Рішення № 41407490, 11.11.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/80/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2014 Справа № 908/3345/14

за позовом: Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61)

до відповідача: Приватного підприємства «Енергія-Сервіс» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 192)

про стягнення 10749,02 грн.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Рушинець А.О., довіреність № 56 від 05.06.2014 р.;

від відповідача - не з'явився (у судовому засіданні 23.10.2014 р. був присутній Хрипченко І.В., довіреність № 41 від 03.02.2014 р.);

Комунальне підприємство «Водоканал» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Енергія-Сервіс» 10749,02 грн. заборгованості за безоблікове водоспоживання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, п. п. 3.3, 5.14 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008р. №190 (надалі - Правил) та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що у зв'язку з порушенням відповідачем ч. 2 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та п.5.14 Правил Водоканалом відповідно до п.3.2.3 Договору було виконано розрахунок витрат води відповідно до п.3.3 Правил. При цьому зазначає, що 13.08.13р. між сторонами було складено акт технічного обстеження водопроводу №482/1-ТІ, в якому зафіксовано, що питна вода на майданчик відповідача подається по одному водопровідному вводу діаметром 15 мм від міської мережі, на вводі холодної води наявний раніше встановлений засіб обліку СК-15х, №3093457, державна повірка 1 квартал 2010 року (термін держповірки засобу обліку закінчився). За доводами позивача, відповідно до ч.2 ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічна діяльність» саме відповідач зобов'язаний своєчасно подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.09.2014 р. порушено провадження у справі № 908/3345/14, присвоєно справі номер провадження № 30/80/14, розгляд якої призначено на 09.10.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою господарського суду від 26.09.2014 р. у зв'язку із відрядженням судді Кагітіної Л.П. та знаходженням з 29 вересня 2014 р. по 10 жовтня 2014 р. у Дніпропетровському регіональному відділенні Національної школи суддів України судове засідання перенесено з 09.10.2014 р. на 23.10.2014 р.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 23.10.2014 р. представник позивача в повному обсязі підтримав доводи, викладені у позовній заяві та наданих додаткових поясненнях. Позивач наголошує, що відповідно до п.5.14 Правил, у випадку тривалості перевірки понад місяць обсяг води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу. За доводами позивача, у зв'язку з тим, що покази приладу обліку абонента, який не пройшов державну повірку (тобто відсутні дані про результати державної повірки більш ніж місяць, як то зазначено в п. 5.14 Правил), не можуть враховуватися як показники обсягу спожитої послуги, водоспоживання за недержповіреним засобом обліку не може вважатися як облікове.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.10.2014 р. проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.

У відзиві на позов відповідач не погоджується з доводами позивача стосовно того, що обов'язок про строки перевірки лічильника покладаються на відповідача, вважає, що згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, №279 від 10.08.2012 р. саме на Водоканал покладається обов'язок своєчасного забезпечення контрольно-вимірювальних інструментів і приладів, а також відповідних приладів обліку, повірки або державної метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки. Крім того посилається на те, що згідно з умовами Договору, без письмового дозволу Водоканалу він не мав права здійснювати будь-які дії щодо засобів обліку. Вказує, що листом від 12.08.2013 р. вих. № 119 відповідач звернувся до позивача за проханням направити інспектора для надання дозволу на держповірку водолічильника холодної води, після чого позивачем було складено акт технічного обстеження від 13.08.2013 р. та надано акт-рахунок на суму 10749,02 грн. При цьому зауважує, що прилад обліку було повірено в термін п'ять днів, у зв'язку з чим 16.08.2013 р. на адресу Водоканалу направлено лист з проханням направити інспектора для опломбування приладу обліку. Також, не погоджується із застосуванням позивачем п. 3.3 Правил, вважає що наведений пункт можливо застосовувати при без обліковому водокористуванні якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання, проте, жодний наданий позивачем документ не доводить факту самовільного приєднання до водопровідних мереж або самовільного їх використання з боку відповідача. Крім того, посилається на те, що за умовами Договору, при виявленні представником Водоканалу в процесі повторної перевірки невиконаних приписів за попереднім актом, витрати питної води та об'єми стічних вод визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з п. 3.3 та п. 3.4 Правил. За доводами відповідача, наведена норма Договору чітко обмежує застосування п. 3.3 Правил відносно порушень, передбачених п. 5.14 Правил, а саме, лише у разі повторного виявлення одних і тих же порушень у разі ухилення абонента від усунення цих порушень протягом п'яти календарних днів з моменту їх виявлення.

Представник відповідача у судове засідання 11.11.2014 р. не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Натомість, в адресованому суду письмовому клопотанні просить розгляд справи відкласти у зв'язку з відрядження представника.

Розглянувши клопотання відповідача, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, як необґрунтоване.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Крім того, 11.11.2014 р. є останнім днем процесуального строку розгляду даної справи.

В попередньому судовому засіданні 23.10.2014 р. представник відповідача був присутній і в повному обсязі підтримував доводи викладені у відзиві на позов.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 11.11.2014 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача у судовому засіданні 23.10.2014 р., суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2008 р. між Комунальним підприємством «Водоканал» (Водоканалом, позивачем у справі) та Приватним підприємством «Енергія-Сервіс» (Абонентом, відповідачем у справі) було укладено договір № 4077 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стоків системи каналізації (надалі - Договір), за умовами якого Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 230, офісні приміщення.

Згідно з розділом 2 Договору він укладається з 01.08.2008 р. по 31.12.2010 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією з сторін.

За визначенням п. 3.2.1 Договору Абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 цього договору.

Для обліку спожитої питної та технічної води Абонент зобов'язаний своїми силами та коштами в термін до 01.08.2008 р. у відповідності з Правилами користування обладнати водолічильний вузол, а також встановити обліковий прилад, пред'явити його за актом представнику Водоканалу для перевірки технічного стану, пломбування та реєстрації. Знімати водолічильник, виконувати будь-які зміни в його конструкції або положенні на водомірному вузлі, де він встановлений, знімати пломби, накладені органами Держстандарту або представниками Водоканалу, Абонент має право тільки після одержання письмового дозволу Водоканалу (п. 3.2.2 Договору).

Пунктом 3.2.3 Договору встановлено, що при відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений Водоканалом термін або розміщенні Абонентом водолічильних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням "Правил користування…", "Правил експлуатації…" водопостачання абонента вважається безобліковим, а витрати води і об'єми стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом відповідно до пунктів 3.3 та 3.4 "Правил користування…", починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

Згідно із складеним між сторонами Актом технічного обстеження водопроводу №45 від 21.01.2010 р., у відповідача на вводі діаметром 15 мм, після державної повірки встановлено засіб обліку СК-15х, №3093457, державна повірка 1 квартал 2010 року. Засіб обліку при пломбовано до труби пломбою "А 16056". Пломби здано представнику Абонента на збереження.

Як встановлено судом, листом від 12.08.2013 р. вих. № 119 відповідач звернувся до позивача за проханням направити інспектора для надання дозволу на держповірку водолічильника холодної води.

13.08.2013 р. позивачем проведено технічне обстеження водопроводу, за результатами якого складено акт технічного обстеження водопроводу №482/1-ТІ, в якому зафіксовано, що питна вода на майданчик відповідача подається по одному водопровідному вводу діаметром 15 мм від міської мережі. На вводі холодної води встановлено раніше встановлено засіб обліку СК-15х, №3093457, державна повірка 1 квартал 2010року. Крім того, встановлено, що термін держповірки засобу обліку відповідача закінчився, що є порушенням п. 5.14 Правил користування, п. 10.5.7 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, ч.2 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а також п. 3.2.3 Договору.

На підставі п.3.2.3 Договору, п.3.3, 5.14 «Правил користування...», в акті технічного обстеження водопроводу № 482/1-ТІ від 13.08.13р. Водоканалом було виконано розрахунок об'єму води за період з 11.07.2013 р. - з дня виписки останнього акту-рахунку №35200 від 10.07.2013р., по 13.08.2013р., за 34 дня по вводу діаметром 15 мм: 30,528 м3 за добу х 34 доби = 1037,952 м3 води, та відповідно до п.3.14 "Правил користування..." - 1037,952 м3 стічні води.

Згідно з наведеним Актом від 13.08.2013р. позивачем було складено акт-рахунок №4077/1 від 13.08.2013р. за період з 11.07.2013р. по 13.08.2013р. на суму 10 749,02 грн.:

- витрати води 1037,952 м3 х 5,14 (тариф на воду) = 5335,07 грн.;

- витрати стічних вод 1037,952м3 х 3,49 (тариф на стічні води) = 3622,45 грн.;

- ПДВ = 1791,50 грн., разом 10749,02 грн.

Як вказує позивач, у зв'язку з тим, що відповідач відмовився підписувати акт технічного обстеження водопроводу №482/1-ТІ від 13.08.13р., акт-рахунок №4077/1 від 13.08.2013р. на суму 10749,02 грн., дані акти були направлені на адресу відповідача із супровідним листом № 9953 від 23.08.2013р.

За доводами позивача, оформлені таким чином акти є обов'язковими для виконання у вказані в них терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод згідно п.5.1 договору № 4077 від 01.08.2008р. Всупереч умов Договору, відповідач викладену в претензії вимогу позивача залишив без задоволення, виставлений позивачем акт-рахунок без оплати.

Позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства «Енергія-Сервіс» 10749,02 грн. заборгованості є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача (представника відповідача у судовому засіданні 23.10.2014 р.), суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Статтею 175 Господарського кодексу України унормовано, що майново-господарськими зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Пунктом 1 статті 628 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі № 4077 від 01.008.2008 р. про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації.

Укладений між сторонами договір, в силу ст.ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України, є підставою для виникнення у його сторін господарсько-майнових зобов'язань.

Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем майнових зобов'язань за даним договором в частині здійснення оплати виставленого позивачем рахунку, наданого відповідно до п. 3.2.3 Договору, вартість якого позивачем обрахована відповідно до п. п. п. 3.3, 5.14 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затв. наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 р. № 190.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» та умовами укладеного між сторонами договору № 4077 від 01.08.2008 р.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за №936/15627) (далі - Правила №190).

Вказані Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання.

Відповідно до п. 1.1 Договору сторони зобов'язались в своїх відносинах керуватися низкою нормативно-правових актів, серед яких "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" (далі - Правила приймання), "Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів" (далі - Інструкція) та "Правила прийняття стічних вод підприємств у систему каналізування м.Запоріжжя".

Пунктом 5.1 Правил № 190 передбачено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

У п. 5.4 цих Правил визначено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності. Засоби обліку, які виключені з державного реєстру в період експлуатації засобів обліку, можуть використовуватись до закінчення встановленого граничного строку служби, після чого здійснюється їх заміна.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Згідно з ч. 2 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Зважаючи на наведені норми права та умови Договору, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був забезпечити своєчасну повірку приладу обліку та не здійснювати споживання води за неповіреним належним чином водолічильником.

Судом також встановлено, що датою державної повірки приладу обліку відповідача є 1 квартал 2010 р., що відображено в акті № 45 від 21.01.2010 р., підписаному у двосторонньому порядку.

Відповідно до наказу Державного комітету України питань технічного регулювання та споживчої політики Міністерства промислової політики України № 141/212/91 від 15.06.2005 р., міжповірочний інтервал лічильників холодної та гарячої води крильчастих номінальних діаметрів DN10- DN20, результати вимірювань яких використовуються під час розрахунків у сфері побутових і комунальних послуг, 3 роки.

Таким чином, датою повірки приладу обліку відповідача є 1 квартал 2013 р., останнім днем якого є 31.03.2013 р.

Матеріалами справи підтверджується, що з заявою про розпломбування приладу обліку в зв'язку з закінченням строку держповірки відповідач звернувся у серпні 2013 р., тобто після закінчення строку, передбаченого для держповірки (31.03.2013 р.), а отже, користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення у період з 31.03.2013 р. здійснювалось відповідачем із порушенням Правил № 190, п.п. 1.1, 3.2.1 договору, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Відповідно до п. 5.14 Правил № 190 усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок (п. 5.15 Правил № 190).

За умовами пункту 3.2.3 Договору при відсутності або не встановленому приладі, або розміщенні абонентом водолічильних вузлів чи-то їх експлуатації з порушенням "Правил користування…", "Правил експлуатації…" водопостачання абонента вважається безобліковим, а витрати води і об'єми стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом відповідно до пунктів 3.3 та 3.4 "Правил користування…", починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

Пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190 встановлено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Як зазначено вище, у зв`язку зі встановленим фактом водоспоживання з порушенням умов експлуатації приладу обліку за безоблікове водокористування за період з 11.07.2013 р. по 13.08.2013 р. позивачем нараховано відповідачу плату в розмірі 10749,02 грн. (з дня виписки останнього рахунку № 35200 від 10.07.2013 р. по день зняття засобу обліку для проведення держповірки - за 34 дня) по вводу діаметром 15 мм.

Позивач своєчасно направив на адресу відповідача акт-рахунок № 4077/1 від 13.08.2013 р. на суму 10749,02 грн., складений на підставі акт технічного обстеження №482/1-ТІ, листом від 23.08.2013 р. (вих. № 9953) з вимогою перерахувати зазначені кошти. Направлення вказаних документів підтверджується долученими до матеріалів справи копіями фіскального чеку та опису вкладення (арк. справи 18).

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.5.1 Договору (в редакції Додаткової угоди 1/15/10/2012 від 15.10.2012р.), основним документом на оплату є акт-рахунок. Якщо Абонент відмовляється підписати акт та акт-рахунок, вони підписуються представником Водоканалу, а в акті та акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт-рахунок є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Отже, залишивши несплаченим виставлений позивачем акт-рахунок №4077/1 від 13.08.2013 р. на суму 10749,02 грн., відповідач порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості 10749,02 грн. є обґрунтованою, а тому задовольняється у повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на неправомірність нарахування позивачем заявленої до стягнення суми на підставі п.п. 3.3., 3.4. Правил № 190 з огляду на недоведеність безолікового водокористування відповідачем у заявлений в розглядуваному позові період, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вказано вище, умовами укладеного між сторонами Договору погоджено проведення нарахування витрат води та обсягів стоків при порушенні умов експлуатації засобів обліку за пунктами 3.3., 3.4. Правил №190, що відповідає вимогам діючого законодавства та положенням п. 5.14 Правил № 190.

За оцінкою суду також є безпідставними доводи скаржника про відсутність підстав для стягнення плати в розмірі 10749,02 грн. за безоблікове водокористування з огляду на те, що зазначені нарахування повинні здійснюватися при виявленні порушень в процесі повторної перевірки, тобто, у випадку не усунення споживачем раніше виявлених порушень. Відповідачем не враховується, що з аналізу положень Правил № 190 та Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також умов Договору вбачається, що обов'язок здійснювати повірку, ремонт та обслуговування засобів обліку покладено саме на відповідача, який в порушення вказаних нормативно-правових актів за умов договору свій обов'язок своєчасно не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

В даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог про стягнення 10749,02 грн. заборгованості.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Водоканал» (м. Запоріжжя) до Приватного підприємства «Енергія-Сервіс» (м. Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Енергія-Сервіс» (6935, м. Запоріжжя, пр. Леніна. 192, код ЄДРПОУ 23794534) на користь Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121, р/р № 26002045720001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) суму заборгованості за безоблікове водоспоживання в розмірі 10749 (десять тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 02 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.11.2014 р.