Постанова № 41407075, 01.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01 жовтня 2014 року (11 год. 06 хв.) Справа № 808/4062/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мащенко Д.В.,

представників:

позивача - Проценко І.А., Леус Г.О.,

відповідача - Воронкової Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-ЛТД» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

20.06.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-ЛТД» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі, винесене відповідачем щодо позивача, податкове повідомлення-рішення №0000602211 від 25.02.2014, яким контролюючим органом нараховане податкове зобов'язання за податком на додану вартість у сумі 174723,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 58241,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Нові рішення-2013» за період квітень 2013 року, ПП «Ванцдорф Компані» за період червень 2013 року за результатами якої складено акт від 31.01.2014 №59/22-11/20470713 (далі - Акт перевірки). На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000602211 від 25.02.2014. Висновки Акту перевірки позивач вважає необґрунтованими, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення на думку позивача є безпідставним.

Ухвалою від 23.06.2014 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 10.07.2014.

За клопотанням представника відповідача судовий розгляд відкладався на 16.07.2014.

У судове засідання, призначене на 16.07.2014, представники сторін не прибули.

За клопотанням позивача ухвалою від 16.07.2014 провадження у справі було зупинене до 04.09.2014.

Ухвалою від 04.09.2014 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 04.09.2014.

У судовому засіданні за клопотанням представника відповідача оголошувалась перерва до 10.09.2014.

За клопотанням представника позивача ухвалою від 10.09.2014 провадження у справі було зупинене до 01.10.2014.

Ухвалою від 01.10.2014 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 01.10.2014.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що про реальність господарських операцій позивача із контрагентами свідчать надані відповідачу для перевірки документи первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача. Зазначив, що при проведенні перевірки відповідачем взагалі не оцінені та не взяті до уваги документи, що підтверджують дійсність господарських відносин позивача та ТОВ «Нові рішення-2013», ПП «Ванцдорф Компані». Зазначив, що неправомірні висновки, яких дійшов відповідач за результатами перевірки, ґрунтуються на Актах податкових перевірок, Актах про не можливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача. Зазначив, що угоди укладені між позивачем та контрагентами не визнані фіктивними у судовому порядку. Позивачем були перевищені повноваження, оскільки визнання угод фіктивними у позасудовому порядку для податкових органів законодавством України не передбачено. Зазначив, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру контрагенти позивача не перебували у процесі припинення та мали свідоцтва платників ПДВ. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні оформлені не належним чином, зокрема відсутній номер та марка автомобіля, не вказано прізвище водія. Зазначив, що в ході проведення перевірки не встановлено факту поставок товарів за квітень 2013 року по ланцюгу від ТОВ «Нові рішення-2013» до позивача та за червень 2013 року по ланцюгу від ПП «Ванцдорф Компані» до позивача. Зазначив, що надані первинні документи неможливо ідентифікувати як первинні документи і перевіркою неможливо підтвердити реальність взаємовідносин позивача з зазначеними контрагентами. Тому, вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 01.10.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 21.01.2014 №76 та наказу відповідача від 21.01.2014 №74 в період з 28.03.2013 по 03.04.2013 відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Нові рішення-2013» за період квітень 2013 рок, ПП «Ванцдорф Компані» за період червень 2013 року, за результатами якої складено Акт перевірки.

Під час перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог пп. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 116482,00 грн. за квітень-червень 2013 року.

В обґрунтування висновків Акту перевірки відповідач посилається на те, що ним встановлено неправомірне включення в квітні-червні 2013 року позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Нові рішення-2013» та ПП «Ванцдорф Компані».

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від №0000602211 від 25.02.2014, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 174723,00 грн., з яких 116482,00 грн. за основним платежем, 58241,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

03.03.2014 позивачем до ГУ Міндоходів у Запорізькій області була подана первинна скарга на оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проте рішенням про результати розгляду первинної скарги від 24.04.2014 №1459/10/08-01-10-04-13 оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

14.05.2014 позивачем до Міністерства доходів і зборів України була подана скарга на оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проте рішенням про результати розгляду скарги від 04.06.2014 №9962/6199-99-10-01-15 оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення за результатами розгляду первинної скарги позивача було залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Відповідач в Акті перевірки позивача посилається на недотримання, позивачем вимог пп. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок укладання між позивачем та ТОВ «Нові рішення-2013» та ПП «Ванцдорф Компані» правочинів.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 задекларовано податкового кредиту на загальну суму з ПДВ 178106,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 116482,00 грн. по операціях з ТОВ «Нові рішення-2013» та ПП «Ванцдорф Компані», що підтверджується наданими податковими деклараціями з ПДВ за червень та квітень 2013 року.

Судом встановлено, що 04.04.2013 між позивачем та ТОВ «Нові рішення-2013» було укладено договір №0404/1 про надання посередницьких послуг, за яким останній зобов'язався: надати консультаційні послуги в сфері проводження з відходами в рамках розробки технічних паспортів відходів; провести токсикологічні оцінки промислових відходів; збір та обробку вихідних даних для розрахунку індивідуальних балансових норм водоспоживання та водовідведення; інформування замовника про потенційних споживачів послуги з розробки протоколу визначення класу небезпеки відходів, а позивач сплатити вартість наданих послуг. Вартість послуг за договором складає 11270,00 грн.

За наслідками виконання договору були складені та підписані Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.04.2013 №241, від 10.04.2013 №247, №248, від 12.04.2013 №254, від 15.04.2013 №255, від 16.04.2013 №257, від 18.04.2013 №259, від 25.04.2013 №263.

Виконавцем на суму 112770,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 18795,00 грн. виписано податкові накладні від 04.04.2013 №256, від 10.04.2013 №262, 12.04.2013 №269, від 15.04.2013 №270, від 16.04.2013 №272, від 18.04.2013 №274, від 25.04.2013 №278.

Факт оплати послуг підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за виконані роботи у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Нові рішення-2013».

Також, 04.04.2013 між позивачем та ТОВ «Нові рішення-2013» було укладено договір №0404/2 щодо надання юридичних послуг, відповідно до якого останній зобов'язався надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах обумовлених договором, а позивач забезпечувати виконавця всім необхідним для виконання даних їй доручень. Загальна вартість робіт за договором складає 20000,00 грн.

Виконавцем на суму 10000,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 1666,67 грн. виписано податкову накладну від 10.04.2013 №263.

Факт оплати послуг підтверджується банківською випискою, наявною в матеріалах справи. Позивач розрахувався за виконані роботи у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Нові рішення-2013».

26.02.2013 між позивачем та ТОВ «Нові рішення-2013» було укладено договір №2602/1 купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ «Нові рішення-2013» зобов'язалось поставити позивачу товар, згідно із специфікаціями, а позивач прийняти товар та сплатити його вартість. Загальна вартість договору складає 22455,74 грн.

Продавцем на суму 22455,74 грн. у тому числі ПДВ у сумі 3742,62 грн. виписано податкові накладні від 01.04.2013 №253, від 12.04.2013 №266, видаткові накладні від 01.04.2013 №238, від 12.04.2013 №251 та рахунки-фактури на зазначену суму.

Факт оплати поставки товарів підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Нові рішення-2013».

01.04.2013 між позивачем та ТОВ «Нові рішення-2013» було укладено договір №0104/1 купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ «Нові рішення-2013» зобов'язалось поставити позивачу товар, згідно із специфікаціями, а позивач прийняти товар та сплатити його вартість. Загальна вартість договору складає 10252,74 грн.

Продавцем на суму 5227,20 грн. у тому числі ПДВ у сумі 871,20 грн. виписано податкові накладні від 10.04.2013 №261, від 08.04.2013 №259, від 11.04.2013 №265, видаткові накладні від 08.04.2013 №244, від 10.04.2013 №246, від 12.04.2013 №253 та рахунки-фактури на зазначену суму.

Факт оплати поставки товарів підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Нові рішення-2013».

27.09.2013 між позивачем та ТОВ «Нові рішення-2013» було укладено договір №2709/2 про надання послуг будівельно-дорожніми машинами, відповідно до якого ТОВ «Нові рішення-2013» зобов'язалось надати послуги будівельно-дорожніми машинами, а позивач сплатити вартість наданих послуг. Договірна вартість договору є динамічною та складає 48571,12 грн.

За наслідками виконання договору були складені та підписані Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.04.2013 №242, від 09.04.2013 №245, від 12.04.2013 №252, від 16.04.2013 №256, від 18.04.2013 №258, від 19.04.2013 №260, від 23.04.2013 №261, від 26.04.2013 №262, №264, від 30.04.2013 №265.

Виконавцем на суму 47025,20 грн. у тому числі ПДВ у сумі 7899,20 грн. виписано податкові накладні від 30.04.2013 №280, від 04.04.2013 №257, 09.04.2013 №260, від 11.04.2013 №264, від 16.04.2013 №271, від 18.04.2013 №273, від 23.04.2013 №276, від 25.04.2013 №277.

Факт оплати послуг підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за виконані роботи у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Нові рішення-2013».

01.04.2013 між позивачем та ТОВ «Нові рішення-2013» було укладено договір №0104/2 купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ «Нові рішення-2013» зобов'язалось поставити позивачу товар, згідно із специфікаціями, а позивач прийняти товар та сплатити його вартість. Загальна вартість договору складає 31467.06 грн.

Продавцем на суму 31467,06 грн. у тому числі ПДВ у сумі 5244,51 грн. виписано податкову накладну від 04.04.2013 №255, видаткову накладну від 04.04.2013 №240 та рахунок-фактуру на зазначену суму.

Факт оплати поставки товарів підтверджується банківською випискою, наявною в матеріалах справи. Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Нові рішення-2013».

27.09.2012 між позивачем та ТОВ «Нові рішення-2013» було укладено договір №2709/1 на вивезення сміття, відповідно до якого ТОВ «Нові рішення-2013» зобов'язалось, автотранспортом позивача, виконувати роботи по вивезенню сміття з територій позивача за заявками. Вартість вивозу 1 бункеру сміття складає 550,00 грн. У випадку зміни вартості паливно-мастильних матеріалів, матеріалів, запасних частин, вартість вивезення сміття може переглядатися та оформлюватися додатковими угодами до договору.

Виконавцем на суму 68750,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 11458,32 грн. виписано податкові накладні від 05.04.2013 №258, від 26.04.2013 №279, від 19.04.2013 №275, від 12.04.2013 №267.

Факт оплати послуг підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за виконані роботи у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Нові рішення-2013».

З метою поставки придбаних у ТОВ «Нові рішення-2013» товарів, позивачем 04.03.2013 було укладено договір №0403/1, відповідно до якого ТОВ «Нові рішення-2013» були виконані роботи з доставки бруса, дошки, піску, розчину, цегли про що складено Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 12.04.2013 №253, від 08.04.2013 №244, від 10.04.2013 №246, від 11.04.2013 №250.

Транспортування придбаного товару підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними від 08.04.2013 №244, від 10.04.2013 №246, від 11.04.2013 №250.

Факт оплати послуг підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за виконані роботи у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Нові рішення-2013».

07.05.2013 між позивачем та ПП «Ванцдорф Компані» було укладено договір №0705/2 на вивезення сміття, відповідно до якого ПП «Ванцдорф Компані» зобов'язалось, виконувати роботи по вивезенню сміття з територій позивача за заявками. Вартість вивозу 1 бункеру сміття складає 550,00 грн. У випадку зміни вартості паливно-мастильних матеріалів, матеріалів, запасних частин, вартість вивезення сміття може переглядатися та оформлюватися додатковими угодами до договору.

Виконавцем на суму 130720,15 грн. у тому числі ПДВ у сумі 21786,72 грн. виписано податкові накладні від 26.06.2013 №270, від 21.06.2013 №269, від 19.06.2013 №268, від 17.06.2013 №267, 14.06.2013 №266, від 12.06.2013 №264, 10.06.2013 №263, від 07.06.2013 №262,від 05.07.2013 №261, від 03.06.2013 №260 та рахунки-фактури на зазначену суму.

За наслідками виконання договору були складені та підписані Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.06.2013 №210, від 26.06.2013 №218, від 21.06.2013 №217, від 19.06.2013 №216, від 17.06.2013 №215, від 14.06.2013 №214, від 12.06.2013 №212, від 10.06.2013 №211, від 05.06.2013 №209, 03.06.2013 №208.

Факт оплати послуг підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за виконані роботи у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Ванцдорф Компані».

10.05.2013 між позивачем та ПП «Ванцдорф Компані» було укладено договір №1005/2 купівлі-продажу, відповідно до якого ПП «Ванцдорф Компані» зобов'язалось поставити позивачу товар, згідно із специфікаціями, а позивач прийняти товар та сплатити його вартість. Загальна вартість договору складає 1107,07 грн.

Продавцем на суму 1107,07 грн. у тому числі ПДВ у сумі 184,51 грн. виписано податкову накладну від 13.06.2013 №265, видаткову накладну від 13.06.2013 №213 та рахунок-фактуру на зазначену суму.

Транспортування придбаного товару підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною від 13.06.2013 №213.

Факт оплати поставки товарів підтверджується банківською випискою, наявною в матеріалах справи. Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Ванцдорф Компані».

03.06.2013 між позивачем та ПП «Ванцдорф Компані» було укладено договір №0306/4 купівлі-продажу, відповідно до якого ПП «Ванцдорф Компані» зобов'язалось поставити позивачу товар, згідно із специфікаціями, а позивач прийняти товар та сплатити його вартість. Загальна вартість договору складає 249647,24 грн.

Продавцем на суму 235346,01 грн. у тому числі ПДВ у сумі 36674,13 грн. виписано податкові накладні від 06.06.2013 №275, від 05.06.2013 №274, від 04.06.2013 №273, від 26.06.2013 №288, від 25.06.2013 №287, від 21.06.2013 №286, від 20.06.2013 №285, від 19.06.2013 №284, від 18.06.2013 №283, від 17.06.2013 №282, від 16.06.2013 №281, від 13.06.2013 №280, від 12.06.2013 №279, від 11.06.2013 №278, від 10.06.2013 №277, від 07.06.2013 №276 та видаткові накладні від 25.06.2013 №235, від 26.06.2013 №236, від 05.06.2013 №222, від 03.06.2013 №220, від 04.06.2013 №221, від 06.06.2013 №223, від 07.06.2013 №224, 10.06.2013 №225, від 11.06.2014 №226, від 12.06.2013 №227, від 13.06.2013 №228, від 14.06.2013 №229, від 17.06.2013 №230, від 18.06.2013 №231, від 19.06.2013 №232, від 20.06.2013 №233, від 21.06.2013 №234 на зазначену суму.

Факт оплати поставки товарів підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. Позивач розрахувався за товар у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Ванцдорф Компані».

Транспортування придбаного товару підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними від 25.06.2013 №235, від 26.06.2013 №236, від 05.06.2013 №222, від 03.06.2013 №220, від 04.06.2013 №221, від 06.06.2013 №223, від 07.06.2013 №224, 10.06.2013 №225, від 11.06.2014 №226, від 12.06.2013 №227, від 13.06.2013 №228, від 14.06.2013 №229, від 17.06.2013 №230, від 18.06.2013 №231, від 19.06.2013 №232, від 20.06.2013 №233, від 21.06.2013 №234.

03.06.2013 між позивачем та ПП «Ванцдорф Компані» було укладено договір №0306/3 про надання посередницьких послуг, за яким останній зобов'язався надати послуги при здійсненні підприємницької діяльності шляхом посередництва, а саме розробити документацію в галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів, а позивач сплатити вартість наданих послуг. Вартість послуг за договором складає 10750,00 грн.

За наслідками виконання договору було складено та підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.06.2013 №207.

Виконавцем на суму 10750,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 1791,67 грн. виписано податкову накладну від 03.06.2013 №259.

Факт оплати послуг підтверджується банківською випискою, наявною в матеріалах справи. Позивач розрахувався за виконані роботи у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Ванцдорф Компані».

20.06.2013 між позивачем та ПП «Ванцдорф Компані» було укладено договір №2006/3, за яким останній зобов'язався надати послуги по інформуванню щодо потенційних споживачах послуги по розробці протоколу визначення класу небезпечності відходів, а позивач сплатити вартість наданих послуг.

За наслідками виконання договору було складено та підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.06.2013 №219.

Виконавцем на суму 2400,00 грн. у тому числі ПДВ у сумі 400,00 грн. виписано податкову накладну від 26.06.2013 №271.

Факт оплати послуг підтверджується банківською випискою, наявною в матеріалах справи. Позивач розрахувався за виконані роботи у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП «Ванцдорф Компані».

Всі вищевказані документи наявні в матеріалах справи.

Відповідач стверджує, що підтвердити факт реальності операцій поставки товарів позивачу не має можливості, оскільки до перевірки не надано товарно-транспортних накладних.

В обґрунтування твердження про необхідність документального оформлення факту транспортування товару від ТОВ «Нові рішення-2013» та ПП «Ванцдорф Компані» до позивача відповідач посилається на вимоги Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568.

Згідно із преамбулою зазначених Правил, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відтак, ці Правила регламентують взаємовідносини між перевізниками з одного боку та вантажовідправниками і вантажоодержувачами з іншого боку, і не підлягають обов'язковому застосуванню в разі транспортування вантажу транспортом постачальника або покупця товару.

З наведених підстав, суд вважає безпідставним посилання відповідача на вимоги Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, оскільки регламентовані ними відносини різняться із відносинами, які склалися між позивачем та його контрагентами.

Крім того, в матеріалах справи наявні оформлені належним чином товарно-транспортні накладні, що повністю підтверджують факт поставки придбаного позивачем товару та спростовують факт безтоварності операцій.

На підтвердження використання у господарській діяльності придбаних у ТОВ «Нові рішення-2013» та ПП «Ванцдорф Компані» товарів, позивачем було надано:

- договір підряду, укладений між позивачем та прокуратурою Запорізької області від 11.04.2013 №0411/1/121, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати роботи з ремонту фасаду приміщення для розміщення підрозділів Прокуратури Запорізької області за адресою бул. Центральний, 25;

- договір купівлі-продажу від 11.04.2013 №120, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити Прокуратурі Запорізької області товар, згідно специфікації;

- договір підряду, укладений між позивачем та КП «Управління капітального будівництва» від 14.05.2013 №5/т-13, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати ремонтно-монтажні роботи та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту «Поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг по вул.. Космічна, 98, м. Запоріжжя»;

- договір підряду, укладений між позивачем та КП «Управління капітального будівництва» від 14.05.2013 №4/т-13, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати ремонтно-монтажні роботи та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту «Поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг по вул.. Комарова, 6, м. Запоріжжя»;

- договір підряду, укладений між позивачем та КП «Управління капітального будівництва» від 22.05.2013 №28т-13, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати ремонтно-монтажні роботи та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту «Поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг по вул. Автозаводська, 28, м. Запоріжжя»;

- договір підряду, укладений між позивачем та КП «Управління капітального будівництва» від 22.05.2013 №30т-13, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати ремонтно-монтажні роботи та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту «Поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг по вул. Автозаводська, 32, м. Запоріжжя»;

- договір підряду, укладений між позивачем та КП «Управління капітального будівництва» від 22.05.2013 №25т-13, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати ремонтно-монтажні роботи та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту «Поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг по вул. Чумаченка, 6, м. Запоріжжя»;

- договір підряду, укладений між позивачем та прокуратурою Запорізької області від 04.03.2013 №0225/83, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати роботи з ремонту фасаду приміщення для розміщення підрозділів Прокуратури Запорізької області за адресою бул. Центральний, 25;

- договір підряду, укладений між позивачем та КП «Управління капітального будівництва» від 22.05.2013 №34т-13, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати ремонтно-монтажні роботи та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту «Поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг по вул. Космічна, 118а, м. Запоріжжя»;

- договір підряду, укладений між позивачем та КП «Управління капітального будівництва» від 22.05.2013 №31т-13, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати ремонтно-монтажні роботи та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту «Поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг по вул. Автозаводська, 34, м. Запоріжжя»;

- договір підряду, укладений між позивачем та КП «Управління капітального будівництва» від 22.05.2013 №29т-13, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати ремонтно-монтажні роботи та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту «Поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг по вул. Автозаводська, 30, м. Запоріжжя»;

- договір підряду, укладений між позивачем та КП «Управління капітального будівництва» від 22.05.2013 №33т-13, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати ремонтно-монтажні роботи та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту «Поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг по вул. Космічна, 100, м. Запоріжжя»;

- договір підряду, укладений між позивачем та КП «Управління капітального будівництва» від 22.05.2013 №19т-13, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати ремонтно-монтажні роботи та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту «Поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг по вул. Чумаченка, 38, м. Запоріжжя»;

- договір підряду, укладений між позивачем та КП «Управління капітального будівництва» від 22.05.2013 №35т-13, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати ремонтно-монтажні роботи та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту «Поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг по вул. Космічна, 122, м. Запоріжжя»;

- договір підряду, укладений між позивачем та КП «Управління капітального будівництва» від 22.05.2013 №21т-13, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати ремонтно-монтажні роботи та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту «Поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг по пр. 40 років Перемоги, 9, м. Запоріжжя»;

- договір підряду, укладений між позивачем та КП «Управління капітального будівництва» від 22.05.2013 №23т-13, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати ремонтно-монтажні роботи та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту «Поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг по пр. 40 років Перемоги, 13, м. Запоріжжя»;

- договір підряду, укладений між позивачем та КП «Управління капітального будівництва» від 22.05.2013 №27т-13, відповідно до якого позивач зобов'язався власними силами виконати ремонтно-монтажні роботи та інші роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкту «Поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг по вул. Автозаводська, 26, м. Запоріжжя».

В обґрунтування висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач посилається на акт від 12.12.2013 №2900/26-55-22-01/38347454 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ванцдорф Компані» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень-жовтень 2013 року, яким встановлено, що правочини між ПП «Ванцдорф Компані» та контрагентами постачальниками ТОВ «Данкомпані», ТОВ «Ді-Сіті» та контрагентами-покупцями робіт (послуг) за період з 01.01.2013 по 31.10.2013 не спрямовані на настання правових наслідків.

Крім того, відповідач посилається на Акт від 27.09.2013 №1333/26-55-22-01/34616449 про проведення перевірки ТОВ «Нові рішення-2013» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами за лютий, квітень, травень, червень та липень 2013 року, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Нові рішення-2013» за період лютий, квітень, травень, червень та липень 2013 року.

Суд зазначає, що перерахування коштів легально діючими підприємствами на рахунок фіктивних підприємств, не робить ці кошти отриманими завідомо злочинним шляхом, оскільки вони вважаються отриманими під час легальної господарської та підприємницької діяльності, поки не доведено протилежне. На даний час не має будь-якого судового рішення, що надавало би оцінку взаємовідносин позивача з ТОВ «Нові рішення-2013» та ПП «Ванцдорф Компані» або спростовувало факт реальності виконання договорів між позивачем та ТОВ «Нові рішення-2013», ПП «Ванцдорф Компані».

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені без повного та всебічного дослідження наявної інформації.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів наявності фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного заволодіння ним, внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Нові рішення-2013» та ПП «Ванцдорф Компані» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угода між позивачем та ТОВ «Рангоут» порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства та спрямована на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - що є лише припущенням.

Крім того, відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Також, суд зазначає, що у разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено. Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Отже, висновок відповідача про нікчемність укладеного позивачем правочину зроблений з огляду на діяльність його контрагента є безпідставним та не обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон України №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закон України №996-ХІV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Підпунктами 2.1, 2.2, 2.4, 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено наступне:

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Суд зазначає, що пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до складу податкового кредиту та валових витрат відповідних сум по операціям з ТОВ «Нові рішення-2013» та ПП «Ванцдорф Компані».

З наведених вище підстав суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та необхідність його скасування.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Доданою до матеріалів справи квитанцією №403 від 20.06.2014 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 349,45 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-ЛТД» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000602211 від 25.02.2014, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Лада-ЛТД» визначено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 174723,00 грн., в тому числі за основним платежем 116482,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 58241,00 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-ЛТД» (код ЄДРПОУ 20470713, місцезнаходження: 69069, м.Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 11) суму судового збору у розмірі 349,45 грн. (триста сорок дев'ять гривень 45 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 06.10.2014