачем (покупець) та ПП «Ривал» (постачальник) укладено договір поставки № 0203/1 від 02.03.2012. За умовами вказаного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар - мастика герметизуюча бутилкаучукова в кількості 1668кг. Право власності на товар переходить з моменту підписання уповноваженими представниками покупця видаткової накладної (п.2.2 Договору). За результатами вказаної господарської ПП «Ривал» виписано видаткові накладні від 30.03.2012 № РН-0330/07, від 28.04.2012 №РН-0428/01, податкові накладні від 30.03.2012 № 82 (сума без ПДВ - 17520,00 грн., ПДВ - 3504,00 грн.), від 28.04.2012 № 26 (сума без ПДВ - 17139,00 грн., ПДВ - 3427,80 грн.).

Також позивач придбавав у ПП «Ривал» послуги з діагностики та профілактики (заміна сітки паливного насосу, заміна мастил та фільтрів) автомобіля Daewoo Nubira (д.н. НОМЕР_3). За результатами вказаної господарської операції між сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0428/01 від 28.04.2012; ПП «Ривал» виставлено позивачу рахунок-фактуру від 28.04.2012 та виписало податкову накладну від 28.04.2012 № 27 (сума без ПДВ - 3920,00 грн., ПДВ - 784,00 грн.). Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, сплата якого не спростовується відповідачем.

Придбані позивачем у контрагентів товари перевозилися автомобілями позивача, що підтверджується звітами про роботу автотранспорту ГАЗель за березень 2012, подорожніми листами, звітами про роботу автотранспорту ГАЗ-53Б за квітень 2012, накладними на відпуск нафтопродуктів, оборотно-сальдовими відомостями та картками рахунку 203, копією журналу реєстрації довіреностей.

Придбані позивачем товари та послуги були використані позивачем в господарській діяльності, про що містяться докази в матеріалах справи.

Господарські операції з контрагентами ТОВ "Абсолют-Бест" та ПП "Ривал" відображені в бухгалтерському обліку позивача.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування, має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для їх формування.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням дослідження всіх доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з контрагентам зроблено на підставі первинних документів та відповідно до норм чинного законодавства, а також виконання договорів підтверджено матеріалами справи.

Щодо посилання відповідача на те, що ОСОБА_2 була уповноважена підписувати первинні документи від імені ТОВ «Абсолют-Бест» відповідачем до суду не надано. Така інформація не міститься і у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Стосовно посилання відповідача на матеріали кримінального провадження (досудового слідства), то суд не бере їх до уваги, оскільки вони є доказами в кримінальній справі, оцінку яким має надавати компетентний суд, а, по-друге, про наявність обвинувального вироку в межах розгляду кримінальної справи, який набрав законної сили і встановлені ним обставини могли би бути обов'язковими відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в акті перевірки інформація відсутня.

Ухвалюючи оскаржену постанову, суд першої інстанції правильно вказав на необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушень податкового законодавства позивачем при формування податкового кредиту та валових витрат, пославшись на приписи статей 138, 139, 198, 200 Податкового кодексу України.

Отже, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, послуг, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нереальність правочинів або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку і частині задоволення позовних вимог та надав вірну оцінку обставинам справи, а також вірно застосував норми матеріального права.

Оскільки позивачем не оскаржене рішення суду в частині відмови задоволення позову, а відповідач не наводить в апеляційній скарзі будь-яких доводів незгоди в цій частині з рішенням суду, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року у справі №808/573/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексістрой" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014р. №№0000132201, 0000142201 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 13 листопада 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник