Постанова № 41407022, 06.11.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року Житомир справа № 806/4306/14

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

за участю секретаря Барібан А.І., Корольової О.С.,

представника позивача Полохіної Т.М.,

представника відповідача Самохвала А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Компанія РОС" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.09.2014 року №0001792201, №0001802201 і №0001462201,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.153, т.2), визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.09.2014 року: №0001462201 про застосування штрафних санкцій в сумі 1412,38 грн; №0001792201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 166844 грн, в тому числі 133475 грн - основний платіж та штраф - 33369 грн; №0001802201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 175625 грн, в тому числі основний платіж - 140500 грн та штраф - 35125 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що за результатами перевірки Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо приватного підприємства "Компанія РОС" було складено акт перевірки № 5347/06-25-22-01/36104970 від 29.08.2014 року, яким встановлено порушення вимог пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 136015 грн за 2013 рік; п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 142869 грн та п.2.8,2.9,3.5 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", що призвело до перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на суму 706,19 грн. На підставі таких висновків винесено податкові повідомлення-рішення від 15.09.2014 року №0001462201 про застосування штрафних санкцій в сумі 1412,38 грн; №0001792201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 170019 грн, в тому числі 136015 грн - основний платіж та штраф - 34004 грн; №0001802201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 178586 грн, в тому числі основний платіж - 142869 грн та штраф - 35717 грн. З вказаними податковими рішеннями не погоджуються, а щодо рішень №0001792201 та №0001802201 - в частині нарахування основного платежу 133475 грн (штраф 333369 грн) та 140500 грн (штраф 35125 грн) відповідно, оскільки вони не грунтуються на нормах чинного законодавства. Так, висновки про порушення податкових норм були зроблені на підставі аналізу податковим органом операцій приватного підприємства "Компанія РОС" з його контрагентами ТОВ "Промбудмаркет" та ТОВ "Трейд Лайн М". Однак всі витрати по придбанню будівельних робіт у ТОВ "Промбудмаркет" та ТОВ "Трейд Лайн М", на підставі яких був сформований податок на прибуток та податковий кредит, підтверджуються належними первинними документами, податковий кредит підтверджується податковими накладними та є такими, що пов'язані з господарською діяльністю приватного підприємства "Компанія РОС". Враховуючи викладене, підстав для винесення оспорюваних рішень у податкової не було. Що стосується порушення п.2.8,2.9,3.5 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", що призвело до перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на суму 706,19 грн, то воно також не мало місця, оскільки видаткові касові ордери містять всі необхідні реквізити, передбачені чинним законодавством, з огляду на що повідомлення-рішення від 15.09.2014 року №0001462201 також підлягає скасуванню.

Представник позивача підтримав позовну заяву, з підстав, зазначених у ній та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовної заяви.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що за результатами планової документальної виїзної перевірки приватного підприємства "Компанія РОС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період з 11.03.2011 року по 31.12.2013 року, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було складено акт перевірки від 29.08.2014 року № 5347/06-25-22-01/36104970 (а.с.29-60, т.1).

Вказаним актом висновками встановлено порушення:

- пп. 139.1.1, 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 136015 грн за 2013 рік;

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 142869 грн в тому числі за вересень 2013 року - 1295 грн, жовтень 2013 року - 6667 грн, листопад 2013 року - 9060 грн, грудень 2013 року - 125847 грн;

- п.2.8, 2.9, 3.5 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 - допущено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на суму 706,19 грн.

На акт перевірки ПП "Компанія РОС" було подано заперечення (а.с.83-93, т.1), за результатами розгляду яких, висновки Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про порушення залишились незмінними (а.с.75-82, т.1).

На підставі вказаних висновків податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 15.09.2014 року №0001462201 про застосування штрафних санкцій в сумі 1412,38 грн (а.с.27, т.1); №0001792201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 170019 грн, в тому числі 136015 грн - основний платіж та штраф - 34004 грн (а.с.23, т.1); №0001802201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 178586 грн, в тому числі основний платіж - 142869 грн та штраф - 35717 грн (а.с.25, т.1).

Досліджуючи правомірність винесення даних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 15.09.2014 року №0001792201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 170019 грн та №0001802201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 178586 грн.

Як вбачається з акту перевірки, заниження податку на прибуток в сумі 136015 грн відбулось за рахунок віднесення до складу витрат операційної діяльності витрат, по яким ПП "Компанія РОС" не доведено факт їх пов'язаності з веденням господарської діяльності та які не підтверджені відповідними належно оформленими первинними документами на загальну суму 715868 грн, в тому числі за 2013 рік по отриманим послугам субпідряду від ТОВ "Промбудмаркет" на суму 669167 грн, ТОВ "Трейд Лайн М" на суму 33333 грн, по отриманим послугам по проведенню культмасових заходів ТОВ "Національна корпорація розваг" на суму 13368 грн.

Відповідно до вимог п.138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на додану вартість, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з нормами п.138.2 ст.138 та п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу, відповідно не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 14.1.36 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені норми Кодексу, можна зробити висновок про те, що не включаються до об'єкту оподаткування на прибуток витрати операційної діяльності, не підтверджені належними первинними документами та не пов'язані із господарською діяльністю суб'єкта господарювання.

Також актом встановлено заниження підприємством податку на додану вартість в сумі 142869 грн, яке виникло в зв'язку із включенням до складу податкового кредиту ПДВ з вартості придбаних сировини та товарів від постачальників, по яким не було доведено їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а саме по контрагентах-постачальниках: ТОВ "Промбудмаркет", ТОВ "Трейд Лайн М", ТОВ "Національна корпорація розваг". Зокрема, по ТОВ "Промбудмаркет", ТОВ "Трейд Лайн М" документи, які підтверджують отримані послуги по виконанню будівельних робіт оформлені неналежним чином (в актах виконаних робіт довільної форми відсутні розшифровки підписів осіб, субпідрядника та генпідрядника, що не дає можливості ідентифікувати даних осіб) та не були надані інші належні первинні документи (договірна ціна, локальний кошторис, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, підсумкова відомість ресурсів). Крім того, при опрацюванні додатку № 5 до податкової декларації "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" було встановлено розбіжність по податковому кредиту по контрагенту ТОВ "Промбудмаркет" за грудень 2013 року в сумі 125500 грн.

Так, порядок та підстави формування податкового кредиту регламентуються приписами ст. 198 ПК України. У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги на основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Досліджуючи правомірність формування витрат та податкового кредиту позивачем для цілей визначення податку на прибуток та податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Що стосується понесених витрат по отриманим послугам по проведенню культмасових заходів від контрагента ТОВ "Національна корпорація розваг" на суму 13368 грн та включенням до податкового кредиту ПДВ по придбаним послугам від даного контрагента в сумі 2369 грн, то в цій частині позивач погоджується із висновком акту перевірки щодо неправомірного віднесення вказаних витрат до витрат операційної діяльності та суми ПДВ до податкового кредиту, в зв'язку із чим оскаржує частково податкове повідомлення-рішення від 15.09.2014 року №0001792201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 133475 грн та штрафу 33369 грн, податкове повідомлення-рішення від 15.09.2014 року №0001802201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 140500 грн та штрафу 35125 грн.

Так, приватним підприємством "Компанія РОС" з контрагентом ТОВ "Промбудмаркет" (основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с.67, т.1)) було укладено ряд договорів підряду, за якими ТОВ "Промбудмаркет" (підрядник) приймає на себе зобов'язання виконати будівельні роботи по наступним об'єктам: договір № 93 від 20.11.2013 року по об'єкту Великолугівська ЗОШ 1-3 ступенів в с.Великий Луг Червоноармійського району (а.с.94-96, т.1); договір № 95 від 04.12.2013 року по об'єкту Кошелівська ЗОШ 1-3 ступенів в с.Кошелівка Червоноармійського району (а.с.97-99); договір № 96 від 02.12.2013 року по об'єкту Будинок культури по вул.Грушевського 3 в м.Коростені (а.с.100-102, т.1); договір № 97 від 29.12.2013 року по об'єкту ТВБВ Державного ощадного банку за адресою м.Новоград-Волинський Житомирської області (а.с.103-105, т.1); договір № 98 від 29.12.2013 року по об'єкту Житомирська панчішна фабрика в м.Житомирі (а.с.106-108, т.1) та відповідно об'єм, характер та вартість робіт, що виконуються підрядником на підставі вказаних договорів, оплата робіт встановлюються та проводяться згідно до актів виконаних робіт (підпункти 1.2 та 4.2 договорів).

Витрати позивача по придбанню будівельних робіт в сумі 669 167 грн на виконання вказаних договорів та в зв'язку із цим формування податкового кредиту в сумі 133833,32 грн підтверджується наступними документами.

За договором № 93 від 20.11.2013 року по Великолугівській ЗОШ 1-3 ступенів:

-довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 70862 грн (а.с.133, т.1); актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 70862 грн (а.с.134-137, т.1); договірною ціною (а.с.138-139, т.1); підсумковою відомістю ресурсів (а.с.140, т.1); локальним кошторисом (а.с.141-143, т.1); податковою накладною № 10124 від 21.11.2013 року на суму ПДВ 8333,33 грн (а.с.184, т.1)

За договором № 95 від 04.12.2013 року по Кошелівській ЗОШ 1-3 ступенів:

-довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 136796,40 грн (а.с.109, т.1); актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 136796,40 грн (а.с.110-117, т.1); договірною ціною (а.с.118-119, т.1); підсумковою відомістю ресурсів (а.с.120-121, т.1); локальним кошторисом (а.с.122-132, т.1); податковою накладною № 1532 від 04.12.2013 року на суму ПДВ 21666,67 грн (а.с.190, т.1)

За договором № 96 від 02.12.2013 року по Будинку культури по вул.Грушевського 3 в м.Коростені:

-довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 142168,80 грн (а.с.172, ); актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 142168,80 грн (а.с.173-176, т.1); договірною ціною (а.с.181-182, т.1); підсумковою відомістю ресурсів (а.с.177, т.1); локальним кошторисом (а.с.178-180, т.1); податковими накладними № 5167 від 11.12.2013 року, № 1151 від 03.12.2013 року, № 4687 від 10.12.2013 року, № 4686 від 10.12.2013 року на суму ПДВ 23333,32 грн (а.с.186-189, т.1)

За договором № 97 від 29.12.2013 року по відділенню Державного ощадного банку за адресою вул.Шевченка 6 м.Новоград-Волинський Житомирської області :

-довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 160026 грн (а.с.144, т.1); актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 160026 грн (а.с.145-150, т.1); договірною ціною (а.с.159, т.1); підсумковою відомістю ресурсів (а.с.158, т.1); локальним кошторисом (а.с.151-157, т.1).податковою накладною № 14654 від 30.12.2013 року на суму ПДВ 13833,33 грн (а.с.185, т.1)

За договором № 98 від 29.12.2013 року по Житомирській панчішній фабриці в м.Житомирі :

-довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на суму 293146,80 грн (а.с.161, т.1); актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 293146,80 грн (а.с.162-165, т.1); договірною ціною (а.с.166-167, т.1); підсумковою відомістю ресурсів (а.с.168, т.1); локальним кошторисом (а.с.169-171, т.1); податковою накладною № 14655 від 30.12.2013 року на суму ПДВ 66666,67 грн (а.с.183, т.1)

- платіжними дорученнями № № 516, 571, 572, 612, 617, 619, 697, 698 на загальну суму ПДВ 133833,32 грн (а.с.191-198, т.1).

Крім того, документами, які підтверджують факт використання придбаних у ТОВ "Промбудмаркет" робіт у господарській діяльності позивача є договори підряду та субпідряду: № 38/148 від 08.08.2013 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язується виконати капітальний ремонт Великолугівської ЗОШ 1-3 ступенів в с.Великий Луг Червоноармійського району (а.с.68-70, т.2); № 49 від 02.09.2013 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язується виконати капітальний ремонт Кошелівської ЗОШ 1-3 ступенів в с.Кошелівка Червоноармійського району (а.с.102-106, т.2); № 50 від 01.10.2013 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язується виконати капітальний ремонт будинку культури по вул.Грушевського 3 в м.Коростені (а.с.88-90, т.2); № 27/01 від 07.10.2013 року з ПАТ "Державний ощадний банк України", відповідно до умов якого позивач зобов'язується виконати ремонт територіально відокремленого безбалансового відділення № 10005/057 АТ "Ощадбанк" за адресою вул. Шевченка 6, м.Новоград-Волинський (а.с.212-214, т.1); № 51 від 02.09.2013 року з ПАТ "Україна", відповідно до умов якого позивач зобов'язується зробити поточний ремонт адміністративної будівлі Житомирської панчішної фабрики (а.с.32-34, т.2) та доданими до вказаних договорів довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, підсумковою відомістю ресурсів, договірною ціною локальними та зведеними кошторисами, які знаходяться в матеріалах справи.

Щодо придбаних будівельних робіт у контрагента ТОВ "Трейд Лайн М", то правомірність витрат позивача в сумі 33333 грн та формування ПДВ в сумі 6666,67 грн підтверджується:

- укладеним договором будівельного підряду № 100 від 01.10.2013 року, за умовами якого ТОВ "Трейд Лайн М" зобов'язується виконати утеплення фасаду Житомирської панчішної фабрики, а позивач в свою чергу оплатити та прийняти виконані роботи (а.с.199-203, т.1);

- актами здачі-приймання робіт № 58 від 30.10.2013 року та № 76 від 31.10.2013 року про виконання робіт на загальну суму 40000 грн (а.с.204-205, т.1);

- податковими накладними № 14849 від 30.10.2013 року та № 16437 від 31.10.2013 року, платіжними дорученнями № 424 та № 416, якими підтверджується оплата будівельних послуг на суму 40000 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ - 6666,67 грн (а.с.206-210, т.1).

Посилання відповідача на те, що позивачем на підтвердження правомірності вчинених господарських операцій та здійснення податкового обліку не були надані належні первинні документи: договірна ціна, локальний кошторис, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, підсумкова відомість ресурсів, є безпідставними з огляду на досліджені судом документи.

Також не впливає на законність ведення позивачем податкового обліку той факт, що документи, які підтверджують отримані послуги по виконанню будівельних робіт оформлені, на думку перевіряючих, неналежним чином: в актах виконаних робіт відсутні розшифровки підписів осіб, субпідрядника та генпідрядника, що не дає можливості ідентифікувати даних осіб, оскільки, по-перше, відповідно до роз'яснення Міністерства регіонального розвитку від 22.01.2013 року щодо обов'язковості форм первинних облікових документів у будівництві (КБ-2В і КБ-3) зазначено про те, що для підприємств, що виконують роботи не за рахунок бюджетних коштів, застосування примірних форм № КБ-2в і № КБ-3 є рекомендованим. У цих випадках може складатися інший документ, форма якого зазначається у договорі підряду, що забезпечує отримання інформації про дату, види, обсяги та вартість виконаних робіт, обчислення прибутку, з обґрунтуванням вартості та підтвердженням витрат матеріальних ресурсів.

Досліджені акти КБ-2В виконаних робіт, з огляду на те, що роботи позивача не фінансуються з державного бюджету України, містять в собі вказану інформацію, а тому є належними первинними документами в розумінні норм Податкового кодексу.

Крім того, в листах Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 та від 01 листопада 2011 року №1936/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі акти щодо формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що реальність вчинення господарських операцій між ПП "Компанія РОС" та ТОВ "Трейд Лайн М", ТОВ "Промбудмаркет", підтверджується документально, а надані первинні документи спростовують твердження відповідача про непов'язаність витрат позивача з веденням господарської діяльності та відсутність подальшого використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача.

Суд також зазначає, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій контрагенти позивача ТОВ "Трейд Лайн М", ТОВ "Промбудмаркет" були зареєстровані уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, у встановленому порядку цивільної дієздатності не позбавлені та перебували на обліку в податкових органах як платники податку на додану вартість.

Відповідачем не надано суду доказів того, що станом на момент проведення господарських операцій з позивачем їх було ліквідовано або діяльність була припинена в установленому законом порядку чи підприємства були виключені з ЄДРПОУ.

Судом також встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів сформував податковий кредит .

Таким чином, суд приходить до наступних висновків:

- про правомірність включення ПП "Компанія РОС" за 2013 рік до об'єкту оподаткування на прибуток витрат операційної діяльності на загальну суму 669167 грн та відсутність заниження податку на прибуток в сумі 133475 грн, необґрунтованість штрафної санкції на суму 33369 грн ( 133475х25%/100 - п. 123.1 ПКУ);

- про правомірність формування ПП "Компанія РОС" за 2013 рік податкового кредиту

на суму 140500 грн, відсутність його завищення та необґрунтованість штрафної санкції на суму 35125 грн ( 140500х25%/100 - п. 123.1 ПКУ);

- про неправомірність податкових повідомлень рішень №0001792201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 166844 грн, в тому числі 133475 грн - основний платіж та штраф - 33369 грн; №0001802201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 175625 грн, в тому числі основний платіж - 140500 грн та штраф - 35125 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.09.2014 року №0001792201 про застосування штрафних санкцій в сумі 1412,38 грн, суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки (а.с.59, т.1), позивачем було допущено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на суму 706,19 грн за рахунок здійснення видачі готівкових коштів із каси підприємства по видатковим касовим ордерам, в яких був відсутній підпис одержувачів готівкових коштів.

Судом оглянуто оригінали видаткових касових ордерів від 25.06.2013 року на загальну суму 706,19 грн (а.с.64-66, т.1) та встановлено, що як керівник ПП "Компанія РОС" так і одержувач готівкових коштів у видатковому касовому ордері на суму 444,90 грн є однією і тією ж особою (ОСОБА_3), ордер містить підпис вказаної особи навпроти графи "керівник" та "головний бухгалтер", в той же час, візуально підпис одержувача готівкових коштів на ордері № 8 викликає сумнів у достовірності його здійснення ОСОБА_3

Разом з тим представником відповідача до суду було надано копії вказаних видаткових ордерів, наданих позивачем під час проведення перевірки, та з них видно, що в графах "підпис одержувача" відсутні підписи останнього (а.с.146-148, т.2).

Пояснення представника позивача, що під час перевірки касові ордера були заповнені належним чином та містили всі необхідні підписи, суд оцінює критично з огляду на те, що підписи одержувача могли бути здійснені самим позивачем вже після проведення планової перевірки, зворотнього представником позивача не доведено.

Відповідно до п.п.2.8, 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (у відповідній редакції), підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси та не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (п.3.5)

Згідно абз.2 п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до юридичних осіб всіх форм власності, які є суб'єктами підприємницької діяльності, застосовується штраф у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Враховуючи вищевказані норми та відсутність підпису одержувача готівкових коштів у видаткових касових ордерах, відповідачем було правомірно застосовано штраф у розмірі 1412,38 грн (706,19х2) та винесено податкове повідомлення-рішення від 15.09.2014 року №0001462201.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що в оскаржуваній частині податкові повідомлення-рішення №0001792201 та №0001802201 підлягають скасуванню, а протиправність податкового повідомлення-рішення від 15.09.2014 року №0001462201 позивачем не доведена, натомість податковий орган надав достатньо доказів його правомірності, з огляду на що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.09.2014 р. №0001792201 в частині нарахування 166844 грн., в тому числі 133475 грн. основного платежу та 33369 грн. штрафної (фінансової) санкції та податкове повідомлення-рішення від 15.09.2014 р. №0001802201 в частині нарахування 175625 грн., в тому числі 140500 грн. основного платежу та 35125 грн. штрафної (фінансової) санкції.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 12 листопада 2014 р.