Рішення № 41401682, 10.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/3930/14-ц Головуючий у І інстанції Зуй Т.С.Провадження № 22-ц/780/6044/14 Доповідач у 2 інстанції Журба С.О.Категорія 58

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

при секретарі Горошук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Київобленерго» Фастівського районного підрозділу до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування електричною енергією, 3% річних та інфляційних нарахувань,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року публічне акціонерне товариство «Київобленерго» Фастівський районний підрозділ звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував наступним:

30 червня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про користування електричною енергією за № 010120002. Відповідач умов договору не виконувала, проводила оплату за спожиту електроенергію нерегулярно і не в повному обсязі, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 1358 грн. 07 коп. У зв'язку з наведеним просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 1358 грн. 07 коп., 3% річних за порушення грошового зобов'язання - 78 грн. 66 коп., інфляційні нарахування - 177 грн. 32 коп., а також судові витрати.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтувала скаргу тим, що вона сплачувала рахунки згідно спожитої енергії, тому в неї відсутній борг по оплаті електричної енергії. Зазначає, що вона є інвалідом ІІ групи, має скрутне матеріальне становище.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне:

У відповідності до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду не відповідає в повній мірі наведеним вимогам.

Стягуючи борг за спожиту електроенергію, суд обґрунтовував свої висновки тим, що відповідач як споживач елекроенергії не проводить в повному розмірі оплату за її користування, має заборгованість, що у свою чергу порушує права позивача. Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

У відповідності до положень ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. 20 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, та Договору розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач оплачує надані послуги не повному обсязі, в результаті чого у неї виник борг по оплаті спожитої електроенергії в розмірі 1358 грн. 07 коп. Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами. При цьому колегія суддів критично відноситься до посилань апелянта про відсутність у неї заборгованості, оскільки надані нею квитанції про сплату спожитої електроенергії не спростовують наданого позивачем розрахунку, в якому враховано усі вказані відповідачем платежі. При цьому такі платежі є нерегулярними та недостатніми для оплати спожитих послуг в повній мірі. За таких умов колегія суду визнає рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за спожиту електроенергію обґрунтованим та законним.

Не викликає сумнівів й рішення в частині стягнення передбачених ст. 625 ЦК України 3 % річних від суми боргу в якості відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання. В той же час колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення заявлених позивачем інфляційних втрат у розмірі 177,32 грн. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку таких втрат, сума заборгованості ним корегувалася лише у разі показника інфляції більше 1. За періоди, коли такий показник був меншим 1 (період дефляціії), сума заборгованості не розраховувалася. За таких умов представлений позивачем розрахунок з даного приводу не відповідає положенням закону та дійсним обставинам справи, відтак не може бути прийнятий судом.

Статтею 10 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Аналогічна норма міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами.

Позивач перерахунку заборгованості з врахуванням усіх показників інфляційних процесів до суду не надав. Відсутня можливість здійснити такі перерахунки й у колегії суддів, оскільки в даному випадку розмір заборгованості розраховується відповідно за кожен період окремо, з врахуванням усіх додаткових перерахунків та донарахувань, а позивачем не надано до суду необхідних для цього даних. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що вимога про стягнення з відповідача 177,32 грн. інфляційних втрат не була належним чином доведена в ході розгляду справи. За таких умов підстави для задоволення недоведеної вимоги відсутні.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2014 року в частині задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Київобленерго», Фастівського районного підрозділу, про стягнення інфляційних нарахувань з ОСОБА_2 скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в даній частині. В решті рішення міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2014 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: