Ухвала суду № 41407271, 28.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 жовтня 2014 року Справа № 910/25194/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Грека Б.М., Кочерової Н.О., Самусенко С.С., Черкащенка М.М.,

розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 22.07.2014у справі№ 910/25194/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна"провизнання договору про відступлення права вимоги недійсним

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 27.07.2012.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2014 у справі № 910/25194/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 № 910/25194/13 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.07.2014 № 910/25194/13, у якій просить вказану постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 09.10.2014 у справі № 906/1428/13, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У постанові від 22.07.2014 у справі № 910/25194/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для визнання недійсним укладеного між відповідачами договору про відступлення права вимоги до позивача (боржника), виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що за даним договором було передано право вимоги неустойки (вартості подвійної орендної плати за фактичне користування приміщенням), нарахованої у зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань зі своєчасного повернення відповідачу-2 орендованого приміщення, тобто за спірним договором відповідачем-2 було передано відповідачу-1 право вимоги, яке було чинним та існуючим на момент укладення спірного договору.

Водночас у постанові від 09.10.2014 у справі № 906/1428/13 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, укладеного між відповідачами, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що на момент укладення спірного договору право вимоги до боржника (за договором безпроцентної позики) вже було передано відповідачем-2 позивачу за відповідним договором, як новому кредитору, а тому на момент укладення між відповідачами спірного договору про відступлення права вимоги відповідач-2 (первісний кредитор) вже не володів тим правом вимоги до боржника, щодо передачі якого укладено спірний договір.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" у допуску справи № 910/25194/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяН. Губенко Судді:Б. Грек Н. Кочерова С. Самусенко М. Черкащенко