Ухвала суду № 41407207, 14.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 жовтня 2014 року Справа № 910/3815/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Коробенка Г.П., Запорощенка М.Д., Катеринчук Л.Й., Удовиченка О.С., Чернова Є.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 04.09.2014Верховним Судом України у справі №910/3815/14за позовом Закритого акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" дотовариства з обмеженою відповідальністю " Голден Деррік"простягнення 13 817 600,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2014 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2014 у даній справі касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 скасовано, рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2014 залишено в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.08.2014 у даній справі, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову і передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2009 у справі №9/59, від 16.11.2011 у справі №5019/976/11, від 03.04.2014 у справі №921/167/13-г та від 03.04.2014 у справі №908/1608/13, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові Вищого господарського суду України від 04.09.2014 у справі №910/3815/14, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо стягнення пені та штрафу як господарсько - правової відповідальності передбаченої, умовами договору підряду за порушення його умов, з огляду на невиконання відповідачем в обумовлені договором строки підрядних робіт зі спорудження свердловини. При цьому суд касаційної інстанції дійшов даного висновку з урахуванням того, що відповідач не надав доказів, що порушення строків виконання господарського зобов'язання більш ніж на вісім місяців сталось не з його вини.

Водночас, у постанові від 24.12.2009 у справі №9/59, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу за договором на постачання природного газу, з огляду на встановлені судами попередніх інстанції фактичні обставини справи про те, що відповідач свої зобов'язання за договором з оплати отриманого природного газу виконав не в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість; умовами договору на постачання природного газу визначено, що газ, який поставляється за даним договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню та включає в себе можливі обсяги розбалансування газу (відтоків/притоків), використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору, при цьому відповідачем не подано доказів, які б свідчили про повне чи часткове погашення наявної заборгованості. При цьому судом касаційної інстанції враховано, що відповідач розрахувався більш ніж на 90 % за отриманий природний газ та специфіку використання газу, який поставляється за договором.

У постанові від 16.11.2011 у справі №5019/976/11, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України змінив постанову та рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення штрафу, зменшивши його розмір, в частині стягнення пені та 3% річних судові рішення залишено без змін. При цьому суд касаційної інстанції, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що чинне законодавство не встановлює обмежень щодо одночасного застосування пені та штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання і таке застосування чинному законодавству не суперечить, оскільки умовами договору сторони передбачили розмір та порядок нарахування штрафу і пені.

У постанові від 03.04.2014 у справі №921/167/13-г, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені з огляду на прострочення виконання зобов'язання та з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін.

У постанові від 03.04.2014 у справі №908/1608/13, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних, втрати від інфляції грошових коштів з огляду на часткову оплату за природний газ та невиконання відповідачем зобов'язань у повному обсязі. При цьому суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про зменшення пені, оскільки відповідач погасив заборгованість добровільно.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що в порядку, встановленому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України, оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

За таких обставин відсутні правові підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" у допуску справи №910/3815/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Г. Коробенко Судді М. Запорощенко Л. Катеринчук О. Удовиченко Є. Чернов