Рішення № 41401514, 23.10.2014, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8153/14-ц

2/357/2827/14

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Протасова О. М. ,

при секретарі - Снігур С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом військової частини А 1232, третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ м.Біла Церква, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - військова частина А 1232, зазначивши третьою особою Квартирно-експлуатаційний відділ м.Біла Церква, звернувся до суду з позовом про виселення відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1, зазначивши, що рішенням виконкому Білоцерківської міської ради від 25.07.2006р. № 343 ця квартира включена до службових жилих приміщень військової частини А 1232 та надана полковнику ОСОБА_3 на склад сім'ї з трьох чоловік - дружину ОСОБА_2 та дочку ОСОБА_3 Проте ОСОБА_1 після проходження військової служби у військовій частині А1232 наказом командира №177 від 10.05.2007 року був виключений із списків її особового складу у зв'язку з вибуттям до нового місця служби у м.Києві, а наказом Міністра оборони України від 14.12.2012 року №992 - звільнений з військової служби у запас. Після переведення ОСОБА_1 до іншого місця служби він та члени його сім'ї зобов'язані були звільнити займане службове житло протягом двох місяців, однак до цього часу продовжують проживати у цій квартирі.

Вважаючи, що спірна квартира була надана відповідачам у зв'язку з характером службових відносин, які на даний час припинились, просив виселити їх з займаної службової квартири без надання іншого житла.

У судовому засіданні представник позивача - Лесюк Т.В., який діє на підставі довіреності, підтримав позов, посилаючись на наведені у ньому обставини.

Відповідачі ОСОБА_1, кожний окремо, позов не визнали.

Відповідач ОСОБА_1 пояснив суду, що іншого житла не має, є інвалідом 2 групи у зв'язку з захворюванням, зв'язаним з проходженням військової служби, та був звільнений за станом здоров'я. Тому вважав вимоги позивача про виселення його та членів його сім'ї без надання іншого житлового приміщення незаконними.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали суду заяви про розгляд справи в їх відсутності, позов не визнали.

Третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ м.Біла Церква свого представника у судове засідання не направила, причину не повідомила, ставлення до позову не висловила.

Вислухавши представника позивача та відповідача ОСОБА_1, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з урахуванням такого.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З рішення виконкому Білоцерківської міської ради від 25.07.2006р. № 343 судом встановлено, що квартиру АДРЕСА_1 включено до службових приміщень та надано полковнику ОСОБА_1 із зазначенням статусу службового житла на склад сім'ї з трьох чоловік.

Згідно з ордером № 000737, виданим на підставі зазначеного рішення, до складу сім'ї ОСОБА_1 включено дружину ОСОБА_2 та дочку ОСОБА_3

Відповідно до витягу з послужного списку відповідача ОСОБА_1, командиром військової частини А 1232 він перебував з 19.10.2004 р. по 10.05.2007 р., після чого був переведений на службу на посаді начальника відділу об'єднаного оперативного командування ЗС України.

Як вбачається з наказів Міністра оборони України №992 від 14.12.2012 р. та командира військової частини А 0135 №256 від 19.12.2012 р., полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за станом здоров'я та виключено зі списків особового складу частини А 0135; календарна вислуга ОСОБА_1 у Збройних Силах становила 29 років.

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК №0401738, відповідачу ОСОБА_1 на строк до 01.09.2014 р. встановлено другу групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, зв'язаним з проходженням військової служби.

Як пояснив відповідач ОСОБА_1, на даний час він проходить чергове медичне обстеження.

Відповідно до ст. 124 ЖК УРСР, робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Пунктом 21 "Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. N1081, також передбачено, що при звільненні з військової служби військовослужбовець підлягає виселенню із службового житлового приміщення з усіма членами сім'ї, якщо інше не передбачено законодавством.

Між тим, згідно зі ст.125 ЖК України, п.35 "Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР", затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 р. N37, без надання іншого жилого приміщення у випадках, встановлених ст.124 ЖК, не може бути виселено інвалідів з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби, а також інвалідів 1 і 2 груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб.

На підставі наведених норм та встановлених обставин суд вважає, що на день подання позову у позивача не було передбачених законом підстав вимагати виселення відповідача - інваліда 2 групи по захворюванню, пов'язаному з проходженням військової служби, та членів його сім'ї, із службової квартири без надання іншого жилого приміщення, тому у задоволенні позову суд відмовляє.

При цьому посилання відповідача ОСОБА_1 на позовну давність суд вважає помилковими, оскільки нормами житлового законодавства такий строк не встановлений.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212, 213-215,223,294-296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову військової частини А 1232 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення відмовити.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. М. Протасова