Ухвала суду № 41406385, 08.05.2014, Нововодолазький районний суд Харківської області

№ 2/631/17/14

631/1153/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 травня 2014 року смт. Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Марюхна Л.А.

При секретарі Великородній Л.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

В Нововодолазький районний суд Харківської області звернулася з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування , в якому зазначила, що э спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька, ОСОБА_3, який помер 04 січня 2013 року. До складу спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 входить 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та 2/3 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 гектарів, розташовані за адресою село Вільхуватка, вулиця Леніна,216 Нововодолазького району Харківської області , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_4, яка померла 05 травня 2003 року. Підставою для звернення до суду за захистом порушеного права є відмова державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори у вчиненні нотаріальної дії, в звязку з тим, що оригінали правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та надвірних будівель, які входять до складу спадщини після смерті ОСОБА_3, знаходяться у відповідача по справі, спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та в звязку з наявністю спору про право на спадщину.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. Надали пояснення в яких зазначили наступне. Батько позивача, ОСОБА_3, помер 04 січня 2013 року. Після смерті батька відкрилася спадщина до складу якої входить майно, охоплене заповітом, складеним спадкодавцем за життя 17 грудня 2012 року, та інше спадкове майно, яке не було охвачене заповітом.До складу спадщини за законом входить також 2/3 частини житлового будинку, А-І, загальною площею 79,5 квадратних метрів, житловою площею 48,6 квадратних метрів з надвірними будівлями, ОСОБА_5,а, Тамбур,а1,Літня кухня,Б, ОСОБА_5,б, Ганок,б1, Погріб,В, Гараж,Г, Сараї,г,Д,д,Е,, Туалет, г1, Навіси,е,Ж, Ворота,N, Огорожа,N1, Хвіртка,N2, відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, виготовленому Нововодолазьким АІБ станом на 26 грудня 2012 року, та 2/3 частини земельної ділянки площею 0,25га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташовані за адресою с.Вільхуватка, вул.Леніна,216, Нововодолазького району Харківської області. В установлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач звернулась до Нововодолазької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 04 січня 2013 року. Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_3 позивач позбавлена можливості з наступних підстав.

ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_4, з 23 грудня 1966 року по день смерті ОСОБА_4, 05 травня 2003 року, свідоцтво про шлюб серія І-ВЛ № 210664, видане 05 травня 2004 року, актовий запис № 25 від 23 грудня 1966 року.

За період подружнього життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули у власність житловий будинок, 1968 рік побудови, з надвірними будівлями, роки побудови 1968-2000 , розташований за адресою с.Вільхуватка, вул.Леніна,216, Нововодолазького району Харківської області, право власності на житловий будинок підтверджується свідоцтвом про право власності від 19.11.2002 року , виданим Ватутінською сільрадою Нововодолазького району Харківської області на ім'я ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 16.04.2004 року .На підставі рішення VП сесії ХХІV скликання Ватутінської сільської ради від 09 квітня 2003 року отримали у власність земельну ділянку площею 0,25 гектарів в межах згідно з планом, розташовану в с.Вільхуватка,вул.Леніна.216 Нововодолазького району Харківської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ХР № 131358, виданим 16 квітня 2004 року Ватутінською сільською радою.

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого все належне їй на момент смерті майно заповіла своїй доньці, ОСОБА_2, відповідачу по справі. ОСОБА_4 померла 05 травня 2003 року. На момент смерті разом з нею був зареєстрований та фактично проживав батько позивача, ОСОБА_3 З урахуванням діючого на момент смерті ОСОБА_4 законодавства майно , нажите подружжям за час шлюбу , є його спільною власністю. Крім того, будучи непрацездатним на момент смерті дружини, ОСОБА_3 мав право на обовязкову частку спадщини, незалежно від змісту заповіту яка становить не менше двох третин частки, яка б належала б кожному з них при спадкоємстві за законом/обовязкова частка/. Позивач вважає, що її батькові, ОСОБА_3 на момент смерті належала ? частина житлового будинку з надвірними будівлями та ? частина земельної ділянки для обслуговування житлового будинку площею 0,25 гектарів та з урахуванням того, що спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 є двоє , ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6 фактично прийняв спадщину обовязкову частку в розмірі 2/3 частини від належної йому ? частки при спадкуванні за законом майна, що входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4. В звязку з наявністю спору про право та не бажанням відповідача по справі надати оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно вирішення питання спадкування можливе лише в судовому порядку.

Представник відповідача по справі ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1Є не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Представник відповідача наголосив, що спірне майно є особистою власністю ОСОБА_4, яка померла 05 травня 2003 року, в правовстановлюючих документах на спірне майно власником зазначена ОСОБА_4 . ніякого документального підтвердження про те, що ОСОБА_3 мав право на спірний житловий будинок та земельну ділянку матеріали цивільної справи не містять. Батько позивача , ОСОБА_3, відмовився від прийняття обовязкової частки спадщини в установленому законом порядку , відповідно до заяв, поданих до Нововодолазької державної нотаріальної контори 16 квітня 2004 року та 20 квітня 2004 року, крім того, в заяві від 16.04.2004 року зазначив, що житловий будинок, що знаходиться в с. Вільхуватка, вулиця Леніна, 26, та грошовий вклад належить особисто померлій. Представник відповідача зазначив, що відповідно до вимог ч.1 ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом, або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обовязкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців.

Суд вислухав пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача по справі, перевірив матеріали справи, надані докази, вважає, що позов є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

В ході судового розгляду встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_4, з 23 грудня 1966 року по день смерті ОСОБА_4, 05 травня 2003 року, свідоцтво про шлюб серія І-ВЛ № 210664, видане 05 травня 2004 року відділом РАЦС Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 25.

За період подружнього життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули у власність майно, що є предметом спору, а саме житловий будинок, 1968 рік побудови, з надвірними будівлями, роки побудови 1968-2000 , розташований за адресою с.Вільхуватка, вул.Леніна,216, Нововодолазького району Харківської області, свідоцтво про право та на підставі рішення VП сесії ХХІV скликання Ватутінської сільської ради від 09 квітня 2003 року отримали у власність земельну ділянку площею 0,25 гектарів в межах згідно з планом, розташовану в с.Вільхуватка,вул.Леніна.216 Нововодолазького району Харківської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХР № 131358, виданого 16 квітня 2004 року Ватутінською сільською радою. Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були власниками по 1/ 2 частині кожний спірних житлового будинку та земельної ділянки. Відповідно до статті 22 КпШС України , який був діючим на момент смерті ОСОБА_4 Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого все належне їй на момент смерті майно заповіла своїй доньці, ОСОБА_2, відповідачу по справі. На момент смерті ОСОБА_4 05 травня 2003 року, разом з нею був зареєстрований та проживав фактично батько позивача, її чоловік, ОСОБА_3, який помер 04.01.2013 року. Майно, набуте в період перебування у шлюбі з ОСОБА_4, не охоплене заповітом, тому входить до складу спадщини за законом.

Посилання представника відповідача по справі щодо належності спірного майна ОСОБА_4 особисто суд не приймає до уваги , оскільки вони не підтверджені жодними належними доказами. Відповідно до статті 24 КпШС України Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним пыд час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Відповідно до ст.28 КпШСУ В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Суд з урахуванням того, що ОСОБА_4 за життя склала заповіт на ім'я відповідача по справі , відповідно до якого заповіла все належне їй майно відповідачу по справі, ОСОБА_3 як непрацездатний спадкоємець першої черги, відповідно до статті 535 мав право на обовязкову частку у спадщині , розмір якої становить не менше 2/3 частини, яка б належала кожному із спадкоємців першої черги при спадкоємстві за законом. З огляду витребуваної спадкової справи після смерті ОСОБА_4, судом встановлено, що ОСОБА_3 на момент смерті дружини, ОСОБА_4, проживав разом з нею за однією адресою, що відповідно до норм ЦК Української РСР є підтвердженням фактичного прийняття спадщини, тому він є таким , що фактично прийняв обовязкову частку у спадщині. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті ОСОБА_4, яка померла 05 травня 2003 року , був непрацездатним. Враховуючи, що спадкоємців за законом першої черги було двоє, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 при спадкуванні за законом частка ОСОБА_3 складала б ? частину житлового будинку та ? частину земельної ділянки

Відповідно до ст. 535 ЦК Української РСР /1963 року/ неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця / в тому числі усиновлені/, а також непрацездатні дружина, батьки /усиновителі/ і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка б належала б кожному з них при спадкоємстві за законом/обовязкова частка/. При визначенні розміру обовязкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку мій батько на момент смерті .

Відповідно до ч.4 п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 ,,Про судову практику у справах про спадкування,, , той зі спадкоємців, який має право на обовязкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї.

Судом встановлено відповідно до матеріалів спадкової справи , відкритої після смерті ОСОБА_4, що батько позивача, ОСОБА_3 не відмовився в установлений статтею 549 ЦК Української РСР шестимісячний строк від прийняття обовязкової частки у спадщині. Наявні в матеріалах спадкової справи заяви ОСОБА_3 від 16 квітня 2004 року № 204 та від 20 квітня 2004 року № 216 про відмову від прийняття спадщини не мають юридичної сили, оскільки подані після спливу шестимісячного терміну після смерті ОСОБА_4, . Крім того судом встановлено, що в заяві від 16 квітня 2004 року № 204, яка скасована заявою від 20 квітня 2004 року № 216 мова йде про майно, яке не є предметом спору, а саме про житловий будинок, розташований за адресою Вільхуватка, вулиця Леніна,26 та грошовий вклад що заявою від 20.04.2014 року.

Посилання представника відповідача на норми статті 1276 ЦК України /2004 року/ є безпідставними, оскільки спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася 05 травня 2003 року, тому до даних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР /1963 року/. Судом встановлено, ОСОБА_3 за життя фактично прийняв обовязкову частку спадщини. Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Судом встановлено, позивач по справі в установлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини звернулась до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 04 січня 2013 року, позивачем дотриманий порядок звернення до суду за захистом порушеного права після відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

На підставі наданих до суду доказів, досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, судом встановлено, що до складу спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 04 січня 2013 року, входить 2/3 частини житлового будинку, А-І, загальною площею 79,5 квадратних метрів, житловою площею 48,6 квадратних метрів з надвірними будівлями, ОСОБА_5,а, Тамбур,а1,Літня кухня,Б, ОСОБА_5,б, Ганок,б1, Погріб,В, Гараж,Г, Сараї,г,Д,д,Е,, Туалет, г1, Навіси,е,Ж, Ворота,N, Огорожа,N1, Хвіртка,N2, відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, виготовленому Нововодолазьким АІБ станом на 26 грудня 2012 року, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4, яка померла 05 травня 2003 року, та 2/3 частини земельної ділянки площею 0,25га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд,право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4, розташовані за адресою с.Вільхуватка, вул.Леніна,216, Нововодолазького району Харківської області.

Допитаний в судовому засіданні свідок жодним чином не спростував надані позивачем докази та встановлені судом обставини щодо спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок та земельну ділянку.

З урахуванням успадкованої ОСОБА_3 обовязкової частки після смерті ОСОБА_4 до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 входить 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою с.Вільхуватка , вул.Леніна,216 Нововодолазького району Харківської області та 2/3 частини земельної ділянки площею 0,25 гектарів у межах згідно з планом , розташованої за адресою с.Вільхуватка , вул.Леніна,216 Нововодолазького району Харківської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, відповідно до державного акту серія ХР № 131358, виданого 16 квітня 2004 року, Ватутінською сільською радою . Відповідачем по справі зазначені обставини жодним чином не спростовані, не надані до суду підтвердження права особистої власності матері відповідача- договору дарування, свідоцтва про право на спадщину -ОСОБА_4 на спірне майно у відповідності до вимог статті 24 КпШС України, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Судом встановлено, позивач по справі , ОСОБА_1 , прийняла спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_3, який помер 04 січня 2013 року у відповідності до вимог ст.1269, 1270 ЦК України, позов про визнання за нею права власності в порядку спадкування на законом на 2/3 частини житлового будинку та 2/3 частини земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та надвірних будівель, поданий до суду з урахуванням вимог ЦК України в звязку з відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, право власності спадкодавця на спадкове майно судом перевірено, законність та обґрунтованість позовних вимог в ході судового розгляду доведені в повному обсязі.

На підставі ст.ст.524,529,534,535,548,549 ЦК Української РСР ст.16,1221, 1261,1269, 1270,1272, 1296 ЦК України, ст.3, 114 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 померлого 4 січня 2013 року на 2/3 частини житлового будинку розташованого за адресою Харківська область Нововодолазький район с. Вільхуватка вул.. Леніна ,216 ( житловий будинок літ. А-1 загальною площею 79, 5 кв.м., житловою площею 48,5 кв.м. , з надвірними будівлями - веранда ,а, тамбур а1,літня кухня Б, веранда б, ганок ,б1, погріб,В , гараж,Г,сарай , г,Д,д,Е, туалет г1, навіси ,е,Ж, ворота,N,хвіртка ,N 2.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 померлого 4 січня 2013 року, на 2/3 частини земельної ділянки площею 0,25 гектарів в межах згідно з планом , розташовану в с. Вільхуватка вул.. Леніна ,216 Нововодолазького району Харківської області для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд , державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР №131358 , виданий 16 квітня 2004 року Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області на імя ОСОБА_4 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області в 10-денний строк з дня його проголошення через Нововодолазький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення в повному обсязі виготовлено 13 травня 2014 року

Суддя Марюхна Л.А.