Рішення № 41396200, 17.11.2014, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4703/14

Провадження № 2/740/1504/14

РІШЕННЯ

іменем України

17 листопада 2014 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., при секретарі -Шадура І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Григоро-Іванівської сільської ради Ніжинського району про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

Позивачами заявлені вимоги про визнання права власності: за позивачем ОСОБА_2-на 1/3 частку АДРЕСА_1 (далі-спірний будинок) в порядку спадкування після свого чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, та на 1/3 частку даного будинку, як за колишнім членом колгоспного двору, за позивачем ОСОБА_1-на 1/3 частку даного будинку, як за колишнім членом колгоспного двору. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що спірний будинок мав статус колгоспного двору, головою якого був спадкодавець ОСОБА_3, в якому станом на 15 квітня 1991 року проживали ОСОБА_3, його дружина ОСОБА_2 та його син ОСОБА_1, після смерті ОСОБА_3 спадщина останнього прийнята позивачем ОСОБА_2, позивач ОСОБА_1 відмовився від прийняття його спадщини, позивач ОСОБА_2 у зв"язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірний будинок щодо спадкодавця позбавлена можливості належним чином оформити прийняту спадщину, позивачі в позасудовому порядку не можуть оформити право власності на належні їм частки спірного будинку, як за колишніми членами колгоспного двору.

Позивачі в судове засідання не з"явились, відповідно до клопотання від 17 листопада 2014 року представник позивачів адвокат ОСОБА_4 підтримує заявлені вимоги, просить розглянути справу за відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відповідно до заяви від 06 листопада 2014 року Григоро-Іванівський сільський голова Орел В.В. не заперечує проти задоволення позову та просить розглянути справу за відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України не здійснюється.

Позови підлягають задоволенню повністю зі слідуючих підстав.

Статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою, тобто право власності на збудоване до набрання чинності вищезазначеним Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, і не виникає виключно у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченого даним Законом.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 16 жовтня 1989 року АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3.

Довідкою Григоро-Іванівської сільської ради Ніжинського району від 15 вересня 2014 року №530 підтверджується статус спірного будинку, як колгоспного двору, у якому станом на 15 квітня 1991 року проживали ОСОБА_3, його дружина ОСОБА_2, його син ОСОБА_1.

Відповідно до ст.ст.120, 123 ЦК Української РСР (в ред. від 18 липня 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні, розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Із врахуванням викладеного ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, як члени колгоспного двору, станом на 15 квітня 1991 року не втратили права на спірний будинок, їх частки є рівними-по 1/3.

Спірний будинок під час технічної інвентаризації згідно довідки КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 30 вересня 2014 року не відображений, як самочинне будівництво, технічний паспорт на нього станом на 22 вересня 2014 року засвідчує прийняття даного будинку до експлуатації, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 05 листопада 2014 року відомості щодо спірного будинку в реєстрі речових прав відсутні.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Кропивне Ніжинського району, позивач ОСОБА_2, як його подружжя, є спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України, спадщину прийняла згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, позивач ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом останнього від 14 липня 2011 року, відповідно до заяви від 28 серпня 2012 року відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 в порядку ст.1273 ЦК України (згідно матеріалів спадкової справи Ніжинської районної державної нотаріальної контори №476/2012), докази про відмову позивача ОСОБА_2 від спадщини, інших спадкоємців, які здійснили дії по прийняттю спадщини ОСОБА_3, відкликання вищезазначеної відмови від прийняття спадщини чи визнання її недійсною,-відсутні.

Постановою Ніжинської районної державної нотаріальної контори від 03 жовтня 2014 року позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок в порядку спадкування після ОСОБА_3 з підстав відсутності правовстановлюючих документів на підтвердження часток членів колгоспного двору на спірний будинок. Реєстраційною службою Ніжинського МРУЮ 16 жовтня 2014 року представнику позивачів відмовлено у реєстрації права власності на спірний будинок.

Як зазначено вище спадкодавець ОСОБА_3, як член колгоспного двору, станом на 15 квітня 1991 року не втратив права на належну частку спірного будинку, тобто даний будинок входить до складу його спадщини в 1/3 частці, відсутність правовстановлюючих документів на дану частку перешкоджає позивачу ОСОБА_2 оформити прийняту спадщину, що є підставою для визнання права власності за даним позивачем на 1/3 частку спірного будинку в порядку спадкування після ОСОБА_3.

Відмова в оформленні права власності на спірний будинок за позивачами, які станом на 15 квітня 1991 року не втратили права на нього, свідчить про наявність правових підстав для визнання цього права в порядку цивільного судочинства, що є підставою для задоволення позовів в частині визнання права власності за позивачами, як членами колгоспного двору, по 1/3 частці спірного будинку.

Позивачі скористалися передбаченим ст.16 ЦК України способом захисту свого права шляхом пред"явлення позову про визнання права власності на нерухоме майно.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 174, 197, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

Позови задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/3 частку АДРЕСА_1 Чернігівської області в порядку спадкування після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/3 частку АДРЕСА_1 Чернігівської

області, як за колишнім членом колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/3 частку АДРЕСА_1 Чернігівської області, як за колишнім членом колгоспного двору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.П.Олійник .