Рішення № 41402766, 12.11.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6510/14-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Зарицької Ю. Л. ,

при секретарях - Сотніковій І. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0515 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.13 р. по справі про зобов'язання військової частини А0515 провести перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до ст.ст. 9, 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, з урахуванням усіх отримуваних за останньою посадою на військовій службі видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, включно з посадовим окладом, окладом за військовим званням, надбавкою за вислугою років, надбавкою за виконання особливо важливих завдань, надбавкою за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, премією, і виплатити різницю між перерахованою та отриманою сумами допомоги, у відповідача виникло грошове зобов'язання сплатити борг позивачу 250632 грн. Також позивач зазначив, що відповідачем було проведено нарахування одноразової грошової допомоги в розмірі 250632 грн., та станом на 17.06.14 р. зазначений борг позивачу відповідачем не сплачено повністю. Позивач вказав на те, що сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми складає 288254 грн. 27 коп. Тому позивач звернувся до суду та просив стягнути з військової частини А0515 на користь позивача борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення з 01.02.13 р. по 31.05.14 р. включно, а також три проценти річних від простроченої суми з 01.02.13 р. по 31.05.14 р. включно у сумі 288254 грн. 27 коп., включно з сумою боргу в розмірі 250632 грн., індексі інфляції у розмірі 27569 грн. 52 коп., три проценти річних у розмірі 10052 грн. 75 коп.

В ході розгляду справи позивачем були збільшені позовні вимоги, та позивач просив стягнути з відповідача борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення з 01.02.13 р. по 31.10.14 р. включно, а також три проценти річних від простроченої суми з 01.02.13 р. по 31.10.14 р. включно у сумі 307776 грн. 10 коп., включно з сумою боргу у розмірі 250632 грн., індексі інфляції у розмірі 49625 грн. 14 коп., три проценти річних у розмірі 7518 грн. 96 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених вище. Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.13 р. постанову Подільського районного суду м. Києва від 07.11.12 р. було скасовано та задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 (а.с.а.с. 19-23). Було зобов'язано військову частину А0515 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до статей 9 та 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, з урахуванням усіх отримуваних за останньою посадою на військовій службі видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, включно з посадовим окладом, окладом за військовим званням, надбавкою за вислугою років, надбавкою за виконання особливо важливих завдано, надбавкою за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, премією, і виплатити різницю між перерахованою та отриманою сумами допомоги.

Зі змісту перерахунку, виданого Військовою частиною А0515, від 23.10.13 р. за № 22/4/234/118/469, вбачається, що позивачу підлягає виплаті відповідно до вищезазначеної постанови та ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.09.13 р. 250632 грн. (а.с. 18).

Крім того, представником відповідача було надано довідку, видану Військовою частиною А0515 від 06.11.14 р. за № 222/4/1935 (а.с.а.с. 81-82), в якій було зазначено про те, що військовою частиною А0515 постанова суду в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року було неможливо, оскільки 04.02.13 р. ухвалою Вищого адміністративного суду України було відкрито касаційне провадження на вищевказану постанову суду, а також було задоволено клопотання скаржника про зупинення виконання постанови суду до закінчення касаційного провадження у справі (а.с. 83). Також зазначено про те, що 26.09.13 р. Вищий адміністративний суд України виніс ухвалу, якою касаційну скаргу було залишено без задоволення, а постанову суду за позовом ОСОБА_1 без змін (а.с.а.с. 84-85). Так, вказана ухвала надійшла на адресу військової частини А0515 15.10.13 р., а тому у період з лютого по жовтень 2013 року постанова суду військовою частиною А0515 не виконувалась, оскільки була зупинена ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.02.13 р. до закінчення касаційного провадження у справі. Також зазначено про те, що провести виплату одноразової грошової допомоги відповідачу на кінець року (2013) не було можливості з причин браку коштів у кошторисі військової частини А0515. Крім того, зазначено, що у 2014 році Державною казначейською службою України відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.11 р. № 845 з реєстраційних рахунків військової частини А0515 проводилось безспірне списання коштів на виконання судових рішень по виплаті одноразової грошової допомоги, не зважаючи на відсутність відповідних асигнувань. Також вказано на те, що виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності ОСОБА_1 планується на грудень 2014 року відповідно до щомісячного плану асигнувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 349 ЦПК України, рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх оголошення.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 250632 грн., то вони задоволенню не підлягають, оскільки вказана сума вже стягнута рішенням суду, що набрало законної сили та щодо вказаного зобов'язання відкрито виконавче провадження, що було встановлено в судовому засіданні.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача індексу інфляції за час прострочення з 01.02.13 р. по 31.10.14 р. включно, а також трьох відсотків річних від простроченої суми за вказаний період суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У такому випадку, на правовідносини, що виникли між сторонами поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин сума трьох процентів річних становить 250632 х 3% : 365 х 365 = 7518 грн. 96 коп. (де 365-кількість днів прострочення строку повернення боргу).

Що стосується стягнення інфляційних витрат, то інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п. 2 Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).

Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р., індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Індекс інфляції в 2013 році становив станом на листопад - 100,2%, станом на грудень - 100, 5%, всього (100, 2 %/100) х (100,5 %/100) х 100% = 100,7 %; за 2014 рік індекс інфляції становив: станом на січень - 100, 2 %, на лютий - 100, 6 %, на березень - 102,2 %, на квітень -103,3 %, на травень - 103,8 %, на червень - 101 %, на липень - 100,4 %, на серпень - 100,8 %, на вересень - 102,9 %, на жовтень - 102,4 %, всього (100,2%/100) х (100,6%/100) х (102,2%/100) х (103,3%/100) х (103,8%/100) х (101%/100) х (100,4%/100) х (100,8%/100) х (102,9%/100) х (102,4%/100) х 100% = 119 %.

Таким чином, загальний індекс інфляції становить: (100,7%/100) х (119%/100) х 100% = 119,8%.

З урахуванням індексу інфляції в період прострочення сума боргу становить 250632 х 119,8% / 100% = 49625 грн. 14 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь держави судовий збір в розмірі 571 грн. 44 коп.

На підставі ст.ст. 11, 509, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з військової частини А0515 (код 22990919) на користь:

- ОСОБА_1 інфляційне збільшення в сумі 49625 гривень 14 копійок, три проценти річних в сумі 7518 грн. 96 коп., а всього стягнути 57144 (п'ятдесят сім тисяч сто сорок чотири) гривні 10 (десять) копійок;

- держави - судовий збір в сумі 571 (п'ятсот сімдесят одна) гривня 44 (сорок чотири) копійки.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ю. Л. Зарицька