Ухвала суду № 41397469, 13.01.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/21/2014(м)

0538/7116/2012

Головуючий у 1 інстанції Гноєвой С.С.

Доповідач Попова С. А.

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.,

суддів Кочегарової Л.М., Попової С.А.,

при секретарі Макаровій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, уточнивши редакцію позовної заяви в ходів розгляду справи (а.с.85), про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/142223/3177/74 від 24.12.2007р., за яким позичальник отримав кредит в сумі 52000 доларів США на умовах сплати 13 % річних за користування кредитними коштами, зі строком погашення до 24.12.2017р. Умови кредитного договору відповідачем належним чином не виконуються, через що станом на 26.02.2013р. заборгованість ОСОБА_2 становить: 39737,40дол.США - непогашена сума кредиту, 9931,86дол.США - заборгованість по процентам, 197,03дол.США - пеня по тілу кредиту та за простроченими відсотками, що загалом в перерахунку на національну грошову одиницю становить 398581,34грн., яка не погашена попри письмову вимогу банку про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором. У зв'язку з цим банк просив стягнути з ОСОБА_2 вказану заборгованість і компенсувати понесені судові витрати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2013 року позов ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 398581,34грн., що складається з основної суми боргу - 317621,04грн., заборгованості по процентам - 79385,44грн., пені - 1574,86грн., а також витрати по оплаті судового збору 3219грн., а всього 401800,34грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати і відмовити в задоволенні позову банку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу згідно із ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутність повідомлених про дату і час розгляду справи представника позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, 24.12.2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (нині - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 014/142223/3177/74, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 52000 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 13% річних і строком повернення до 24.12.2017р.

Позичальником порушені умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, розрахована банком станом на 26.02.2013р. в загальній сумі 49866,29дол.США, що в перерахунку на національну грошову одиницю за курсом НБУ становить 398581,34грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору з повернення кредиту і плати за нього, що є підставою, визначеною законом і умовами договору, для покладення на нього цивільно-матеріальної відповідальності - стягнення на користь кредитора: основної суми заборгованості; заборгованості по процентам; пені.

З такими висновками суду не можна не погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд вважав доведеними і, беручи до уваги зібрані докази, колегія суддів з цим погоджується, вимоги ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" про стягнення заборгованості по основній сумі боргу - 39737,40дол.США, що еквівалентно 317621,04грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 9931,86дол.США, що еквівалентно 79385,44грн.; пені - 197,03дол.США, що становить 1574,86грн.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про неіснування станом на 22.02.2013р. заборгованості за тілом кредиту спростовуються довідкою банку від 22.02.2013р. (а.с. 77), на яку також посилається і відповідач, де вбачається визначення заборгованості за кредитом, що становить обсяг прострочених платежів в сумі 9323,65дол.США.

Доводи апеляційної скарги відповідача про повне погашення ним заборгованості за кредитним договором у зв"язку з реалізацією іпотечного майна не є такими, що будуються на фактичних обставинах.

Тому, як пересвідчилась колегія суддів, є обгрунтованими вимоги банку, зведені в уточненій редакції позовної заяви (а.с. 85) про стягнення з позичальника, що порушив виконання грошового зобов'язання, достроково всієї суми неповернутого боргу, в тому числі залишку суми кредиту (по тілу) - 39737,40дол.США., за відрахуванням вжитих заходів банку з часткового прощення основного боргу та анулювання нарахованої пені по кредиту в розмірі 34057,84дол.США і 136,66дол.США (а.с. 89) і пені по процентам в розмірі 75093,89дол.США і 239,03дол.США (а.с. 90), а також за відрахуванням повернутих у сплату боргу коштів від реалізації іпотечного майна в сумі 28245,11дол.США, які спрямовані на погашення тіла кредиту - 13666,16дол.США і 14578,95дол.США - на погашення відсотків.

Нарахована пеня за лютий 2013 року по тілу кредиту і процентам в сумі 197,03дол.США=93,24+99,04+4,75 (а.с. 89-90), тобто за період, який не перевищує одного року, що відповідає положенням ст. 258 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи за позовними вимогами ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав належну оцінку. Суд правильно застосував матеріальний закон, вимоги ст.ст. 212-214 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність заборгованості за кредитним договором у пред"явленій в уточненій позовній заяві сумі, що в порядку захисту майнових прав банку підлягає стягненню з відповідача, який допустив порушення грошового зобов"язання.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду відповідачем не надано до суду апеляційної інстанції. Порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, на підставі ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді