Постанова № 41407060, 14.10.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Житомир справа № 806/5594/13-a

категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

за участі секретаря Коваля О.В.,

за участі представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" (даті - Товариство, ТОВ "А-ВІКТ") звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (правонаступником якої є - Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, далі - Бердичівська ОДПІ) №000027153 від 27 березня 2013 р. про застосування штрафу за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 41450,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, спірне податкове повідомлення – рішення прийнято відповідачем на підставі акта камеральної перевірки від 13 березня 2013 р. №1081/153/33446070, зі змісту якого неможливо визначити правомірність нарахування штрафних санкцій. Також зазначає, що відсутність порушення позивачем строку сплати податку на додану вартість підтверджується актом Бердичівської об’єднаної державної податкової інспекції №617/22/33446070 від 03 травня 2012 р., який складений за результатами проведення виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

13 березня 2013 р. посадовою особою Бердичівської ОДПІ було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" узгоджених податкових зобов’язань до бюджету.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, який виник 30.08.2011 в сумі 89323,30 грн., 28.09.2011 в сумі 50000,00 грн., 30.09.2014 в сумі 12337,00 грн. та 21.05.2012 в сумі 55590,00 грн.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 13.03.2013 №1081/153/33446070.

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивачем було подано до Бердичівської ОДПІ заперечення.

За результатами розгляду заперечень, відповідач листом від 25.03.2013 №3352/10/153 повідомив Товариство, що встановлені камеральною перевіркою порушення не можуть бути спростовані за результатом розгляду вказаного заперечення.

На підставі акту перевірки, Бердичівською ОДПІ 27 березня 2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №000027153, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку більше 90 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 207250,30 грн. зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" сплатити штраф з податку на додану вартість у розмірі 20% в сумі 41450,06 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням – рішенням, Товариством були подані до Державної податкової служби у Житомирській області та Міністерства доходів та зборів скарги про його скасування.

Однак, рішеннями Головного управління Міндоходів у Житомирській області та Міністерства доходів та зборів відповідно №352/К-С/10-205 від 23.05.2013 року (а.с.12-13 т.1) та №538/6/99-99-10-01-15 від 20.06.2013 року (а.с.16-17 т.1) податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишене без змін, а скарги позивача – без задоволення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно акту камеральної перевірки заборгованість на суму 89323,30 грн. виникла у позивача 30.08.2011, на суму 50000,00 грн. – 28.09.2011, на суму 12337,00 грн. - 30.09.2011 та на суму 55590,00 грн. - 21.05.2012.

У ході судового розгляду справи з’ясовано, що заборгованість позивача виникла станом на 30.08.2011, 28.09.2011, 30.09.2011 відповідно до поданих Товариством декларацій з податку на додану вартість за липень 2011 року, серпень 2011 року та уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2011 року, а заборгованість станом на 21.05.2012 виникла відповідно до податкового повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ №0000502200 від 11.05.2012.

Перевіряючи спірне податкове повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом п. 203.2 ст. 203 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкової боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкової боргу.

Суд звертає увагу, що при визначенні наявності підстав для застосування штрафних санкцій повинні бути враховані правові підстави та встановлений порядок здійснення сплати коштів в рахунок погашення податкового боргу

Так, 21 липня 2011 р. ТОВ "А-ВІКТ" подано до Бердичівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року (а.с.91-92 т.1). У рядку 25 даної декларації "Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21)" задекларовано до сплати 105308,00 грн.

На підтвердження сплати задекларованого грошового зобов’язання, позивачем надано до суду платіжні доручення та виписки з банківського рахунку, згідно з якими, позивачем трьома платежами, а саме: 08.07.2011, 13.07.2011 та 25.07.2011 сплачено ПДВ у загальній сумі 105308,00 грн., із зазначенням призначення платежу – податок на додану вартість за червень 2011 року (а.с.93-98 т.1) .

22 липня 2011 р. ТОВ "А-ВІКТ" подано до Бердичівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року (а.с.99-100 т.1). У рядку 25 даної декларації "Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18-рядок 21)" задекларовано до сплати 135192,00 грн.

На підтвердження сплати задекларованого грошового зобов’язання, позивачем надано до суду платіжні доручення та виписки з банківського рахунку, згідно з якими, позивачем двома платежами: 19.08.2011 та 25.08.2011 сплачено ПДВ в загальній сумі 135192,00 грн., із зазначенням призначення платежу – податок на додану вартість за липень 2011 року (а.с.101-104 т.1).

20 вересня 2011 р. ТОВ "А-ВІКТ" подано до Бердичівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року (а.с.105-106 т.1). У рядку 25 даної декларації "Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18-рядок 21)" задекларовано до сплати 12337,00 грн. (105-106 т.1).

На підтвердження сплати задекларованого грошового зобов’язання, позивачем надано до суду платіжні доручення та виписки з банківського рахунку, згідно з якими, позивачем двома платежами: 15.09.2011 та 21.09.2011 було сплачено ПДВ в загальній сумі 12337,00 грн., із зазначенням призначення платежу – податок на додану вартість за серпень 2011 року (а.с.113-116 т.1) .

28 вересня 2011 р. ТОВ "А-ВІКТ" подано до Бердичівської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2011 року. У рядку 25 даного розрахунку "Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21.1 - рядок 21.2)" зазначено уточнений показник податку на додану вартість – 62337,00 грн. (а.с.107-108 т.1).

30 вересня 2012 р. ТОВ "А-ВІКТ" подано до Бердичівської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2011 року. У рядку 25 даного розрахунку "Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18-рядок 21.1 – рядок 21.2 )" зазначено уточнений показник податку на додану вартість – 12337,00 грн. (а.с.109-111 т.1). Зазначений розрахунок був прийнято відповідачем, що стверджується квитанцією №2 (а.с.112 т.1).

Судом враховано, що п. 87.9 ст.87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Однак, слід відзначити, що актом Бердичівської ОДПІ №5669/16-01/33446070 від 19.12.2011, складеного за результатом камеральної перевірки своєчасності сплачених узгоджених податкових зобов’язань, встановлено, що в порушення п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, який виник 30.06.2011 року в сумі 65540,00 грн., 30.07.2011 року в сумі 101087,97 грн., 30.08.2014 року в сумі 12337,00 грн. На підставі даного акта податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення №0001431601 від 20.12.2011 року. Правомірність зазначених висновків акта №5669/16-01/33446070 від 19.12.2011 року та прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення підтверджено постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2012 року по справі №0670/2602/12, яка ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 року залишена без змін.

В подальшому, актом Бердичівської ОДПІ від 03.05.2012 №617/22/33446070, складеного за результатом планової документальної перевірки ТОВ "А-ВІКТ", порушень дотримання строків сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року не встановлено (а.с.25-26 т.1).

Отже, станом на 30.08.2011, 28.08.2011 та 30.09.2011 ТОВ "А-ВІКТ" не мало податкового боргу, а в ході розгляду справи, судом його виникнення не встановлено. Відповідачем на виконання приписів ч.2 ст.71 КАС України доказів протилежного не надано.

Крім того, на підставі акта Бердичівської ОПІ від 03.05.2012 №617/22/33446070 податковим органом було прийнято податкове повідомлення – рішення від 11.05.2012 №0000502200, яким збільшено позивачу суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 69488,00 грн., в т.ч. 55590,00 грн. – за основним платежем та 13898,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.243 т.1), на підставі якого відповідачем в акті перевірки від 13.03.2013 зазначено існування податкового боргу на суму 55590,00 грн. - 21.05.2012.

Однак, частина податкового боргу, визначена податковим повідомленням – рішенням від 11.05.2012 №0000502200 була сплачена позивачем в сумі 17702,38 грн., що стверджується платіжним дорученням №312 від 21.05.2012 (а.с.130 т.1).

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що Бердичівською ОДПІ невірно визначено суми податкового боргу, які обліковувались за позивачем станом на 21.05.2012, оскільки, як встановлено судом станом на 30.08.2011, 28.08.2011 та 30.09.2011 ТОВ "А-ВІКТ" не мало податкового боргу, що стверджується актом відповідача від 03.05.2012 №617/22/33446070.

Суд також акцентує увагу, що пунктом 75.1 ст. Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1. п.75.1 ст.75)

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2. п.75.1 ст.75).

Проаналізувавши зазначене, суд приходить до висновку, що предметом камеральної перевірки не може були дослідження своєчасності сплати платником податків податкових зобов'язань.

Отже, здійснивши в межах камеральної перевірки податкової звітності позивача з ПДВ, перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість відповідач перевищив надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ суперечить встановленим обставинам у справі та прийняте відповідачем без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 000027153 від 27 березня 2013 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-ВІКТ" 414,50 грн сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 21 жовтня 2014 р.