Вирок № 41405211, 17.11.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/10860/14-к

Провадження №1-кп/639/509/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участі: секретаря судового засідання - Лелякової Ю.В.,

прокурора - Макарова О.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12014220500001931 від 08.10.2014 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, а саме: 09.12.2004 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком до 3 роки; 20.03.2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.296, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, 13.07.2010 року звільнений умовно-достроково на 10 місяців 16 днів, в силу ст.89 КК України судимість не знята та не погашена,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

08.10.2014 року приблизно о 13 год. 50 хв., ОСОБА_1, маючи умисел направлений на таємне заволодіння чужим майном, прибув у маркет «АТБ», що розташований за адресою: м. Харків просп.Ілліча, 77, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій та переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, таємно викрав з полиці один рушник зеленого кольору Fiesta Home Collection 70х140 см., 100% бавовна, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3328 від 14.10.2014 року складає 180 грн. 00 коп. Після цього ОСОБА_1 направився до касової зони, де умисно не розплатившись за викрадений товар, направився на вихід із супермаркету, однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений охоронцями супермаркету.

29 жовтня 2014 року між представником потерпілого ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1, на підставі ст.ст.468, 469, 471 КПК України укладена угода про примирення. Згідно із укладеною угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України, тобто закінченому замаху на таємне викрадання чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно. Представник потерпілого ОСОБА_2 будь-яких претензій матеріального та морального характеру до підозрюваного ОСОБА_1 з приводу скоєння злочину не має.

Сторонами погоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1, буде призначене покарання за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, із застосуванням ст.75, 76 КК України та звільненням від відбування покарання з випробовуванням.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступних обставин.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.

Вимогами ч.3 ст.469 КПК України встановлено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину та погоджується на призначення узгодженого покарання. Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Представник потерпілої сторони погоджується із затвердженням укладеної угоди про примирення, будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Прокурор під час судового засідання зазначив, що укладена угода про примирення відповідає вимогам закону та може бути затверджена судом.

Суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України. Обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України. Судом встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація злочину є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про примирення та примирилися, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання, є щире каяття у вчиненому злочині.

Обставин, які відповідно ст.67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, офіційно не працює, має постійне місце мешкання, раніше неодноразово судимий.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 29 жовтня 2014 року по кримінальному провадженню №12014220500001931, укладену між представником потерпілої сторони ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену у кримінальному проводженні судово-товарознавчу експертизу в розмірі 293,40 грн. (двісті дев'яносто три гривні 40 коп.), шляхом перерахування їх на користь держави на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначенням виду платежу - «за експертні послуги» (к/п а.с.29).

Речовий доказ по кримінальному провадженню №12014220500001931 - рушник зеленого кольору Fiesta Home Collection, 70х140 см., 100% бавовна - вважати повернутим маркет «АТБ», що розташований за адресою: м. Харків просп. Ілліча, 77, як законному власнику, DVD-диск - залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження (к/п а.с.38-39, 41-42).

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити (направити) прокурору, обвинуваченому та потерпілому.

Суддя В.О. Курило