Рішення № 41404548, 12.11.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9865/14 Справа № 179/777/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Новік Д. І. Доповідач - Котушенко С.П.Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Котушенко С.П.

суддів Петренко І.О., Болтунової Л.М.

при секретарі Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Олімпекс-Агро» на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Олімпекс-Агро» про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ агрофірма «Олімпекс-Агро» про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. В обґрунтування позову вказувала на те, що їй належить земельна ділянка площею 5,510 га розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, яку в період з 2005 по 2012 рік орендував відповідач. 12 березня 2012 року вона уклала з агрофірмою «Олімпекс-Агро» угоду про дострокове припинення дії договору оренди, шляхом його розірвання, яка була виконана в той же день в присутності представника Личківської сільської ради. При цьому на момент підписання акту приймання-передачі на земельній ділянці були відсутні будь-які посіви сільськогосподарських культур або незавершене виробництво які б належали відповідачу.

Посилаючись на те, що відповідач у період з 20 квітня 2012 року по 01 травня 2012 року самовільно посіяв на вказаній земельній ділянці кукурудзу, чим порушив її права як власника земельної ділянки, завдав збитків у вигляді прямої майнової шкоди, яка згідно розрахунку, проведеного відповідно до п.4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25 липня 2007 року за №963, становить 13 682,43 грн., позивач проситла стягнути вказану суму на свою користь з відповідача.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення, як незаконного і необґрунтованого та про ухвалення нового рішення.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 20 вересня 2002 року Магдалинівською районною державною адміністрацією, ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 5,510 га розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

На підставі укладеного між сторонами 24 листопада 2005 року договору оренди ця земельна ділянка знаходилась в користуванні відповідача.

12 березня 2012 року сторони уклали угоду про розірвання зазначеного договору оренди, на виконання якої в той же день підписали акт приймання-передачі земельної ділянки.

З акту від 15 червня 2012 року, складеного головним агрономом Магдалинівського управління агропромислового розвитку, землевпорядником Личківської сільської ради, депутатом сільської ради і затвердженого Личківською сільською радою, вбачається, що земельна ділянка №738 площею 5,510 га, яка належить ОСОБА_2 засіяна кукурудзою, зовнішні межові знаки, які ідентифікують земельну ділянку (визначають її зовнішні межі), у зв'язку з проведенням сільськогосподарських робіт знищено; за поясненнями ОСОБА_2 посіви кукурудзи їй не належать, а належать ТОВ агрофірми «Олімпекс-Агро».

У відповідності зі ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Статтею 211 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, в тому числі і за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року, з відповідними змінами та доповненнями, самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Порядок розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки передбачено Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою КМ України від 25 липня 2007 року № 963 (далі Методика).

Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності факту, що земельна ділянка ОСОБА_2 в період з 20 квітня по 01 травня 2012 року самовільно використовувалась відповідачем, а також з того, що розмір заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки шкоди, яка становить 13 682,43 грн., позивачем визначено вірно.

З такими висновками погодитись не можна з огляду на наступне.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 заперечував проти того, що земельна ділянка самовільно використовувалась відповідачем по 01 травня 2012 року, вказуючи на знаходження її в користуванні відповідача приблизно до жовтня-листопада 2012 року, тобто до закінчення збору урожаю. Проте ніяких доказів на підтвердження даного факту ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду надано не було, хоч це і є процесуальним обов'язком позивача.

Крім того, п.7 Методики передбачено, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, проводиться територіальними органами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженою постановою КМ України від 01 листопада 2000 року № 1619 (далі Порядок).

Враховуючи викладене, а також те, що проведеного вказаними органами розрахунку розміру шкоди та матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до вказаного Порядку суду не надано, оскаржене у справі рішення без змін залишатися не може і підлягає скасуванню, як ухвалене передчасно, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Олімпекс-Агро» задовольнити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2014 року скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Котушенко С.П.

Судді Петренко І.О.

Болтунова Л.М.