Ухвала суду № 41406816, 17.11.2014, Шевченківський районний суд Харківської області

Шевченківський районний суд Харківської області

9а м. смт. Шевченково Шевченківський район Харківська область Україна 63600

Справа № 2037/1-83/11

17.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

17 листопада 2014 року Шевченківський районний суд Харківської області в складі:

гол-чого судді - Стеганцова С.М.,

при секретарі - Реуцькій Н.В.,

прокурора Котельнікова Р.М.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в селищі Шевченкове заяву засудженого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році», раніше судимого:

- вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 15.02.2011 року за ч.3 ст.185 КК України - до 3-х років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки;

- вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 20.10.2011 року за ч.3 ст.185 КК України - до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.71. КК України, частково було приєднане покарання за вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 15.02.2014 року в вигляді 6-ти місяців позбавлення волі і остаточне покарання було визначене в вигляді 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі.

Звільнився з місць позбавлення волі 07.04.2014 року умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 22 дні - 08 жовтня 2014 року Шевченківським районним судом Харківської області ОСОБА_1 був засуджений вироком Шевченківського районного суду Харківської області за ч.2 ст.296 КК України - до 1 року 3-х місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково було приєднати невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 20.10.2011 року у вигляді 3-х місяців позбавлення волі та остаточно призначено покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести ) місяців позбавлення волі.

в с т а н о в и в :

04.11.2014 року до Шевченківського районного суду Харківської області надійшла заява засудженого ОСОБА_1 про застосування Закону України №1185-VII від 08.04.2014 року «Про амністію у 2014 році», який набрав чинності 19.04.2014 року, до вироку від 20.10.2011 року.

В обґрунтування клопотання засуджений посилається на те, що він був засуджений вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 20.10.2011 року за ч.3 ст.185 КК України - до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.71. КК України йому частково було приєднане покарання за вироком Шевченківського районного суду Харківської області від 15.02.2014 року в вигляді 6-ти місяців позбавлення волі і остаточне покарання було визначене в вигляді 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі. Звільнився засуджений ОСОБА_1 07.04.2014 року по постанові Червонозаводського райсуду міста Харкова умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 22 дні.

08 жовтня 2014 року Шевченківським районним судом ОСОБА_1 був засуджений вироком Шевченківського районного суду Харківської області за ч.2 ст.296 КК України - до 1 року 3-х місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково було приєднано невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду від 20.10.2011 року у вигляді 3-х місяців позбавлення волі та остаточно призначено покарання в виді 1 (одного) року 6 (шести ) місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання було визначено з моменту оголошення вироку з 08.10. 2014 року. Даний вирок на цей час ще не вступив в законну силу.

ОСОБА_1 просить звільнити його від покарання за амністією від вироку Шевченківського районного суду Харківської області від 20.10.2011 року, за яким він був засуджений за ч.3 ст.185 КК України.

Вислухавши думку прокурора, який заперечували проти застосування до ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2014 році», перевіривши надані матеріали кримінальної справи за 2011 рік, суд вважає заяву засудженого такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.85 КК України, на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

В ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», зазначено, що амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

19 квітня 2014 року вступив в силу Закон України №1185-УІІ від 08.04.2014 року «Про амністію у 2014 році».

Відповідно до п."в" ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», питання про застосування амністії до засуджених, які перебувають в установах виконання покарань, суд вирішує за поданням начальника установи, погодженим з відповідною спостережною комісією або службою у справах дітей, або за клопотанням самого засудженого, його захисника чи законного представника.

Згідно ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», рішення про застосування чи не застосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_1 просить його звільнити від покарання за амністією від вироку Шевченківського районного суду Харківської області від 20.10.2011 року, за яким він був засуджений за ч.3 ст.185 КК України, але по даному вироку ОСОБА_1 був звільнений від покарання 07.04.2014 року по постанові Червонозаводського райсуду міста Харкова умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 22 дні. Тобто він просить звільнити його від покарання по УДО, яке частково ( в розмірі 3-х місяців) було приєднане судом до вироку Шевченківського районного суду Харківської області суду від 08 жовтня 2014 року на підставі ст. 71 КК України.

Відповідно до статті 8 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році», амністія не може бути застосована до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.

Також ОСОБА_1 не суб'єктом і не підпадає ні під один із пунктів ст.1 «Закону України №1185-VII від 08.04.2014 року «Про амністію у 2014 році», крім того до нього не може бути застосована амністія до вироку від 20.10.2011 року, так як він від даного покарання був звільнений умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 22 дні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 не може бути застосована амністія, а тому у задоволенні заяви про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» - слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 74, 85, 86 КК України, ст.1, п."в" ст. 8, 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Шевченківський районний суд Харківської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Суддя: С.М. Стеганцов